Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №520/33658/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 р. Справа № 520/33658/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 08.12.25 по справі № 520/33658/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради , Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради , Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради (далі по тексту - ДСП ХМР, перший відповідач), Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (далі по тексту – другий відповідач), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту – третій відповідач), якому просила суд:

- зобов`язати Департамент соціальної політики ХМР прийняти рішення щодо надання соціальної послуги екстрено кризової допомоги ОСОБА_1 в повному обсязі згідно чинного законодавства, що саме і було метою звернення до департаменту вищезазначеного 03.10.2023 р.,

- зобов`язати вищезазначений департамент надати ОСОБА_1 соціальну послугу екстрено кризової допомоги після індивідуального узгодження особисто її потреб згідно закону про соціальні послуги.

11.12.2023 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач виклала позовні вимоги у такій редакції:

- зобов`язати Департамент соціальної політики ХМР прийняти рішення щодо надання соціальної послуги екстрено кризової допомоги ОСОБА_1 в повному обсязі згідно чинного законодавства;

- зобов`язати Департамент соціальної політики ХМР вчинити дії самостійно або підконтрольними цьому департаменту структурними підрозділами шляхом надання їм розпоряджень, щодо винесення рішення про надання соціальних послуг та допомоги, щодо укладання письмової угоди з нею з вищезазначених питань, щодо скасування рішення про відмову у наданні пільги зі сплати житлово-комунальних послуг, щодо надання соціальних послуг та допомоги та пільг, передбачених згідно довідки МСЕК та ІПР та програми надання пільг окремим категоріям громадян.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34756609), Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (61060, Харківська область, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 48, код ЄДРПОУ 03196653), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 51, код ЄДРПОУ 03195694) про зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА щодо ненарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА нарахувати та Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради – профінансувати виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023 відповідно по дати фактичної виплати таких допомог.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради щодо неукладання письмової угоди з ОСОБА_1 про надання соціальних послуг відповідно до Індивідуальної програми реабілітації № 818 від 14.11.2023.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради укласти письмову угоду з ОСОБА_1 про надання соціальних послуг відповідно до Індивідуальної програми реабілітації № 818 від 14.11.2023.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Департаменту соціальної політики Харківської міської ради щодо непередачі заяви ОСОБА_1 про забезпечення засобами реабілітації разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради передати заяву ОСОБА_1 про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у встановленому чинним законодавством порядку.

Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради у включенні ОСОБА_1 до поіменних списків громадян, які мають право на отримання соціальних гарантій на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, як особу з інвалідністю 1 групи, яка отримує державну соціальну допомогу.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради включити ОСОБА_1 до поіменних списків громадян (починаючи з дати звернення з вказаного питання – 29.11.2023), які мають право на додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, як особу з інвалідністю 1 групи, яка отримує державну соціальну допомогу, та направити такі списки до Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради і підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 по справі № 520/33658/23 апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Харківської міської ради - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 – залишено без змін.

26.09.2025 позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою з питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, в якій просила суд першої інстанції зобов`язати керівників відповідачів надати звіт про виконання судового рішення у справі № 520/33658/23 у строк, визначений судом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі № 520/33658/23 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, про зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23.

28.11.2025 другим відповідачем подано звіт про виконання рішення суду по справі № 520/33658/23, в якому просив суд першої інстанції прийняти та затвердити звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23.

У поданому звіті другий відповідач повідомив, що спірне судове рішення в частині фінансування позивачу виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023, включення ОСОБА_1 до поіменних списків громадян (починаючи з дати звернення з вказаного питання – 29.11.2023), які мають право на додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, як особу з інвалідністю 1 групи, яка отримує державну соціальну допомогу, та їх направлення до Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради і підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, передання заяви позивача про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у встановленому чинним законодавством порядку, - є виконаним, що підтверджується постановами державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з їх фактичним виконанням.

У свою чергу, рішення суду в частині укладення письмової угоди зі стягувачем не виконано з вини самого стягувача, що підтверджується відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження № 76023294.

Враховуючи те, що укладення письмової угоди, яку зобов`язав здійснити суд, є двостороннім процесом, а ОСОБА_1 станом на момент подання Звіту до відповідачів не з`являлась, другий відповідач не мав можливості виконати рішення суду у цій частині самостійно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/33658/23 прийнято звіт Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції у справі № 520/33658/23 від 08.12.2025 у повному обсязі та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 та направити справу для продовження розгляду по суті спірних правовідносин до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту у даній справі є помилковим, так як до спірного звіту другим відповідачем не додано жодного доказу підтвердження виконання рішення у справі № 520/33658/23, а долучені до нього копії постанов про закриття виконавчого провадження не можуть слугувати підтвердженням його виконання, оскільки стосовно державного виконавця Антосік І., яка їх виносила, триває досудове розслідування за скоєння злочину - співучасть у кримінальному правопорушенні, вчиненого боржниками у справі № 520/33658/23 - умисне невиконання судового рішення.

Наполягала, що всі документи, необхідні з метою виконання спірного судового рішення, вже є у розпорядженні відповідачів, а тому у спірних правовідносинах не потрібно здійснювати повторне обстеження приміщення та складання акту обстеження, відтак, і відсутні підстави для відвідування приміщення, в якому мешкає позивач, як на тому наполягає другий відповідач.

На переконання апелянта, суд першої інстанції дослідив виключно вибірково та на власний розсуд не всі документи надані сторонами, не зазначивши при цьому, які саме докази відхилені та законодавчі підстави для їх відхилення з відповідними обґрунтуваннями, що свідчить про порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права та підтверджує обґрунтованість подання даної апеляційної скарги.

Третій відповідач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/33658/23 в частині вимог до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Повідомив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 третім відповідачем зроблено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним нарахуванням та виплатою позивачу допомоги на догляд та державної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023, які були виплачені позивачу, а тому спірне рішення в частині вимог до третього відповідача виконано відповідно до покладених на нього зобов`язань.

Інші сторони правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 та 13 березня 2025 року спільно з представниками Територіального центру надання соціальних послуг Немишлянського району м. Харкова, представниками Управління та за участі старшого державного виконавця Ірини Антосік здійснено виїзди за адресою проживання позивача з метою вчинення виконавчих дій.

Про зазначені дії завчасно повідомлено стягувача засобами поштового та телефонного зв`язку, що підтверджується вимогою старшого державного виконавця Ірини Антосік від 27.02.2025 та листом Управління від 25.02.2025. Однак, двері ніхто не відчинив, що на думку відповідачів свідчить про небажання стягувача реально виконати рішення суду.

Управління не має можливості виконати рішення суду самостійно, без участі стягувача, який повинен подати відповідну заяву на укладення угоди, ознайомитись з нею та підписати.

З огляду на те, що відповідачем частково виконано рішення, суд першої інстанції вважав за можливе прийняти звіт другого відповідача про виконання судового рішення. У свою чергу, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 виконано не у повному обсязі, а саме не здійснено виплату позивачу перерахованої пенсії, суд не вбачав підстав для припинення здійснення судового контролю та встановив новий строк для подання звіту – два місяці з дня отримання копії даної ухвали.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1, 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, згідно із частинами 1 та 2 статті 382 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1-3 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали, та не перевищує трьох місяців.

Розгляд звіту про виконання судового рішення повинен бути здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження.

Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19, які були підтримані в ухвалі від 03 березня 2025 року по справі 160/5259/20.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегією суддів встановлено, що Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 набрало законної сили 08.07.2024 за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання рішення суду у даній справі відповідачі зобов`язані були, зокрема:

- профінансувати та нарахувати позивачу виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023 відповідно по дати фактичної виплати таких допомог;

- укласти письмову угоду з позивачем про надання соціальних послуг відповідно до Індивідуальної програми реабілітації № 818 від 14.11.2023;

- передати заяву ОСОБА_1 про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у встановленому чинним законодавством порядку;

- включити ОСОБА_1 до поіменних списків громадян (починаючи з дати звернення з вказаного питання – 29.11.2023), які мають право на додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, як особу з інвалідністю 1 групи, яка отримує державну соціальну допомогу, та направити такі списки до Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради і підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги.

За змістом долученого до відзиву на апеляційну скаргу листа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 24.09.2024 № 3400/0/534-24, відповідачами нараховано та виплачено ОСОБА_1 на її розрахунковий рахунок кошти в сумі 17,58 грн у якості компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023.

Відповідно до долученого до матеріалів справи звіту про виконання рішення суду від 28.11.2025, другим відповідачем надано постанови про закінчення виконавчих проваджень за виконавчими листами про зобов`язання відповідачів здійснити :

- фінансування позивачу виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної соціальної допомоги на догляд та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 20.11.2023 та з 01.11.2023;

- включення ОСОБА_1 до поіменних списків громадян (починаючи з дати звернення з вказаного питання – 29.11.2023), які мають право на додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, як особу з інвалідністю 1 групи, яка отримує державну соціальну допомогу, та їх направлення до Управління з соціальних питань Департаменту соціальної політики Харківської міської ради і підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги;

- передання заяви позивача про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у встановленому чинним законодавством порядку.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що самі по собі постанови про закінчення виконавчих проваджень не є належними доказами виконання рішення суду у даній справі.

Відповідачами до звіту не долучено Поіменного списків громадян, які мають право на додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення міста Харкова на 2021-2025 роки, з якого б вбачалось включення до нього ОСОБА_1 .

Не містять матеріали справи і відомостей про передання заяви позивача про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) разом із документами до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у встановленому чинним законодавством порядку (супровідного листа із відміткою про прийняття або іншого доказу) та укладення з нею письмової угоди про надання соціальних послуг відповідно до Індивідуальної програми реабілітації № 818 від 14.11.2023.

В обґрунтування поважності причин невиконання рішення суду у даній справі в частині укладення з позивачем письмової угоди про надання соціальних послуг відповідно до Індивідуальної програми реабілітації № 818 від 14.11.2023 другий відповідач покликається на необхідність здійснення обстеження житла ОСОБА_1 та складення відповідного акту.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції зі змісту мотивувальної частини рішення суду від 29.02.2024 по справі № 520/33658/23 встановлено, що 05.10.2023 фахівець відділення соціальної допомоги здійснила вихід за адресою проживання позивача з метою визначення потреби у наданні соціальної послуги догляду вдома та складання акту про надання повнолітній особі соціальних послуг екстрено (кризово).

Відтак, уповноваженою особою суб`єкта владних повноважень вже здійснювався вихід до місця проживання позивача та складався відповідний акт, а тому покликання другого відповідача на необхідність повторного здійснення огляду місця проживання ОСОБА_1 є невмотивованим належним чином.

Колегія суддів зауважує, що такі обставини безумовно підлягали правовій оцінці судом першої інстанції, однак були залишені судом першої інстанції поза увагою.

На переконання колегії суддів, самі по собі постанови про закриття виконавчих проваджень, за відсутності будь-яких інших доказів, які підтверджують реальне виконання судового рішення, не може бути підставою для припинення заходів судового контролю.

Норми статті 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з цим, судом першої інстанції не було належним чином досліджено мотиви подання ОСОБА_1 заяви в порядку статті 382 КАС України та не надано належної оцінки обставинам, викладеним у звіті від 27.11.2025, що призвело до передчасного висновку про виконання судового рішення у спірній частині.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/33658/23 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/33658/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою справу № 520/33658/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 28.11.2025.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко