Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №520/27246/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Справа № 520/27246/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметц спору Державна податкова служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення головного управління ДПС у Харківській області форма «ПС» №0/37133/2420 від 25.07.2025 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн до ОСОБА_1 ; - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 26.06.2025 № 28289/20-40-24-20-06, яким встановлено несвоєчасне подання податкових декларацій платника єдиного податку за 2021, 2022 та 2023 роки. Позивач стверджує, що несвоєчасність подання декларацій 23.05.2024 спричинена протиправними діями відповідача, який 03.12.2021 анулював її реєстрацію як платника єдиного податку з 01.10.2021, що унеможливило подання звітності. Ці дії визнані протиправними рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 520/9940/23, яке набрало законної сили 12.02.2024. Реєстрацію відновлено 29.04.2024 витягом № 2420313400048. Позивач посилається на пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, який звільняє від фінансової відповідальності за порушення, вчинені внаслідок незаконних рішень чи дій контролюючих органів. Крім того, акт перевірки складено поза строками, передбаченими ст. 76 ПКУ після 24.06.2024, а позивач на момент прийняття ППР припинила підприємницьку діяльність 09.08.2024 без податкового боргу. о ДПС України рішенням від 02.10.2025 № 28715/6/99-00-06-01-02-06 залишило оспорюване ППР без змін. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем головним управлінням ДПС у Харківській області подано до суду відзив на позов. Наводить аргументи про те, що позивач, маючи статус ФОП, отримувала доходи (у 2021 - 2 700 000 грн) та сплачувала єдиний податок з 19.10.2021, але не подавала декларації вчасно (граничні строки: 20.07.2022 для 2021, 01.03.2023 для 2022, 29.02.2024 для 2023). Несвоєчасність подання (23.05.2024) порушує пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п. 294.1 ст. 294, п. 296.3 ст. 296 ПКУ, що тягне штраф за п. 120.1 ст. 120 ПКУ. Відповідач зазначає, що анулювання реєстрації не звільняє від обов`язку подання декларацій, а перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76, 86 ПКУ. Заперечення позивача розглянуто комісією (лист від 17.07.2025 № 11248/6/20-40-24-20-14), ППР прийнято правомірно. У зв`язку з наведеним відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив заперечує аргументи відповідача, наголошуючи на преюдиційності рішення у справі № 520/9940/23, яке встановило протиправність анулювання реєстрації, що унеможливило подання декларацій. Дохід у 2021 не перевищував ліміт для 2 групи (5004000 грн), а штраф протиправний за пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 30.09.2021 до 09.08.2024. З 01.10.2021 обліковувалася платником єдиного податку 2 групи.

03.12.2021 відповідач анулював реєстрацію через наявність податкового боргу (земельний та транспортний податки), що призвело до оскарження в суді.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/9940/23 від 11.10.2023 (набрало законної сили 12.02.2024) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби України у харківській області дії відповідача визнані протиправними, зокрема, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця. Реєстрацію відновлено 29.04.2024 витягом № 2420313400048.

09.08.2024 позивач припинила господарську діяльність фізичної особи-підприємця.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України, державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до положень п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Згідно з п.п.97.4.3 п.97.4 ст.97 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Відповідно до п.п.4,5,6 п.11.18 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 року за №1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300), зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку: -державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання; -врегулювання питань погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України; -після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання таких зобов`язань.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, у порядку, встановленому ст. 76 та ст. 86 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ), проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів подання податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .

В ході камеральної перевірки встановлено порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу, пункту 294.1 статті 294, пункту 296.3 статті 296 розділу ХІV Кодексу, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2021, 2022, 2023 роки.

Декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця за 2021 (граничний термін подання з урахуванням п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України – 20.07.2022), за 2022 (граничний термін подання – 01.03.2023), та за 2023 ( граничний термін подання - 29.02.2024) ОСОБА_1 подані до податкового органу 23.05.2024, тобто з порушенням вимог пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 26.06.2025 № 28289/20-40-24-20-06, на підставі якого прийнято оскаржуване ППР від 25.07.2025 № 0/37133/2420 на суму 1020 грн. (по 340 грн за кожну декларацію за несвоєчасне подання).

На адресу ГУ ДПС у Харківській області було направлено письмове заперечення від 07.07.2025 (вх..ГУ ДПС від 07.07.2025 №54404/6/ЕКП/53) та надані пояснення щодо вказаного акту камеральної перевірки від 26.06.2025 №28289/20-40-24-20-06.

25.07.2025 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримала лист ГУ ДПС у Харківській області (№11248/6/20-40-24-20-14 від 17.07.2025) з тексту якого вбачається, що за результатом розгляду заперечення ФОП ОСОБА_1 щодо акту камеральної перевірки ГУ ДПС від 26.06.2025 №28289/20-40-24-20-06 прийнято рішення висновки акту в частині порушень, залишити без змін.

31.07.2025 ОСОБА_1 отримала податкове-повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.07.2025 №0/37133/2420, яке вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулась до суду із цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право: - здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; - проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75. ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1. ст. 76 ПК України).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПК України).

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий)період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Відповідно до пп. 49.18.6 п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Приписами пп.69.1 п. 69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Також, суд зазначає, що 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225, платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1 Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Вказані норми Порядку № 225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов`язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 положень п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов`язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.

У той же час, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що після набрання чинності Порядком № 225 позивач скористався правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов`язків, з огляду на що, станом на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства позивач вважався таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки в терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач наводить доводи про те, що податкові декларації були несвоєчасно зареєстровані у зв`язку із наявністю податкового боргу в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 внаслідок чого ГУ ДПС 03.12.2021 повідомило позивачку про відмову у реєстрації платником єдиного податку 2 групи. ОСОБА_1 08.05.2023 звернулася до суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним рішення контролюючого органу щодо відмови в реєстрації платника єдиного податку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №520/9940/23 визнано протиправним та скасовано рішення щодо відмови в реєстрації платника єдиного податку.

Слід зазначити, що у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку фізична особа-підприємець не може бути платником єдиного податку із дати вилучення з реєстру платників єдиного податку і вважається платником на загальній системі оподаткування (у тому числі під час адміністративного і судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку).

Враховуючі положення пункту 55.1 статті 55 ПКУ і частини першої статті 18 ГПКУ у разі прийняття рішення контролюючого органу або суду на користь фізичної особи-підприємця за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема, анулюється дата виключення фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку, і така особа вважається такою, що продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування (у тому числі в період адміністративного або судового оскарження).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій платника єдиного податку (пункт 300.1 статті 300 ПКУ).

Водночас, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (підпункт 112.8.4 пункту 112.8 статті 112 ПКУ).

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що після прийняття рішення суду у справі № 520/9940/23 на користь фізичної особи-підприємця щодо скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивачу необхідно було подати декларацію за звітний період, який припадав на період судового оскарження, в якому настав граничний термін подання такої декларації, то в такому випадку за несвоєчасне подання декларації до фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку не застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), встановлених ПК України, адже неподання таких декларацій спричинено протиправними діями контролюючого органу, про що установлено у адміністративній справі № 520/9940/23, а відтак звільняє позивача від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень – за несвоєчасне подання декларації платника єдиного податку.

Щодо строків перевірки відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів з дня подання декларацій. Декларації подано 23.05.2024, акт складено 26.06.2025, що перевищує строк, стосовного чого суд прийшов наступного.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Узагальнюючи вищенаведене, після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, нескладання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022р. /далі Закон № 2120-ІХ, набрав чинність 17.03.2022р.) у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пп.69.2 викладено в такій редакції: « 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема: камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1та 215.3.3-1пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З огляду на викладене вище, протиправність проведення камеральної перевірки поза межами граничного строку обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №824/51/16-а.

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону призводять до відсутності правових наслідків, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 № 0/37133/2420 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем рішення та дають самостійні підстави для його скасування, суд не вдається до перевірки інших підстав позову, у тому числі по суті зафіксованого перевіркою порушення вимог податкового законодавства.

У цьому контексті суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 21.02.2020 та від 22.09.2022 у справі № 826/17123/18.

Інші доводи позивача, які наведені у заявах по суті, суд оцінює через аналіз поданих доказів, однак такі не знайшли свого підтвердження, адже не є суттєвими аргументами та висновків суду не спростовують.

Жодних інших фактичних даних, які б мали значення для розгляду цієї справи суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що позов необхідно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат суд прийшов наступного.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, відповідно до платіжного документу від 13.10.2025 № 6977-6575-4324-1419.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", а тому за подання адміністративного позову до суду необхідно було сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Щодо надмірно зарахованих коштів у розмірі 242,24 грн (відповідно до платіжного документу від 13.10.2025 № 6977-6575-4324-1419), то їх повернення здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (із наступними зміна та доповненнями).

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Харківській області у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна податкова служба України про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 25.07.2025 № 0/37133/2420 про застосування стосовно ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Стягнути з головного управління Державної податкової служби у Харківській області у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ;

відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна податкова служба України, місцезнаходження місто Київ, площа Львівська, будинок № 8, код ЄДРПОУ 43005393.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 01.30.2026.

Суддя М. І. Садова