Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №380/24924/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24924/24 пров. № А/857/46013/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року про закриття провадження (головуюча суддя: Грень Н.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, –

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , 12.12.2024 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002450.

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби № UA209000/2024/900645/2 від 07.08.2024 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача, 07.03.2025 подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки 04.03.2025, внаслідок важкої хвороби позивач помер.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження відмовлено та закрито провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмову.

Роз`яснено, що повторне звернення до суду із тією самою позовною заявою не допускається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 04.03.2025 позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 04.03.2025 року, серії НОМЕР_1 , а тому провадження у справі належить закрити, що узгоджується із положеннями пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що така є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом позову у цій справі було скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови. У зв`язку із прийняттям згаданого рішення позивачем ФОП ОСОБА_2 було проведено додаткову оплату митних платежів для випуску товару, що декларувався у вільний обіг. Тобто, у разі задоволення позовних вимог у справі первісний позивач набув би право повернути надлишково сплачені митні платежі. Такі грошові кошти, у свою чергу, вважалися б прибутком фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , які в порядку правонаступництва можуть бути набуті апелянткою, його спадкоємицею ОСОБА_1 .

Представник апелянта Поздняков С.С. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача Тістечко Ю.Я. в судовому засіданні просив відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане 04.03.2025, серії НОМЕР_1 (а. с. 185).

Згідно заповіту від 20.07.2023, який посвідчений державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Кіріловою Т.М. (а. с. 203), ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не перебувало та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому і на що за законом матиме право, заповів доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у цій справі є скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Так, у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, ОСОБА_2 проведено додаткову оплату митних платежів для випуску товару, що декларувався у вільний обіг. Зокрема, відповідачем збільшено розраховану декларантом митну вартість з 33 534 євро 53 центи на 43 716 євро 82 центи, тобто збільшено митну вартість на 10 182 євро 29 центи. Таким чином, позивачем було сплачено на 91 219 грн 28 коп більше податку на додану вартість при подальшому митному оформленні, ніж та яка ним була задекларована.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог у справі первісний позивач набув би право повернути надлишково сплачені митні платежі. Такі грошові кошти, у свою чергу, вважалися б прибутком фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , які в порядку правонаступництва можуть бути набуті апелянткою - ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції закриваючи провадження у цій справі зазначив, що оскільки ОСОБА_2 помер, а тому згідно положеннями пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України провадження необхідно закрити.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Отже, однією з підстав для закриття провадження в адміністративній справі є смерть фізичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.12.2024 позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з розглядуваним позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане 04.03.2025, серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.10.2025, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тибель Ю.І., апелянт ОСОБА_1 є донькою та спадкоємицею померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд апеляційної інстанції вважає, що спірні правовідносини у цій справі мають майновий характер, оскільки безпосередньо пов`язані зі сплатою митних платежів та можливістю їх повернення у разі задоволення позовних вимог. Такі права є пов`язаними з особою померлого позивача та, відповідно, допускають правонаступництво.

Апелянт ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом, що підтверджує її право на набуття майнових прав та обов`язків ОСОБА_2 , у тому числі прав, які є предметом судового захисту у цій адміністративній справі.

Крім того, саме факт попередньої сплати митних платежів свідчить про наявність у спадкодавця, а відтак і у його спадкоємиці, реального майнового інтересу у результаті розгляду справи, оскільки в разі скасування оскаржуваних рішень митного органу є необхідною передумовою для повернення надміру сплачених коштів з бюджету.

Відповідно до ст. 52 КАС України, разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, смерть позивача ОСОБА_2 , після відкриття провадження у справі не є підставою для закриття такого провадження, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, а донька позивача ОСОБА_1 , як спадкоємиця за заповітом, набула право на майнові вимоги, що випливають із предмета спору.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмінність понять «фізична особа» та «фізична особа-підприємець», як підставу що не допускає правонаступництва в спірних правовідносинах.

Оскільки співвідношення понять фізична особа та фізична особа-підприємець є фактично тотожними, а тому права та обов`язки спадкодавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 переходять до його спадкоємця – ОСОБА_1 , у цьому випадку правонаступника.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 753/16525/16-ц.

Враховуючи наведене вище, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та не правильно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 320, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року про закриття провадження у справі № 380/24924/24 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

В. В. Ніколін

Повне судове рішення складено 30.01.26