Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №380/20598/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/20598/24 пров. № А/857/17133/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙДРІНК» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Морська Г.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 31 березня 2025 року,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЙДРІНК» (далі – ТОВ «ТАЙДРІНК») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС) від 24.09.2024 №11816545/41711540 (далі – Рішення) про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця);

зобов`язати ГУ ДПС врахувати Таблицю, зареєстровану у контролюючому органі №9276782561 від 21.09.2024, врахованої згідно з рішенням комісії від 21.09.2024 №11802733/41711540.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/20598/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване Рішення не містить посилання станом на яку дату або період у ТОВ «ТАЙДРІНК» наявна недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів та чому податковим органом не взято до уваги інформація та документи, надані позивачем у поясненнях до Таблиці, які розкривають зміст господарської діяльності товариства та підтверджують наявність матеріально-технічної бази для її здійснення.

Тому Рішення ГУ ДПС від 24.09.2024 №11816545/41711540 про неврахування Таблиці позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного Рішення, то позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС врахувати Таблицю, підлягає задоволенню.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ДПС, яке просила таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «ТАЙДРІНК».

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при вирішення спору дійшов помилкових висновків з огляду на неповне з`ясування обставин справи, порушивши норми матеріального та процесуального права. Наполягає на правомірності оспорюваного Рішення та відсутності підстав для скасування такого у судовому порядку, що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «ТАЙДРІНК»

У відзиві на апеляційну скаргу податкового органу ТОВ «ТАЙДРІНК» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ «ТАЙДРІНК» є виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. (КВЕД 10.89). Окрім того, до іншими видами економічної діяльності позивача за КВЕД є:

11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки;

46.34 Оптова торгівля напоями;

46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;

68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

68.31 Агентства нерухомості;

68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту;

77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку;

77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів;

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

ТОВ «ТАЙДРІНК» скерувало на розгляд ГУ ДПС Таблицю із поясненнями та копіями документів на підтвердження наведених даних, яка була зареєстрована у контролюючому органі 21.09.2024 за № 9276782561.

У наданих контролюючому органу поясненнях позивач вказав, що з метою провадження господарської діяльності із виготовлення сиропів здійснює закупівлю сировини, а також інших товарів (зокрема пакувальних матеріалів та тари для пакування готової продукції) за такими договорами:

№ 11/24 від 02.04.2024 на купівлю ароматизаторів та інших харчових добавок, укладений з ФОП ОСОБА_1 ;

№ 15-04-2024/П2 від 15.04.2024 на купівлю продуктів харчування, укладений з ТОВ “ОВОТРЕЙД-ЗАХІД”;

№ 01/04/2024 від 01.04.2024 на купівлю поліетиленової тари та інших виробів з поліетилену, укладений з ПП “Виробнича Фірма “АСТ”;

№ КЛУ-Т-176 від 01.03.2024 на купівлю ароматизаторів, барвників та інших інгредієнтів, укладений з ТОВ “Компанія “ЛЕВ-Україна”;

№ 01/04/24-1 від 01.04.2024, укладений з ТОВ “Дизарт Груп”;

№ 1904-2 від 19.04.2024 на купівлю інгредієнтів, укладений з ТОВ “Інгредієнтс”;

договір поставки б/н від 5 серпня 2024 року, укладений з ТОВ “Флаворлаб”.

Сировиною, що закуповується, є ароматизатори різних смаків, цукор білий кристалічний, гумміарабік (порошок), кислота лимонна, бензоат натрію (порошок), барвники. Виробництво готової продукції здійснюється відповідно до затвердженої технологічної карти на придбаному обладнанні.

Також були надані документи на підтвердження витрат, пов`язаних із придбанням відповідного обладнання, необхідного для виготовлення кінцевої продукції.

Окрім того, до пояснень були додані копії документів на підтвердження реалізації товару на підставі договорів поставки: № 01/04/24 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ “КЛЕВЕР СТОРС”; № 10/05-01 від 10.05.2024, укладеного з ФОП ОСОБА_2 , а також документи, щодо використання послуг перевізника, акти наданих послуг та проведені оплати за надані послуги.

Відтак, 21.09.2024 ТОВ «ТАЙДРІНК» отримало квитанцію № 2, у якій зазначено, що “інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 21.09.2024 за № 9276782561 враховано автоматично згідно з абзацом другим п.18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165”.

Однак 24.09.2024 ГУ ДПС прийняло Рішення №11816545/41711540 про неврахування поданої позивачем Таблиці, на обґрунтування чого зазначило таке: “Недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання пocлyг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо)”.

ТОВ «ТАЙДРІНК» не погодилося із вказаними Рішеннями ГУ ДПС та звернулося до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини щодо врахування контролюючим органом таблиці даних платника податку на додану вартість регламентовані Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 у відповідній редакції (далі – Порядок №1165).

За приписами пункту 2 вказаного Порядку таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За правилами пунктів 12-14 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Приписами пункту 15 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Згідно із пунктом 16 Порядку №1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (додаток 6).

Як передбачено пунктом 161 вказаного Порядку, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 цього Порядку або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на п`ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:

відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до пункту 19 цього Порядку;

у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;

щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;

у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.

У відповідності до пункту 17 Порядку № 1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За приписами пункту 19 Порядку № 1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Як свідчать матеріали справи, оспорюване позивачем Рішення від 24.09.2024 №11816545/41711540 про неврахування його Таблиці аргументовано таким: “Недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання пocлyг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо)”.

При цьому, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Як слушно звернув увагу суд першої інстанції, відповідач у оскаржуваному Рішенні не навів конкретних показників кількості матеріальних ресурсів (пocлyг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей), які необхідні для здійснення позивачем задекларованої господарської діяльності, а на законодавчому рівні не регламентовано питання щодо кількості матеріальних та інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності підприємства.

Окрім того, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про те, що у оскаржуваному Рішенні не вказано станом на яку дату або період у ТОВ «ТАЙДРІНК» була недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів та чому податковим органом не взято до уваги інформація та документи, надані позивачем у поясненнях до таблиці даних, що розкривають зміст його господарської діяльності та підтверджують наявність матеріально-технічної бази для її здійснення.

Приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване позивачем Рішення від 24.09.2024 №11816545/41711540 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас апеляційний суд погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права ТОВ «ТАЙДРІНК», оскільки скасування у судовому порядку рішення про неврахування таблиці даних платника податку є безумовною підставою для її врахування контролюючим органом.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №380/20598/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар