Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №600/581/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/581/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

30 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 листопада 2024 року №241670079175 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14 травня 1985 року по 31 березня 1988 року, з 01 квітня 1988 року по 03 січня 1997 року, з 04 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 28 вересня 2005 року та з 24 лютого 2010 року по 17 жовтня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15 листопада 2024 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що надана позивачем довідка від 10 вересня 2024 року №126325.14-2024 не відповідає вимогам порядку підтвердження пільгового стажу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказано, що спірний період роботи не підтверджений в установленому порядку за Списком №2, оскільки не зазначені атестації робочого місця за зазначеними посадами, а також не долучений перелік робочих місць по атестаціях за Списком №2. Відтак, позивач не має право на призначення їй пенсії на пільгових умовах. Також відповідач вважає безпідставною вимогу позивача саме призначити їй пенсію, оскільки процедура, пов`язана з призначенням пенсії, реалізовується виключно органами Пенсійного фонду України і повноваження щодо призначенням особам пенсій є дискреційними.

Позивач не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 15 листопада 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (Список №2), яка за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 листопада 2024 року №241670079175 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №2.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач посилався норми пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць – після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 0 місяців 17 днів, а пільговий стаж за Списком №2 не підтверджений. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, всі періоди роботи зараховані. Однак до пільгового стажу неможливо зарахувати періоди роботи згідно наданої пільгової довідки від 10 вересня 2024 року №1263/25.14-2024, яка не відповідає порядку підтвердження пільгового стажу згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Додаток №5) та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не підтверджений в установленому порядку період роботи за Списком №2, а саме: не зазначені атестації робочого місця за зазначеною посадою; не долучений до документів перелік робочих місць по атестаціях за Списком №2.

Про прийняте відповідачем рішення позивач повідомлена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 28 листопада 2024 року №2400-1707-8/48149.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами судового розгляду встановлено протиправність оскаржуваного рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, і при цьому наявні у справі матеріали дають підстави вважати, що позивач відповідає вимогам для призначення їй пенсії за вислугу років на пільгових умовах, які встановлені пунктом «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 52 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання.

Згідно із пунктом «в» статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 100 Закону №1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, право на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах мають, зокрема, жінки, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення ними віку 55 років і за умови наявності в них стажу роботи не менше 25 років, з яких не менше 10 років жінка, яка претендує на такий вид пенсії, має пропрацювати на зазначених вище роботах.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 затверджено Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Список №583).

До названого Списку включено, зокрема, робітничу посаду машиніста-кранівника, зайнятого на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала у Державному підприємстві «Сторожинецький лісокомбінат» у такі періоди на таких посадах: з 14 травня 1985 року по 31 березня 1988 року – машиніст (кранівник) IV розряду лісопильно-деревообробного цеху; з 01 квітня 1988 року по 03 січня 1997 року – кранівник ІV розряду; з 04 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року – кранівник V розряду; з 01 січня 1998 року по 28 вересня 2005 року – машиніст козлового крану V розряду; з 24 лютого 2010 року по 17 жовтня 2016 року - машиніст козлового крану V розряду.

Тривалість стажу роботи за період з 14 травня 1985 року по 17 жовтня 2016 року становить 27 років 0 місяців 9 днів.

Вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 03 вересня 1984 року та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за підступності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 вересня 2024 року №1263/25.14-2024, яка складена за формою, встановленою Додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

У довідці від 10 вересня 2024 року №1263/25.14-2024 виданої філією «Чернівецьке лісове господарства» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вказано, що протягом зазначених вище періодів роботи позивач виконувала роботи по складуванню та керуванню спеціальним обладнанням та здійснювала навантаження і розвантаження матеріалів, транспортування вантажу і його складування.

Зазначена довідка відповідає вимогам Додатку 5 до Порядку №637, містить усі необхідні відомості, які передбачаються формою вказаної довідки, підписана уповноваженими особами підприємства та завірена печаткою, є чинною, в судовому чи іншому порядку не скасовувалась.

Доказів того, що вказані у довідці відомості про характер виконуваної позивачем роботи не відповідають дійсності або ж не узгоджуються з іншими відомостями документів, які позивач надавала до заяви про призначення пенсії, відповідач не надав.

Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, зміст зазначеної довідки свідчить про те, що виконувана позивачем робота у вказані періоди є тотожною професії машиніста-кранівника, зайнятого на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах, робота на якій відповідає Списку №583 і надає особі право на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (442-92-п) (Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із пунктами 4.2, 4.3 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць (442-92-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками (36-2003-п), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками (36-2003-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Пунктом 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (Порядок №442) визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до пункту 3 Порядку №442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (пункт 4 Порядку №442).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у постановах від 11 вересня 2019 року у справі №686/10117/16-а та від 19 лютого 2020 року №520/15025/16-а особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону №1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право особи на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства, організації.

Тому, апеляційний суд критично оцінює доводи відповідача про те, що спірні періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до пільгового стажу через їх непідтвердженість у зв`язку з не зазначенням відомостей про атестації робочого місця за займаними посадами та не долученням переліку робочих місць по атестаціях.

Таким чином, до пільгового стажу роботи позивача підлягають зарахуванню спірні періоди роботи, що у свою чергу свідчить про наявність у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах та протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

Оскільки позивач відповідає вимогам для призначення їй пенсії за вислугу років на пільгових умовах, які встановлені пунктом «в» статті 55 Закону №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, а відповідач протиправно відмовив позивачу у такому призначення, для належного захисту прав позивача, порушених відповідачем у межах спірних правовідносин, необхідно зобов`язати відповідача призначити позивачу вказану пенсію.

При цьому, такий спосіб захисту прав позивача не може вважатись втручанням у дискреційні повноваження відповідача, адже у даному випадку є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант його поведінки.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.