Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №460/342/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/342/23 пров. № А/857/21507/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіХобор Р. Б.,

суддів:Бруновської Н. В.,

з участю секретаря судового засіданняШавеля Р. М., Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, що ухвалила суддя Комшелюк Т.О., у місті Рівному, у справі № 460/342/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року № 5-К “Про внесення змін до наказу “Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу за мобілізацією” № 3-К від 17.03.2022 року.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області щодо не здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , починаючи з 19 липня 2022 року.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області нарахувати та виплатити судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 суддівську винагороду, починаючи з 19 липня 2022 року з утриманням з цієї суми передбачених Законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

23.04.2025 від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області надійшла заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі № 460/342/23 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 320/10955/23 не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 КАС України, оскільки судова практика, навіть якщо вона змінює попередній правовий підхід, не відноситься до обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи. Крім того, суд зазначив, що під час ухвалення рішення від 03.03.2023 суд керувався чинним законодавством та наявною на той час судовою практикою, зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 990/4/2, відповідно до якої, виплата суддівської винагороди суддям під час проходження військової служби за мобілізацією зберігалась.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 320/10955/23, якою сформовано правовий висновок про те, що у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації суддівська винагорода судді не виплачується, оскільки на такого суддю поширюється статус військовослужбовця.

Апелянт зазначає, що ця постанова є нововиявленою обставиною, яка не була і не могла бути відома на час розгляду справи у березні 2023 року, має істотне значення для справи та безпосередньо впливає на висновки суду, що може змінити правову оцінку ситуації. Рішення суду від 03.03.2023, яким зобов`язано виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 у сумі 778 888,92 грн за період з 19.07.2022 по 23.05.2023, ґрунтувалося на протилежному правовому підході, що призвело до незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 позовну заяву задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року № 5-К “Про внесення змін до наказу “Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу за мобілізацією” № 3-К від 17.03.2022 року.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області щодо не здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , починаючи з 19 липня 2022 року.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Рівненській області нарахувати та виплатити судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 суддівську винагороду, починаючи з 19 липня 2022 року з утриманням з цієї суми передбачених Законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Велика Палата Верховного Суду постановою по справі № 320/10955/23 від 13.03.2025, на яку посилається заявник як на нововиявлену обставину, сформувала висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону № 2232-ХІІ, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.

Як стверджує заявник, обставини, встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у адміністративній справі № 320/10955/23, є істотними для справи № 460/342/23, які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При цьому ознаку “не були і не могли бути відомі особі” потрібно розглядати як сукупність цих умов.

Апеляційний суд встановив що відповідач, як на нововиявлену обставину, покликається на зміну практики застосування норм права, якими регулювались правовідносини між позивачем та відповідачем.

З цього приводу апеляційний суд зазначає те, що зміна практики застосування окремих норм права після ухвалення рішення у справі, навіть якщо така практика сформована Великою Палатою Верховного Суду, не є нововиявленою обставиною, оскільки судова практика не відноситься до обставин справи у процесуальному розумінні.

Правові висновки Верховного Суду є обов`язковими до застосування під час розгляду справи, але зміна таких висновків не створює підстав для перегляду (в тому числі за нововиявленими обставинами) рішень, які набрали законної сили та ухвалювалися на підставі чинного законодавства та наявної на час розгляду справи судової практики.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 460/342/23, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 320/10955/23 не відповідає критеріям нововиявленої обставини, встановленим частиною 2 статті 361 КАС України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 460/342/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель

Повний текст постанови складено 29.01.2026