Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №495/668/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокуСправа № 495/668/26

Номер провадження 1-кп/495/261/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2026 за реєстраційним №12026166240000017 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Адамівка Білгород-Дністровського району Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацевлаштованого, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, ч. 1 ст. 162 КК України,

УСТАНОВИВ :

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

05.01.2026 близько 11 години 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приїхав за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , у якому мешкає остання.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, незаконно, без згоди власника на такі дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч ст. 30 Конституції України, згідно якої «кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду», ст. 12 Загальної декларації прав людини, згідно якої «ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність його житла», ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої «кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла», ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, згідно якої «ніхто не повинен зазнавати незаконних посягань на недоторканність його житла», ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, діючи таємно, усвідомлюючи, що він порушує недоторканість житла громадян, всупереч волі законного володільця, незаконно зайшов на територію приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на незаконне проникнення до житла, пересувався територією домоволодіння.

Далі ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу зайшов до приміщення літньої кухні, яка розташована на території приватного домоволодіння, тим самим незаконно проник до житла.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, що полягає в незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи.

3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , прокурором ОСОБА_6 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка складена в присутності захисника.

Також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

Прокурор подав клопотання, в якому просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого з урахуванням його клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.

При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зокрема, судом досліджено рапорт інспектора Білгород-Дністировського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 від 21.01.2026, заява потерпілої ОСОБА_4 від 21.01.2026, протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 26.01.2026, протокол огляду місця події від 26.01.2026 з фототаблицями, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_4 від 26.01.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 25.01.2026, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 25.01.2026, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , протокол допиту підозрюваного від 28.01.2026.

Аналізуючи та оцінюючи усі ці докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України згідно із ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу винного, а саме посередню характеристику ОСОБА_3 надану ДОП СДОП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючої.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

За таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 162 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому обирати немає необхідності.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати в провадженні відсутні, речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1