Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №380/20082/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/20082/24 пров. № А/857/16792/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської О.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року (головуючий суддя: Кравців О.Р., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 26.09.2024, звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 № 450421-2416-1328-UA46100210000027970 ГУ ДПС у Львівській області про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначає, що застосування відповідачем нормативної грошової оцінки в розмірі 2350117,9 грн/га є безпідставним і необґрунтованим, як і застосування розміру ставки земельного податку або орендної плати за землю у розмірі 2%. Зауважив, що в оскарженому рішенні відповідача відсутнє посилання на рішення місцевої ради щодо встановлення ставки земельного податку. Також вказав, що податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно виникає у платника податків на підставі належним чином надісланих податкових-повідомлень рішень, однак відповідач вимоги про надіслання податкового повідомлення-рішення не виконав, а позивач таке рішення за зареєстрованим місцем проживання не отримував.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 24.06.2025 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 08.06.2021 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис №2004070000000003954). Основний вид діяльності за КВЕД: 01.45 Розведення овець і кіз.

ГУ ДПС У Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 №450421-2416-1328-UA46100210000027970, яким позивачу визначено суми податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік на суму 94004,70 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення безпідставним та протиправним, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ставка земельного податку, яка застосована під час визначення податкового зобов`язання позивача, встановлена рішенням Славської селищної ради Стрийського району Львівської області № 1805 від 07.07.2022. При цьому, Славська селищна рада листом від 20.07.2023 повідомила ГУ ДПС у Львівській області, що додаткових рішень про встановлення ставок та пільг на 2024 рік Славською селищною радою не приймалося. Таким чином, відповідач під час визначення податкового зобов`язання застосував розмір ставки земельного податку, що встановлена рішення відповідної селищної ради.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно п. п. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (п.п. 265.1.3. п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування (пунктом 284.1 статті 284 ПК України).

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Аналіз наведених вище норм права, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про те, що обов`язок сплачувати плату за землю у формі земельного податку, покладається на власника земельних ділянок, разом з тим, підставою для нарахування земельного податку, його розмір та умови внесення, встановлюються органами місцевого самоврядування на території яких знаходяться земельні ділянки на підставі рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі

Пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно до приписів статті 289 ПК України Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок 9пункт 289.1).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.2).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку площею 20000 м2, що розташована у с. Тухля, Сколівський район, Львівська область, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 479492 від 22.05.2007.

Згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2019 наданого Відділом у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки (заявник – ОСОБА_1 ); кадастровий номер земельної ділянки: 4624587800:01:026:0076; місце розташування – с. Тухля, Сколівський район, Львівська область; категорія земель – землі промисловості; цільове призначення – 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; площа земельної ділянки – 20000 м2; нормативна грошової оцінка земельної ділянки складає 3535301,98 грн.

Рішенням 24 сесії 8 демократичного скликання Славської селищної ради Стрийського району Львівської області №1805 від 07.07.2022 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2023 рік» вирішено установити на території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області ставки земельного податку; ставки орендної плати за земельні ділянки; пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 ПК України.

Також, визначено зонування території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області: зона 1 – територія смт. Славське; зона 2 – територія сіл Волосянка, Тухля; зона 3 – територія сіл Головецько, Верхня Рожанка, Нижня Рожанка, Лавочне, Либохора, Опорець, Пшонець, Тернавка, Хащованя, Ялинкувате; зона 4 – територія сіл Грабовець, Кальне, Хітар.

Додатком 2 до цього рішення «Ставки земельного податку другої зони населених пунктів Славської територіальної громади на 2023 рік» передбачено, що, зокрема, ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено для фізичних осіб за кодом 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», яка складає 2%.

Славська селищна рада листом від 20.07.2023 повідомила ГУ ДПС у Львівській області, що актуальні ставки та пільги зі сплати місцевих податків затверджені рішенням № 1805 від 07.07.2022. Додаткових рішень про встановлення ставок та пільг на 2024 рік Славською селищною радою не приймалося.

Згідно з рішенням № 1805 від 07.07.2022 Славської селищної ради ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено для фізичних осіб за кодом 11.02 складає 2%.

Таким чином, сума податкового зобов`язання позивача на 2024 рік розрахована наступним чином:

20000 м2 (площа земельної ділянки) х 3535301,98 грн (нормативна грошова оцінка) х 2% (розмір ставки земельного податку) х 1,1 х 1,15 х 1,051 (коефіцієнти індексації) = 94004,70 грн.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 № 450421-2416-1328-UA46100210000027970, яким позивачу визначено суми податкового зобов`язання за платежем – земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік на суму 94004,70 грн діяв правомірно.

Щодо покликання позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 року № 450421 2416-1328-UA46100210000027970 було складене з порушення вимог Податкового кодексу України, оскільки на оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано адресу: АДРЕСА_1 , натомість, місцем реєстрації, проживання і останнім відомим податковому органу місцем знаходження ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 , то суд апеляційної інстанції вважає, що такі обставини не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення. Оскільки, підставами для скасування рішень контролюючого органу є не будь-які порушення, допущені під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу при прийнятті такого.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зауваження позивача щодо неналежного оформлення податкового повідомлення-рішення в частині його адреси є формальними та не впливають на правомірність прийняття такого, оскільки позивач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 № 450421-2416-1328-UA46100210000027970 в судовому порядку.

Таким чином, апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 380/20082/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська