Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №300/8915/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/8915/24 пров. № А/857/5512/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Глушка І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року (суддя- Чуприна О.В., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/8915/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити з 01.06.2024 відповідний перерахунок із 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, з урахуванням 2 000,00 гривень щомісячної доплати до пенсії, без обмеження її максимальним розміром, зважаючи на виплачені суми,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити з 01.06.2024 відповідний перерахунок із 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, з урахуванням 2 000,00 гривень щомісячної доплати до пенсії, без обмеження її максимальним розміром, зважаючи на виплачені суми.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 перебував з грудня 2005 року в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Києві та на час подання адміністративного позову (25.11.2024) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно протоколу за пенсійною справою №ХД0901011515-Міноборони від 24.08.2024 (а.с.33).

З 01.08.2021 ГУ ПФ України призначило позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, внаслідок чого основний розмір пенсії становив 9 838,50 гривень, а фактичний із усіма надбавками та доплатами 11 838,50 гривень, що підтверджується протоколом за пенсійною справою, сформованого на підставі розпорядження від 29.03.2018 (а.с.32).

Позивач звертався до ГУ ПФ України в області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704 за прирівняною посадою військовослужбовця, тобто з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме довідки за №ВСЗ/2482 від 30.09.2022 (а.с.27). Проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Вказана відмова відповідача була предметом судового розгляду за позовом позивача.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №320/8848/23, яке набрало законної сили 09.04.2024, серед іншого, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно нової довідки про розмір грошового забезпечення від 30.09.2022 за №ВСЗ/2482, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 за посадою начальника оперативно-аналітичного відділу Ситуаційного центру Головного командного центру Збройних Сил України, яку він займав на день звільнення зі служби 10 грудня 2005 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії, враховуючи раніше проведені виплати.

На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФ України в області в травні 2024 року провело перерахунок пенсії позивача з 01.06.2024.

Загальний нарахований розмір пенсії із усіма надбавками і доплатами склав 24 654,33 гривень, в тому числі: 18 995,03 гривень основного розміру пенсії 70% від розміру грошового забезпечення 27 135,75 гривень (станом на 05.03.2019); 2 659,30 гривень індексація пенсії за 2022 рік (18 995,03 х 0,140); 1 500,00 гривень індексація пенсії за 2023 рік (21 654,33 х 0,197); 1 500,00 гривень індексація пенсії за 2024 рік (23 154,33 х 0,0796).

Фактична виплати пенсії склала 23 610,00 гривень, що свідчить про обмеження виплати пенсії десятьма розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність з 01.06.2024.

При визначенні розміру пенсійної виплати внаслідок здійсненого описаного перерахунку пенсії ГУ ПФ України в області, в тому числі: не враховувало доплату в сумі 2 000,00 гривень при розрахунку суми, що підлягала виплаті після перерахунку пенсії з липня 2021 року до травня 2024 року включно, тобто розмір перерахованої за цей період пенсії не включав суми 2 000,00 гривень доплати, яка вже нарахована і виплачена; з 01.06.2024 почало виплачувати перераховану пенсію, розмір якої не включав 2 000,00 гривень доплати до пенсії на підставі Постанови №713.

На підставі рішення у справі №320/8848/23 (а.с.39), орган пенсійного фонду перерахував пенсію позивача, у зв`язку із проведенням якого з 01.06.2024 виплату пенсії здійснено в сумі 24 654,33 гривень, обчисленої із грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, а фактичну виплату пенсії здійснено із обмеженням максимальним розміром в сумі 23 610,00гривень (а.с.39).

Наведене свідчить про обмеження виплати пенсії десятьма розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність як з 01.03.2023, 01.07.2023, з 01.03.2024, як і з 01.04.2024.

Згідно протоколів про перерахунок пенсії позивача (№ХД0901011515-Міноборони), відповідачем забезпечено ОСОБА_1 з 01.06.2024 виплату пенсії із обмеження максимальним розміром в сумі 23 610,00 гривень за умови загального нарахування 24 654,33 гривень, обчисленої на виконання рішення суду у справі №320/8848/23, із грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (27 135,75 гривень), з урахуванням індексації за 2022, 2023 та 2024 роки (18 995,03 х 0,140; 21 654,33 х 0,197; 23 154,33 х 0,0796) в сумах 2 659,30 гривень, 1 500,00 гривень та 1 500,00 гривень відповідно, без щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень за Постановою №713 (а.с.39).

Позивач звертався до Управління із заявами від 01.08.2024 та від 10.09.2024 про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 гривень та без обмеження її максимальним розміром (а.с.28-29, 35-36).

Листами від 22.08.2024 та від 04.10.2024 відповідач відмовив позивачу, мотивуючи тим, що на виконання рішення суду від 05.03.2024 у справі №320/8848/23 Управлінням здійснено перерахунок пенсії, внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати збільшився більше ніж на 2 000,00 гривень, тому з липня 2023 року втрачено право на встановлення щомісячної доплати відповідно до абзацу 1 і 2 пункту 1 Постанови №713. Також повідомлено позивача, що відповідно до чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі 23 610,00 гривень (а.с.30-31, 37-37).

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати з 01.06.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", в результаті проведення перерахунку на виконання рішення суду від 05.03.2024 у справі №320/8848/23 та із застосування обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), звернувся з цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, така призначена до 01.03.2018.

З 01.08.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, встановлена доплата до пенсії в сумі 2 000,00 гривень на підставі постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 (щодо визнання нечинним пункт 3 Постанови №103) та рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (щодо необхідності видані оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових його видів за показниками станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019) уповноважений орган в інтересах позивача видав нову довідку (за показниками станом на 05.03.2019 року), яку позивач долучив до заяви про перерахунок пенсії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №320/8843/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно нової довідки про розмір грошового забезпечення від 30.09.2022 за №ВСЗ/2482, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 за посадою начальника оперативно-аналітичного відділу Ситуаційного центру Головного командного центру Збройних Сил України, яку він займав на день звільнення зі служби 10 грудня 2005 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії, враховуючи раніше проведені виплати.

Відтак, суд підтвердив право позивача на перерахунок його пенсії за поданою ним в індивідуальному порядку заявою з відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 5 березня 2019 року з 1 квітня 2019 року.

Виконання вказаного судового рішення проведено відповідачем з 01.06.2024, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 12.09.2024 (а.с.39). Так, відповідач перерахував розмір пенсії позивача за період з 01.04.2019. При такому перерахунку, для визначення розміру пенсії, враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою позивача на підставі Постанови №704 станом на 1 березня 2018 року.

Після перерахунку пенсії позивача з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019, основний розмір пенсії позивача з 01.07.2021, з 01.06.2024 зріс з 9 383,50 гривень (фактичний розмір 11 838,50 гривень, в тому числі 2 000,00 гривень щомісячної доплати) до 18 995,03 гривень (фактичний розмір 23 610,00 гривень).

До цього, з 01.07.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, нараховувалася доплата до пенсії в сумі 2 000,00 гривень на підставі норми абзацу першого пункту 1 постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Отже, внаслідок вказаного перерахунку відповідач з 01.06.2024 припинив виплату позивачу 2 000,00 гривень доплати до пенсії, призначеної з 01.07.2021 на підставі Постанови №713.

Такі дії відповідач обґрунтував тим, що в процесі зазначеного вище перерахунку основний розмір пенсії позивача зріс на суму, що перевищує 2 000,00 гривень.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, спір у цій справі стосується застосування норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 такого змісту:

"Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру".

Буквальне тлумачення норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713, що сформульована чітко та недвозначно, дозволяє зробити такі висновки щодо її застосування:

1) дія цієї норми поширюється на коло осіб, що відповідають таким ознакам:

- отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, а розмір їх пенсії визначений відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, - тобто внаслідок "масового" перерахунку призначених на підставі Закону №2262-ХІІ пенсій, що був проведений в квітні-травні 2018 року на виконання Постанови №103;

- отримують призначену з 01.07.2021 доплату до пенсії в сумі 2 000,00 гривень на підставі положень пункту 1 Постанови №713;

2) підставою для застосування цієї норми є здійснення перегляду (перерахунку) цим особам згаданих пенсій після 1 березня 2018 року, Єдиним винятком з цього правила є випадок, коли перерахунок пенсії здійснено на виконання Закону України від 24.03.2022 за №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника;

3) наслідком застосування цієї норми є припинення виплати переліченим особам щомісячної доплати, встановленої абзацами першим і другим пункту 1 Постанови №713, яка призначена з 01.07.2021:

- якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) досягала/перевищила 2 000,00 гривень, - в повному обсязі;

- якщо розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 гривень, - в частині: якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим пункту 1 Постанови №713 встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Наведене буквальне тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови №713 при оцінці фактичних обставин цієї справи дозволяє зробити висновок, що відповідач припинив 01.06.2024 виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень, оскільки:

- внаслідок проведеного після 01.03.2018 перерахунку пенсії її основний розмір з 01.06.2024 зріс більш як на 2 000,00 гривень;

- перерахунок проведено не в зв`язку із виконанням Закону України від 24.03.2022 за №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника", а у зв`язку із збільшенням з 05.03.2019 (порівняно з 01.03.2018) розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється основний розмір пенсії, з 9 838,50 гривень до 18 995,03 гривень.

Верховний Суд в постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, на яку посилається позивач, при застосуванні норм Постанови №713 вказав таке:

"[…] 17. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

18. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.

19. Так, частиною третьою статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

20. Усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).[…]

28. Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону №2262-ХІІ. […]

32. У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі №826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.

33. Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається суди встановили, що перерахунок пенсії позивача 06.01.2022 був зумовлений набранням законної сили рішенням у справі №420/18380/21, яким, зокрема, було зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1, з 01.12.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення від 26.05.2021 за №33/36-331, яка видана Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області", яка була сформована у зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі №826/12704/18 про визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови №103. […]

36. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

37. Верховний Суд зазначає, що частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

38. Вказане свідчить про суперечність положень пункту 3 Постанови №103 нормам Закону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу №826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, про визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови №103. […]

42. З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону №2262-ХІІ та в повному розмірі.

43. У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. […]

Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

47. У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

49. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню".

Отже, Верховний Суд, здійснюючи тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови №713, фактично виснував, що окрім наведеного безпосередньо в тексті цієї норми винятку ["крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"], існує ще один вид перерахунку пенсії, який проводиться після 01.03.2018 та збільшує її розмір, проте не призводить до припинення виплати 2 000,00 гривень доплати до пенсії на підставі пункту 1 Постанови №713, а саме: "перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, оскільки такий не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії".

Для суду першої інстанції є обов`язковим такий спосіб тлумачення, що має наслідком висновок щодо застосування норми права, наведений в пункті 46 постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22. Коментовані Верховним Судом міркування дозволяють зробити особливий за змістом висновок, зважаючи на те, що досліджений касаційним судом перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду: був проведений з 01.12.2019 (після 01.03.2018); з використанням відомостей про грошове забезпечення за прирівняною посадою станом на листопад 2019 року; грошове забезпечення станом на листопад 2019 було істотно більшим за розмір грошового забезпечення заявника станом на січень 2016, з якого з 01.03.2018 було визначено розмір його пенсії на підставі пункту 3 Постанови №103.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки останній як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Тому, керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд повинен застосувати норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 відповідно до вказаного висновку Верховного Суду.

Таким чином, відповідач протиправно припинив нарахування та виплату позивачу з 01.06.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, установленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в області прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача відновити нарахування та виплату з 01.06.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Стосовно вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії "з 01.06.2024 з обмеження її максимальним розміром", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії – 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

У даній справі не є спірними обставини із перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки за №ВСЗ/2482 від 30.09.2022, розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного у такій довідці, а також виконання рішення суду у справі №320/8848/23, в тому числі в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України.

Спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2021, 2022 і 2023 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2021 – 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 – 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 – 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 – 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 – 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 – 2 093,00 гривень, з 01.01.2024 – 2 361,00 гривень.

Таким чином, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.07.2020 – 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 – 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 – 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 – 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 – 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 – 20 930,00 гривень, з 01.01.2024 – 23 610,00 гривень.

Станом на день виникнення спірних правовідносин такий розмір становить 20 930,00 гривень, а розгляді справи по суті – 23 610,00 гривень.

Виходячи із змісту сформованих і заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, недотриманням прав позивача зі сторони відповідача є не нарахування і не виплата з 01.06.2024 пенсії без обмеження її максимальним розміром із грошового забезпечення визначеного станом на 05.03.2019.

Як свідчать матеріали справи мало місце обмеження пенсії позивача, так як відбулося виконання відповідачем рішення суду від 05.03.2024 у справі №320/8848/23, у зв`язку із чим загально нарахований розмір пенсії з 01.06.2024, в тому числі за період з 01.04.2019, склав 24 654,33 гривень, а фактична виплата становила 23 610,0 гривень.

На виконання вказаного рішення суду Управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 із 70% грошового забезпечення в сумі 27 135,75 гривень, що враховується для перерахунку пенсії згідно довідки за №ВСЗ/2482 від 30.09.2022, проте в той же час обмежило її виплату максимальним розміром.

В подальшому відповідач, на виконання рішення суду від 05.03.2024 у справі №320/8848/23 і з 01.08.2024 здійснював перерахунок пенсії позивача із нарахуванням відповідної індексації за 2022, 2023, 2024 роки, однак загальний підсумок нарахованого розміру пенсії:

- з 01.06.2024 становив 24 654,33 гривень, а фактична виплата склала 23 610,00 гривень;

- з 01.08.2024 становив 24 654,33 гривень, а фактична виплата склала 23 610,00 гривень відповідно.

За цей період з 01.04.2019, в тому числі з 01.06.2024 як визначає ОСОБА_1 в позовній заяві, виходячи як із матеріалів пенсійної справи так і матеріалів адміністративної справи, мало місце порушення права позивача в частині виплати йому пенсії з її обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено Управлінням пенсійного фонду в листах від 22.08.2024, від 04.10.2024 та відповідними протоколами у пенсійній справі (а.с.30-31, 37-38).

Виходячи із змісту адміністративного позову, судовому захисту і вирішенню позовних вимог підлягає період з 01.06.2024, так як за цей період дійсно мало місце наявність незахищеного порушеного права позивача.

Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Стосовно доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Згідно положень частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2022) наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019, яка ухвалена у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21):

- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року;

- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- Верховній Раді України привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Отже, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) зобов`язано Верховну Раді України привести нормативне регулювання у певну відповідність, а тому до приведення законодавства у відповідність із Конституцією України та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 Управління не наділене правом застосовувати висновки щодо того чи є той чи інший пенсіонер тим "хто перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".

Станом на день ухвалення рішення у даній справі (21.01.2025), Верховна Рада України ще не виконала пункт 3 рішення рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21).

Спірні приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України 12.10.2022 Рішення №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021.

На час подання позову (25.11.2024) і вирішення даного спору (21.01.2025) визначений Конституційним Судом України строк вже минув.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за період з 01.06.2024 згідно відомостей довідки №ВСЗ/2482 від 30.09.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 70% від грошового забезпечення, в тому числі із урахуванням індексації, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені суми пенсії.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 300/8915/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді І. В. Глушко

О. І. Довга