Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №520/25211/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Справа № 520/25211/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії КНП “Подільська міська лікарня” Подільської міської ради Подільського району Одеської області (далі – відповідач-1), оформлене довідкою від 04.08.2025 №2025-0804-1559-1470-0 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 (вимога-1);

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період протиправними (вимога-2);

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-2) від 04.08.2025 №1260-мд про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період (вимога-3);

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-3) від 04.08.2025 №218 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду(вимога-4);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини (вимога-5);

- вирішити питання розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що 02.08.2025 року відповідно до направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією Комунального некомерційного підприємства «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області. Відповідно до відповіді КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 01.09.2025 року, отриманої на запит представника позивача, 02.08.2025 року за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 та у супроводі військовослужбовців вказаного відділу, ОСОБА_1 проходив медичний огляд військово-лікарською комісією. За результатами медичного огляду ВЛК встановлено діагноз - недостатня маса тіла з ІМТ 14,4 кг/м/кв (індекс маси тіла). У зв`язку із встановленим діагнозом, ОСОБА_1 видано направлення до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» з метою додаткового обстеження лікарем гастроентерологом. Також зазначено, що рішення ВЛК на придатність до військової служби не приймалось, довідка ВЛК не видавалась. Проте, ОСОБА_1 за вищевказаним направленням додаткове обстеження не проходив. Натомість, з невідомих підстав та причин, 04.08.2025 року ОСОБА_1 пройдено медичний огляд ВЛК у КНП «Подільська міська лікарня». При цьому, при направленні та проходженні позивачем медичного огляду ВЛК порушено встановлений законодавством порядок. Направлення на проходження медичного огляду ВЛК у вказаному закладі охорони здоров`я у встановленому порядку не видавалось. Таким чином, медичний огляд ВЛК 04.08.2025 року стосовно позивача проведено без відповідного направлення в порушення вимог п. 3.1 глави 3 Розділу II Положення №402 та п.п. 74, 74-1 Порядку №560, що свідчить про протиправність прийнятого рішення. Згідно рішення ВЛК, оформленого довідкою від 04.08.2025 року №2025-0804-1559-1470-0 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Наявні у позивача захворювання відображені не в повному обсязі та без зазначення їх впливу на функції організму. Додаткові обстеження стану здоров`я позивача не проводились. Згідно наявних медичних документів у позивача мають місце захворювання — бронхіальна астма, третя ступінь, середньоважкий персистуючий перебіг. Рефлюксна хвороба, порушення толерантності к глютену. Крім того, позивач має виражений дефіцит маси тіла, його вага складає 45 кг. Лікарі ВЛК КНП «Подільська міська лікарня» під час проведення медичного огляду із медичними записами в ЕСОЗ стосовно позивача не ознайомлювались, відповідні медичні записи до ЕСОЗ не вносились, що підтверджується відомостями з електронної системи «Хелсі» позивача про відсутність жодних записів з приводу проходження ВЛК. Призову (направленню) на військову службу передує належна реалізація уповноваженим органом повноважень щодо взяття громадянина на військовий облік, оформлення військово-облікового документу та забезпечення інших обов`язкових складових військового обліку, механізм організації та ведення якого визначено нормами глави VI Закону № 2232-XII та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022. Попри те, 04.08.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1260-мд, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2025 року №218, ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду курсанта (вказані відомості зазначені у військовому квитку позивача). Просить позов задовольнити.

Відповідачем-1 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи ро те, що 04.08.2025 року ОСОБА_1 , дійсно проходив медичний огляд військово-лікарську комісію у КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО відповідно до електронного направлення № 4524397 від 04.08.2025, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Згідно Довідки військово-лікарської комісії № 2025-0804-1559-1470-0 від 04.08.2025 року зазначено діагноз: бронхіальна астма, інтермітуюча. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. Гастроезофагельна рефлексна хвороба. Синдром подразненого кишківника. Недостаність харчування. На підставі ст.. 47в, 52в, 13в графи ІІ розкладу хвороб придатний до військової служби. Згідно з пунктами 1, 6, 7, 11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, військово-лікарські комісії (ВЛК) проводять медичний огляд громадян з метою визначення ступеня придатності до військової служби. ВЛК діють самостійно, на підставі медичних показників, та приймають рішення колегіально. Таким чином, рішення військово-лікарської комісії не може бути визнано протиправним лише на підставі суб`єктивного незадоволення особи результатами огляду. Відповідно до пункту 18 зазначеного Положення, висновки ВЛК можуть бути змінені або скасовані лише вищою військово-лікарською комісією після повторного медичного огляду, а не в судовому порядку без спеціальної медичної експертизи. Просить у позові відмовити.

Відповідачами-2 та -3 не подано до суду відзиви, які б містили заперечення на позов.

23.09.2025 ухвалою суду в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

30.09.2025 ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

14.10.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у відповідачів.

14.10.2025 судовим рішенням виправлено описку в ухвалі суду від 14.10.2025.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, 02.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 направив ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби. Дата початку медичного огляду 02.08.2025. дані обставини підтверджено направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.08.2025 № 4510815.

02.08.2025 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_5 в супроводі військовослужбовців цього відділу, ОСОБА_1 проходив ВЛК. Діагноз: Недостатня маса тіла з ІМТ 14,4кг/м/кв (індекс маси тіла). Видано направлення в КНП ООКЛ до лікаря гастроентеролога для додаткового обстеження. Рішення ВЛК на придатність до військової служби не приймалось. Довідка ВЛК не видавалась. Дані обставини підтверджено листом КНП «Любашівська БЛІЛ» Любашівської селищної ради від 01.09.2025 №636.

Попри те 04.08.2025 проведено медичний огляд "ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ” позивачу. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Е63.9 Недостатність харчування, неуточнена 145 Астма К58 Синдром подразненого кишечника К29.9 Гастродуоденіт, неуточнений К21.9 Гастроезофагеальний рефлюкс без езофагіту Опис діагнозу: Бронхіальна астма, гма, інтермітуюча. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Синдром подразненого кишківника. Недостатність харчування. Захворювання: на підставі статті 47в, 52в, 13в графи II розкладу хвороб придатний до військової служби. Дані обставини підтверджено довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0804-1559-1470-0 від 04.08.2025.

04.08.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1260-мд «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Позивач наводить аргументи про те, що оскільки медичний огляд стосовно ОСОБА_1 проведено з порушеннями вимог Положення №402 та Порядку №560 за відсутності відповідних правових підстав, без встановлення і зазначення у рішенні ВЛК всіх наявних захворювань, що призвело до помилкового та необ`єктивного висновку комісії та невідповідності та є підставою для його скасування, а відтак таке призвело до протиправності подальших дій з приводу направлення позивача для проходження військової служби та наказів, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушено права.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває станом на час розгляду даної справи.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду даної справи.

Приписами ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 за №389-VIII (далі по тексту - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

За приписами ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 за №3543-XII (далі по тексту - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частина 5 ст.22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом приписів п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі по тексту - Порядок №560).

Пунктом 3 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до п.25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Частина п`ята статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі по тексту - Положення №402).

Пункт 1.1. Розділу І Положення №402 передбачає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.1. Розділу ІІ Положення №402).

Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) Придатний до військової служби; Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: Обмежено придатний до військової служби).

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову придатний до військової служби, за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.

За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.

Судом повторно відмічає, що довідкою військово-лікарської комісії від 04.08.2025 позивача визнано придатним до військової служби.

У разі незгоди з висновком комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК при ТЦК та СП, яка наділена таким правом.

Зокрема, абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Позивач наводить обставини про те, що наявні у позивача захворювання відображені не в повному обсязі у довідці від 04.08.2025. Додаткові обстеження стану здоров`я позивача не проводились.

Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020р. у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Попри те позивач своїм правом на звернення до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК не скористався.

Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.

Відповідно, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Разом з тим, позивач не звертався до вищого рівня для перегляду висновку військово-лікарської комісії та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби, з урахуванням наявності у позивача захворювань, які не були встановлені при огляді 04.08.2025.

Натомість позивач наводить доводи про те, що довідка від 04.08.2025 прийнята з порушенням процедури, адже направлення на проходження медичного огляду ВЛК у вказаному закладі охорони здоров`я у встановленому порядку не видавалось, не ураховані усі медичні документи щодо стану здоров`я позивача, суд прийшов наступного.

Позивач наводить аргументи про те, що відповідачем-2 не приймалось направлення на проведення медичного огляду позивача ВЛК у КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО, яке проведено 04.08.2025.

Натомість відповідач-1 у відзиві на позов покликається на те, що підставою для проведення медичного огляду позивача 04.08.2025 було електронне направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 № 4524397.

Суд повторно відмічає, що питання медичного огляду регулюється Положення №402.

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби) про що вказано вище у цьому судовому рішенні, а лише юридична процедура прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов`язаному під особистий підпис.

Відповідачем-2 до матеріалів справи не надано копії направлення позивача на ВЛК в електронній або паперовій формі та доказів реєстрації направлення від 04.08.2025 № 4524397, про наявність якого стверджує відповідач-1 у відзиві на позов.

Такі докази витребовувались сдуом у відповідача-2, а відтак суд приймає рішення на підставі документів, що містяться у цій справі.

Тобто, відповідачем-2 не надано суду доказів дотримання положень п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення 402 при направленні позивача для проходження медичного огляду.

Крім того, необхідність надання медичних документів передбачена вимогами п. 3.4, 3.5 Положення № 402, та як зазначає представник позивача, вони мали б значення для членів ВЛК під час проведення огляду позивача. Відсутність належного оформлення направлення та його реєстрації в журналі, неповідомлення про строк проходження медичного огляду та наслідки відмови й необхідність часу для надання медичних документів, є прямим обов`язком військовозобов`язаного, і допускається з огляду на строк проведення медичного огляду, свідчать про те, що відповідачем-1 не дотримано вимоги вищевказаного Положення.

У матеріалах справи міститься довідка військово-лікарської комісії відповідача-1 від 04.08.2025 про проведення огляду позивачу.

Відповідно до п. 3.4 глави 2 розділу ІІ Положення перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Довідка військово-лікарської комісії не містить записів про проведення вказаних аналізів позивачу перед оглядом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що обов`язкові передбачені Положенням № 402 обстеження при проходженні військово-лікарської комісії позивачу проведені не були.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Попри те суд установив з довідки військово-лікарської комісії, що медичний огляд позивача ВЛК проведено за один день.

Відповідачем-1 не доведено, що позивачу була надана можливість в повному обсязі надати інформацію про стан здоров`я лікарям під час проходження військово-лікарської комісії.

Таким чином, відповідачем-1 не спростовано доводи позовної заяви стосовно того, що військово-лікарською комісією не враховано інформацію про наявність у позивача захворювання, що перешкоджає призову на військову службу.

Тобто, ВЛК не вжито всіх заходів щодо встановлення дійсного стану здоров`я позивача та не доведено відсутність у нього захворювань, які можливо виключають придатність до військової служби.

Згідно до п. 3.2 глави 3 розділу ІІ під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Позивачу встановлено діагноз: Е63.9 Недостатність харчування, неуточнена 145 Астма К58 Синдром подразненого кишечника К29.9 Гастродуоденіт, неуточнений К21.9 Гастроезофагеальний рефлюкс без езофагіту Опис діагнозу: Бронхіальна астма, гма, інтермітуюча. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Синдром подразненого кишківника. Недостатність харчування.

При цьому, ані довідка, ані інші матеріали справи не містять відомостей, що в зв`язку з виявленими захворюваннями позивач оглядався за цими медичними показаннями лікарями відповідних спеціальностей, як це передбачено п. 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення.

При встановленні вказаного діагнозу, висновок комісії про придатність позивача до військової служби, без огляду лікарями відповідного профілю за медичними показаннями позивача, є не об`єктивним.

Законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

На переконання суду, вказані вище порушення не є формальними та в своїй сукупності підтверджують протиправність спірної довідки. При цьому, відповідач-1, всупереч процесуальному обов`язку, не довів суду належним чином правомірність винесення спірної довідки, оскільки саме він повинен довести порядок процедури ВЛК та дотримання її при огляді позивача.

В зв`язку з наведеним, довідка військово-лікарської комісії від 04.08.2025 про визнання позивача придатним до військової служби не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, визначений законодавством та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, способом захисту порушеного права, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, є саме визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про визнання протиправним та скасування рішення ВЛК відповідача-1 від 04.08.2025 № 2025-0804-1559-1470-0.

Щодо позовних вимог-2 та -3 суд прийшов наступного.

Незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваних наказів про призов та зарахування до особового складу такі накази вичерпали свою дію їх реалізацією, однак суд вважає, що позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів. Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах. Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 06.10.2021 р. у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 р. у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 р. у справі №9901/256/21, від 16.03.2023 р. у справі №9901/494/21, від 06.04.2023 р. у справі №990/152/22, від 14.09.2023 р. у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником відповідача-2, наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, суд, враховуючи очевидну протиправність дій відповідача-2 щодо прийняття такого наказу без проведення дослідження ВЛК реального стану здоров`я мобілізованого і направлення його для проходження служби до військової частини, з метою належного та ефективного способу судового захисту щодо позовних вимог-2 та -3, дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу начальника відповідача-2 про призов позивача для проходження військової служби за мобілізацією.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-3 про зарахування позивача до особового складу військової частини та призначення на посаду, зобов`язання військову частину виключити позивача зі списків особового складу даної військової частини, то суд зазначає наступне.

Після видання начальником відповідача-2 наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються . та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення №1153/2008).

Натомість, цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв`язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

З метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція №280).

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу XII Інструкції №280, для обліку особового складу в особливий період використовуються:

1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час;

2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Пунктами 30-32 розділу II Інструкції №280 визначено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:

1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено, - виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;

3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Отже, організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

Абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що "... процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу" (пункт 56).

Отже, правовідносини щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця не є релевантними щодо правовідносин щодо оскарження призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано доказів звернення до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби, а тому суд не вбачає правових підстав для зобов`язання відповідача-3 виключити позивача зі списків особового складу.

Однак, суд зазначає, що позивач має право у встановленому законом порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби шляхом звернення до військової частини з відповідним рапортом.

Суд зазначає, що Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-3 про зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду, зобов`язання військової частини виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають, а відтак у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процес

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача-1 та -2, відносно яких задоволено позовні вимоги, за рахунок бюджетних асигнувань стягнути на користь позивача судовий збір по 1211,20 грн, а щодо позовних вимог у яких відмовлено у задоволенні позову до відповідача-3 понесені судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії КНП “Подільська міська лікарня” Подільської міської ради Подільського району Одеської області, оформлене довідкою від 04.08.2025 №2025-0804-1559-1470-0 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 №1260-мд про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач військово-лікарська комісія комунального некомерційного підприємства "Подільська міська лікарня" Подільської міської ради Подільського району Одеської області, місце знаходження – Одеська область, місто Подільськ, проспект Перемоги, будинок №23, код ЄДРПОУ 01998803;

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;

відповідач військова частина НОМЕР_1 (адреса листування через Міністерство оборони України – місцезнаходження – місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок №6), код ЄДРПОУ 26632022.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.01.2026.

Суддя М. І. Садова