Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №520/26754/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Справа № 520/26754/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.05.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 72 587 гривень 11 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.04.2019 включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3891 гривня 16 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 02.04.2019 включно у загальній сумі 50844 гривні 49 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.04.2019 по 25.09.2023 включно;

- зобов`язати кафедру військової підготовки Національного авіаційного університету (далі – відповідач-2) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3891 гривня 16 копійок в місяць за період з 03.04.2019 по 25.09.2023 включно у загальній сумі 209214 гривень 70 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачами не було проведено індексацію та виплату грошового забезпечення позивача з урахуванням базового місяцю січень 2008 року та з 01.03.2018 індексацію-різницю. Вважає такі дії протиправними, у зв`язку із чим просить відповідача зобов`язати до вчинення відповідних дій.

Відповідачем-1 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Розрахунок індексації за період грудень 2015 року лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо його 1 - 5 абзаців свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015. Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже відсутні правові підстави для обчислення індексу споживчих цін за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року. У зв`язку із збільшенням посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для всіх військовослужбовців (в тому числі переведених з інших військових частин або в межах військової частини, прийнятих на військову службі і т.д.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється виходячи з березня 2018 року як базового місяця. Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення. Таким чином, Позивачу військовою частиною НОМЕР_1 був встановлений базовий місяць для обчислення індексації – березень 2018 року. Лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078). Таким чином, згідно з п. 5 Порядку № 1078 (в редакції після 01.12.2015 року) підстави для нарахування індексації після зміни тарифних окладів 01.03.2018 року з урахуванням індексів інфляції, оприлюднених Держстатом, виникли для Позивача лише в грудні 2018 року, з огляду на що Позивачу було нараховано та сплачено військовою частиною НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 15.03.2019 року. У грудні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн., у зв`язку з чим індексації підлягало грошове забезпечення в саме в цьому розмірі. Сума, що перевищує цю межу, не індексується, оскільки грошове забезпечення індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п.4 Порядку №1078). Просить у позові відмовити. Разом із тим просить застосувати до спірних правовідносин строк звернення до суду, який пропущено позивачем без поважних причин.

Відповідачем-2 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення. Таким чином, Позивачу Кафедрою був встановлений базовий місяць для обчислення індексації – березень 2018 року. Доводи позивача, що оскільки грошовий дохід позивача не збільшився, то він набуває право на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.02.2025 року в розмірі 4089,82 грн, є безпідставними. Індекс споживчих цін у березні 2018 року складав 101,1% (за даними Держкомстату та Мінфіну України). Величина приросту індексу споживчих цін визначена, відповідно до Додатку № 2 Порядку № 1078, як величина індексу споживчих цін минус 100 відсотків. Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача "у березні 2018 року" розрахована згідно наведеної Верховним Судом формули: 1762 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом для березня 2018 року) х 1,1 (величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року) : 100 = 19,38 грн. Розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 571,99 грн., що є більшим за суму можливої індексації (19,38 грн.), тому підстави для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби відсутні. Щодо пропуску позивачем строків звернення до адміністративного суду з позовом. ОСОБА_1 з 03.04.2019 по 25.09.2023 проходив військову службу на Кафедрі отримував грошове забезпечення у визначеному діючим законодавством розмірі. Позивача призначено наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від "15" березня 2019 року № 114 на посаду викладача кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету. Станом на момент видання наказу начальника Кафедри від 25.09.2023 №284 (по стройовій частині) про виключення позивача зі списків особового складу Кафедри, він погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та не заперечував проти розмірів всіх основних та додаткових виплат, які він отримував за час проходження військової служби, крім цього, позивач заперечував проти виключення його зі списків кафедри. До спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк передбачений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк на звернення до суду.

14.10.2025 ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

28.10.2025 ухвалою суду позовні вимоги за період з 19.07.2022 до 19.05.2023 повернуто позивачу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалами суду від 28.10.2025 та 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.11.2025 витребувано докази у відповідачів.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач проходив військову службу у відповідача-1 у період з 28.04.2016 до 15.03.2019. 15.03.2019 позивач призначений на посаду викладача кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету. Дані обставини підтверджено довідкою про проходження служби та копією з витягу із наказу від 03.04.2019 № 67.

Позивач з 15.03.219 призначений на посаду викладача кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету та 03.04.2019 зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення. Підстава витяг з наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 15.03.2019 №114. 25.09.2023 позивач вибув до нового місця служби до Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, м. Київ. Дані обставини підтверджено копіями витягів із наказів від 03.04.2019 № 67 та від 25.09.2023 №284.

09.07.2025 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про надання довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.12.2015 до 02.04.2019.

22.09.2025 позивачу надано відповідь на лист та додано довідки про грошове забезпечення позивача за вищевказаний період.

09.07.2025 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про надання довідок про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 03.04.2019 до 30.09.2023.

20.08.2025 позивачу надано відповідь на лист та додано довідки про грошове забезпечення позивача за вищевказаний період .

Позивач наводить аргументи про те, що йому під час служби не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 02.04.2019 із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю за період з 03.04.2019 до 30.09.2023. Позивач, вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порученого права.

Щодо частини позовних вимог за період з 21.05.2016 до 28.02.2018, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Положеннями ч.3 ст.9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”(далі - Постанова № 1013).

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини 3 і 4 статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх “місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)” для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013).

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою № 1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

За таких обставин, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) є січень 2008 року.

З наведеного слідує, що у спірному періоді повноваження державних органів щодо визначення “місяця підвищення тарифних ставок (окладів)” для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі від 22.03.2023 № 380/1730/22, від 27.04.2023 № 420/15397/21.

Суд установив, за період з 21.065.2016 до 21.12.2016, з 01.01.2017 до 31.12.2017, з 01.01.2018 до 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача. Дані обставини підтверджено довідками відповідача-1 від 06.11.2025 № 225/56/1701/фс, № 225/56/1701/2фс, № 225/56/1701/3фс.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату індексації за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки в період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Отже, доводи відповідача-1 про відсутність підстав для застосування для обрахунку індексації “січня 2008 року” як базового місяця є помилковим та не відповідають нормативному регулюванню спірних правовідносин та усталеній практиці Верховного Суду у такій категорії справ.

Насамперед суд звертає увагу на те, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що відповідачем-1 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 без врахування базового місяця “січень 2008 року”, а відтак з метою порушеного права позивача суд дійшов висновку, що відповідача-1 необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 виходячи із базового місяця “січень 2008 року”.

Щодо частини позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 у фіксованому розмірі 72587,11 грн, суд прийшов наступного.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача-1 нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретній сумі за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 у сумі 72587,11 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах Верховний Суд виклав у пункті 115 постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21.

Зважаючи на розрахунок позивача та вихідні дані, суд вважає правильним такий розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.05.2016 до 28.02.2018:

травень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,10%, індекс - 100,10%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту- 171,20%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2482,40 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати – 880,85 грн (з 21.05.2016 становить 11 днів служби);

червень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,80%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

липень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту- 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70%, індекс - 99,50%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2 710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,29%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80%, індекс - 104,13%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;

грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 102,72%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;

січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10%, індекс - 103,85%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;

лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,00%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;

березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 102,82%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3360,00 грн;

квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 103,74%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3360,00 грн;

травень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,30%, індекс - 101,30%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3536,40 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3536,40 грн;

червень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,60%, індекс - 102,92%, наростаючий індекс- 321,50%, величина приросту - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3730,06 грн;

липень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,20%, індекс - 103,13%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3730,06 грн; (перевищення порогу 103%);

серпень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту- 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3730,06 грн;

вересень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,00%, індекс - 101,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3896,78 грн;

жовтень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,20%, індекс - 103,12%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3 896,78 грн; (перевищення порогу 103%);

листопад 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 3896,78 грн;

грудень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,91%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 4258,75 грн;

січень 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,50%, індекс - 103,44%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4 258,75 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 4258,75 грн;

лютий 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн, виплачено - 0 грн, належить до виплати - 4258,75 грн.

Усього за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 сума індексації – 72587,11 грн, виплачено - 0 грн.

Отже, за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 року відповідачу-1 належить виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 72587,11 грн.

Відносно позовних вимог пред`явлених до відповідачів за період з 01.03.2018 до 25.09.2023 (з 01.03.2018 до 03.04.2019 до відповідача-1, з 03.04.2019 до 30.09.2023 до відповідача-2), суд прийшов наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації різниці, а якщо так, то у якій сумі.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, судом з`ясовано розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Відповідно до довідок про грошове забезпечення позивача за 2018 рік установлено, що останньому за лютий 2018 року виплачено грошове забезпечення у розмірі 11011,52 грн, за березень 2018 року у сумі 11512,16 грн. Дані обставини підтверджено довідкою відповідача-1 №255/56/1701/7фс та Індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача (форми ОК-5).

З огляду на викладене суд критично оцінює обставини, які викладені у адміністративному позові про нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року у сумі 11512,16 грн, за березень 2018 року у сумі 12084,15 грн, адже такі спростовані належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи з цього питання.

Порівнюючи грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року та враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача у березні 2018 року підвищились.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач-1 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 30.11.2018, у грудні виплачено 71,08 грн, з січня 2019 року до березня 2019 року на загальну суму 276,63 грн, що підтверджено довідкою відповідача-1 від 06.11.2025 № 225/1701/3фс та № 225/1701/4фс.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач-2 нараховував та виплачував позивачу цей вид індексації за період з 03.04.2019 до 31.12.2022 на загальну суму 13899,91 грн, що підтверджено витягом із відомостей про грошове забезпечення позивача.

В контексті обставин справи позивач повинен був отримати індексацію в сумі 4463,15 грн, обчислену виходячи з величини індексу споживчих цін, що становить 253,30%, та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року (1762 х 253,30% : 100 = 4463,15 грн).

Оскільки сума підвищення заробітної плати у березні 2018 року дорівнює 500,64 грн та, відповідно, не перевищує суму індексації, яка склалася у зазначеному місяці (4463,15 грн), починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у фіксованій сумі до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення із служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (4463,15 грн) і розміром підвищення доходу (500,64 грн) та становить у сумі 3962,51 грн.

З огляду на викладене суд прийшов висновку, що відповідачі учини протиправну бездіяльність, суть якої полягає у невирішені питання про наявність у позивача права на отримання індексації виходячи із базового місяця березень 2018 року, починаючи з 01.03.2018, а тому задля захисту порушеного права позивача для нарахування індексації грошового забезпечення базовим місцем слід брати березень 2018 року.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону№1282-XII.

Як встановлено з матеріалів даної справи, позивачу у 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась, що підтверджується довідкою відповідачем у справі.

Ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення позивачу обумовлена саме приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022, яким зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.

При цьому ця норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною.

Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог ч 2 ст.6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку про відсутність факту протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 року до 25.09.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Такі ж висновки підтримано Верховним Судом у постанові 28 червня 2024 року у справі № 200/2319/23.

З огляду на викладе вище, з метою захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача-1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до 02.04.2019 включно, виходячи з розміру 3962,51 грн щомісячно, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд зобов`язує відповідача-2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 03.04.2019 до 31.12.2022 включно, виходячи з розміру 3962,51 грн щомісячно, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідачів виплатити індексацію-різниці за період з 01.03.2018 до 02.04.2019 у розмірі 50844,49 грн та з 03.04.2019 до 25.09.2023 у розмірі 209214,70, суд зазначає наступне.

Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові по справі №320/8554/21 від 20.04.2023 року, постанові по справі №400/3826/21 від 23.03.2023 року в даному випадку суд має дослідити питання обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення та вказати у судовому рішенні конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд, виходячи із наведених складових, скористався калькулятором розрахунку індексації, що розміщений на сайті Міністерства фінансів України (доступно за посилання https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/) та на калькуляторі розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp) встановив наступне.

За період з 01.03.2018 до 02.04.2019 (оспорюваний період задоволений судом) індексація-різниці із застосуванням базового місяця березня 2018 року та згідно з приписами пункту 5 Порядку № 1078, у загальному розмірі становить 51429,08 грн (3962,51*13 місяців +264,16 грн (2 дні) – 347,71 грн (виплачена індексація-різниці за період грудень 2018 до березня 2019 року).

За період з 03.04.2019 до 31.12.2022 (індексація-різниці із застосуванням базового місяця березня 2018 року та згідно з приписами пункту 5 Порядку № 1078, у загальному розмірі становить 164016,69 грн (3962,51*44 місяці 27 днів – 13899,91 грн (виплачена індексація-різниці за період квітень 2019 року до грудня 2022 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 420/2653/24.

Щодо позовних вимог позивача про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.

Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі по тексту – Порядок №44) визначено умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п.3 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4, 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідачів здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення в належному розмірі, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 990/317/23.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що невиплата індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку №1078.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 (справа № 520/6243/22).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до переконання про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись статтями 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 без врахування базового місяця “січня 2008 року”.

Зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.05.2016 до 28.02.2018 з урахуванням базового місяця “січень 2008 року”, у загальному розмірі 72587,11 грн, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 02.04.2019, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 02.04.2019, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виходячи із суми 3962,51 грн на місяць, у загальному розмірі 51429,08 грн, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 03.04.2019 до 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язання кафедру військової підготовки Національного авіаційного університету нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 03.04.2019 до 31.12.2022, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виходячи із суми 3962,51 грн на місяць, у загальному розмірі 164016,69 грн, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження – АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;

відповідач кафедра військової підготовки Національного авіаційного університету, місцезнаходження – місто Київ, вулиця Медова, будинок №1, код ЄДРПОУ 26613190.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.01.2026.

Суддя М. І. Садова