Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №495/518/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 рокуСправа № 495/518/26

Номер провадження 1-кп/495/207/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23.07.2025 за реєстраційним №12024166240000248 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Маразліївка Білгород-Дністровського району Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, безробітного, розлученого, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

УСТАНОВИВ :

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/5952/24, номер провадження 2/495/3403/2024, від 18.11.2024 вирішено стягнути з нього на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 25.06.2024 і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Незважаючи на вказане, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлений судом обов`язок сплачувати аліменти, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи зазначене рішення та ухиляючись від його виконання, будучи фізично здоровим, протягом тривалого часу не вживаючи офіційних заходів щодо працевлаштування, умисно та протиправно порушуючи обов`язки батька, передбачені ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, а також усупереч вимогам ст.ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 21.11.1989 року, відповідно до положень яких батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, не сплачував встановлені судом кошти (аліменти) на утримання дитини.

У зв`язку з чим дії ОСОБА_3 призвели до виникнення заборгованості зі сплати коштів на утримання дитини за період з 25.06.2024 по 31.12.2025, яка згідно з розрахунком заборгованості, виданим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, становить 43 591 (сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто одну) гривню, що перевищує суму виплат більш як за три місяці відповідних платежів.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, що полягає у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_6 , прокурором ОСОБА_7 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена в присутності захисника.

Прокурор подала клопотання, в якому просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву законного представника потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_4 , згідно з якою остання не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без виклику її у судове засідання.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , у якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого з урахуванням його клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.

При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, судом досліджено: заяву ОСОБА_4 від 10.06.2025, копію виконавчого листа, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 18.11.2024, постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2025, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, протокол допиту законного представника потерпілого ОСОБА_4 від 19.01.2026, копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 , копію рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.01.2023, копію заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2024; матеріали виконавчого провадження, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.01.2026, протокол допиту підозрюваного від 22.01.2026.

Аналізуючи та оцінюючи усі ці докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 згідно із ч. 2 ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком, дані про особу винного - те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальностійого вік, сімейний та матеріальний стан, задовільний стан здоров`я, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Окрім того суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Заходи забезпечення кримінального провадження у цьому кримінальному провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій обирати немає необхідності.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Призначити ОСОБА_9 у покарання у вигляді громадських робіт на строк 96 (дев`яносто шість) годин.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов, процесуальні витрати, речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_10