Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №300/1732/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1732/25 пров. № А/857/19972/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудим Л.Я., Качмар В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Григорук О.Б.,

час ухвалення судового рішення не зазначено,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 02 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – КДКА Закарпатської області) щодо повернення його скарг за вх. №268 від 19.12.2024 та вх. №13 від 08.01.2025 без прийняття рішення за результатом їх розгляду, без супровідного листа, без інформативного листа;

зобов`язати відповідача прийняти та зареєструвати скарги позивача за вх. №268 від 19.12.2024 та вх. №13 від 08.04.2025, розглянути вказані скарги згідно з вимогами Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі – Положення №120).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №300/1732/25 у задоволенні позову було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивача щодо повернення його скарг за вх. № 268 від 19.12.2024 та вх. № 13 від 08.01.2025 без прийняття рішення за результатом їх розгляду, без супровідного листа, без інформативного листа спростовуються листами КДКА Закарпатської області від 05.03.2025 № 14/25 (щодо адвоката Зварич Ю.А.) та від 05.03.2025 № 15/25 (щодо адвоката Греська В.В.). Тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу про відмову у прийнятті його заяви про уточнення позовних вимог від 31.03.2025 всупереч вимогам статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідач був зобов`язаний повернути йому документи рекомендованим листом з описом, однак опис був відсутній, що ввело позивача у стан розгубленості.

Окрім того, просить врахувати те, що подав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов до Ради адвокатів України (справа 300/1204/25) про часткове скасування Положення №120 , що не відображено у оскаржуваному рішенні.

Додатково зазначає про те, що суд першої інстанції не перевірив процесуальну правосуб`єктність відповідача, оскільки вважає, що строк повноважень КДКА Закарпатської області закінчився у 2022 році.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача КДКА Закарпатської області підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до КДКА Івано-Франківської області зі скаргами на поведінку адвокатів Зварич Ю.А. та ОСОБА_2 , які супровідними листами від 14.01.2025 №09, №11 були направлені до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) для скерування їх на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону у зв`язку з відсутністю необхідного кворуму у дисциплінарній палаті КДКА Івано-Франківської області для розгляду таких скарг.

Супровідними листами ВКДКА від 21.02.2025 №1095 та №1098 матеріали вказаних скарг ОСОБА_1 були надіслані до КДКА Закарпатської області.

Листами КДКА Закарпатської області від 05.03.2025 № 14/25 та від 05.03.2025 № 15/25 на підставі пункту 4 статті 14, статті 15 Положення №120 матеріали вказаних скарг щодо адвоката Зварич Ю.А. на 7 арк. та щодо адвоката Греська В.В. на 6 арк. були повернуті позивачу без розгляду.

Відповідно до фіскального чеку АК "Укрпошта" рекомендованими поштовими відправлення із штрихкодовими ідентифікаторами №8800000092016 масою 0,040 кг і №8800000092008 масою 0,034 кг вказані листи КДКА Закарпатської області від 05.03.2025 № 14/25, №15/25 разом із матеріалами скарг були надіслані позивачу.

ОСОБА_1 вважав протиправними такі дії КДКА Закарпатської області та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регламентовано приписами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі – Закон №5076-VI).

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката передбачено у статті 33 вказаного Закону.

За приписами частини 1 статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 33 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

У відповідності до частини 1 статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Як передбачено у частини 2 статті 36 Закону №5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Положеннями частини 1 статті 57 Закону №5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (Положення №120) було затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.

Статтею 1 вказаного Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку (стаття 2 Положення №120).

За приписами статті 6 Положення №120 не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

У відповідності до статті 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь

Згідно із статтею 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 11 Положення №120 передбачено, що заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Вимоги до заяви (скарги) встановлені статтею 14 Положення №120:

1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

2) У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено:

найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти;

ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

вимоги заявника (скаржника).

3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою. До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв`язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

6) Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, або договором.

7) При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов`язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави – асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави.

8) Подання ради адвокатів регіону оформлене без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

9) При поданні до КДКА скаржником, адвокатом або представником однієї зі сторін документів до заяви (скарги) (пояснень, заперечень, клопотань про долучення доказів) також додається доказ надіслання копій таких документів іншій стороні листом з описом вкладення. (ст. 14 доповнено новим п.9) відповідно до рішення РАУ від 15-16.12.2023 р. № 122)

У статті 15 Положення №120 зазначено, що заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

За правилами статті 16 Положення №120 повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

У відповідності до положень статті 20 Положення №120 усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду.

Як свідчать матеріали справи, скарги ОСОБА_1 за вх. № 268 від 19.12.2024 та вх. №13 від 08.01.2025 з додатками були повернуті листами КДКА Закарпатської області від 05.03.2025 №14/25 (щодо адвоката Зварич Ю.А) та від 05.03.2025 № 15/25 (щодо адвоката ОСОБА_2 ) без розгляду відповідно до приписів пункту 4 статті 14, статті 15 Положення №120 з огляду на те, що до них не було долучено окремими документами письмової згоди на обробку персональних даних позивача, що підтверджується фіскальними чеками АК "Укрпошта" про відправку рекомендованих поштових відправлень з штрихкодовим ідентифікатором №8800000092016 , № 8800000092008.

Вказаний факт не заперечується і самим ОСОБА_1 .

При цьому апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про те, що ні Положенням №120, ні Законом №5076-VI не передбачено обов`язку дисциплінарних органів адвокатури скеровувати будь-які документи листами з описом вкладення у них особам, які ініціюють питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, а отже відповідні доводи апелянта є безпідставними.

Щодо доводів ОСОБА_1 про недотримання судом першої інстанції приписів статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про можливість прийняття його заяви від 31.03.2025 року про збільшення позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У прийнятті заяви ОСОБА_1 від 31.03.2025 року судом першої інстанції було відмовлено ухвалою від 01.05.2025 з огляду на те, що у ній одночасно ставилося питання про зміну як предмету, так і підстав позову, що не передбачено приписами частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводів щодо неправомірності таких висновків суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Водночас покликання позивача на несвоєчасне винесення такого судового рішення не впливає на правильність вирішення вказаного процесуального питання та не створює підстав для скасування вказаної ухвали від 01.05.2025 чи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 по суті.

Щодо неврахування судом першої інстанції наслідків розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом справи 300/1204/25, апеляційний суд звертає увагу на те, що як на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, так і на час його апеляційного перегляду судове рішення у вказаній справі не набрало законної сили, а відтак не могло бути враховане при вирішення спору, що розглядається.

Доводи апелянта щодо ненадання судом першої інстанції оцінки наявності у відповідача процесуальної правосуб`єктності, на переконання апеляційного суду, є надуманими, оскільки сам позивач при зверненні до суду жодним чином не ставив під сумнів наявності такої.

Окрім того, оскільки скарги ОСОБА_1 були повернуті без розгляду та прийняття рішення по суті внаслідок недотримання ним встановлених вимог при їх поданні, то вказана обставина не вливає на суть цього спору.

Згідно із приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, доводи, на які посилається скаржник, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі №300/1732/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар