Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №520/31159/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №520/31159/25

Суддя: Мар'єнко Л.М.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м.Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 р. №520/31159/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши у місті Харкові у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у письмовому провадженні заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат з правничої допомоги в адміністративній справі №520/31159/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2026 від представника Будіної Олени Петрівни через ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява, в якій представник позивача просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №520/31159/25 щодо розподілу судових витрат, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 8000 гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року заяву представника позивача прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву з приводу витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів. Судова практика по таких видах спору стала та не потребувала великої кількості часу для підготовки позовної заяви. Таким чином, на думку представника відповідача, справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є 1000 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративну справі розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд не вбачає необхідності для виклику сторін для розгляду заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.09.2025 №203040000242 про відмову в здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, з дати звернення - 27.08.2025 та надіслати електронну пенсійну справу для здійснення виплати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (вул.Гоголя, буд.34, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на положення ч.3 ст.134, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.7 ст.134, ч.7 ст.139 КАС України, ч.8 ст.139, ч.9 ст.139 КАС України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява №19336/04), правового висновку постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №520/12065/19 до кола критеріїв та юридично значимих факторів у питанні розподілу між учасниками справи витрат на професійну правничу допомогу належать: 1) документальне підтвердження реальності витрат (обсяг документально підтвердженої роботи адвоката); 2) вимушеність чи неминучість витрат; 3) складність справи; 4) ціна позову чи значення справи для учасника спору; 5) поведінка сторони; 6) причини виникнення спору; 7) своєчасність подання доказів понесення витрат; 8) наявність заперечень іншого учасника справи відносно розміру витрат; 9) результат вирішення спору.

При цьому, в силу правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Яковенко Оксаною Григорівною, на підставі договору про надання правової допомоги від 27.08.2025, за умовами якого клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу в ycix судах, органах прокуратури та інших правоохоронних органах України у кримiнальних провадженнях, справах про адмiнiстративнi правопорушення, про порушення митних правил, господарських, адміністративних та цивiльних судових справах, а також виконавчих провадженнях, стороною у яких виступає клієнт.

27.08.2025 між Адвокатом та Клієнтом укладено додаткову угоду до договору від 27.08.2025, відповідно до якої оплата наданих послуг проводиться згідно актів виконаних робіт. Крім цього Клієнт оплачує всі витрати, пов`язані з виконанням Договору: транспортні витрати, витрати на відрядження, оплата роботи фахівців, друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та телефонних розмов в інтересах Клієнта.

Сторони домовились, що вартість послуг Адвоката за Договором складає 8000 гривень.

Відповідно до протоколу визначення розміру гонорару клієнт в строк 30 календарних днів після набрання законної сили рішенням місцевого адміністративного суду, зобов`язаний сплатити всю суму вартості наданих адвокатом послуг, відображених в акті прийняття послуг із надання (правничої) допомоги від 22.01.2026 року.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 27.08.2025, копія додатку до договору від 27.08.2025 року про надання правової допомоги, копія детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги, акт прийняття послуг із надання правової (правничої) допомоги від 22.01.2026 року.

Як вбачається з акту від 22.01.2026 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 27.08.2025, клієнту були надані наступні послуги:

1) первинна консультація клієнта, погодження та складання протоколу визначення розміру гонорару до договору про надання правової допомоги - 1 година, що складає 1000,00 грн.;

2) ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів. Отримання додаткових матеріалів - 1 година, що складає 1000 грн;

3) здійснення юридичного, аналітичного аналізу положень законодавства, пошук та вивчення судової практики Верховного суду з подібних питань - 2 години, що складає 2000,00 грн.

4) складення позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду - 2 години, що складає 2000,00 грн.

5) складання інших заяв по суті справи, клопотань та/або заяв з процесуальних питань (за необхідністю) - 2 години, що складає 2000,00 грн.

Всього надано послуг в кількості 8 годин на суму 8000,00 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі №816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи, заперечення представника відповідача та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти на відповідачів тягар з відшкодування заявнику 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином, заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача – О.Яковенко щодо розподілу судових витрат – задовольнити частково.

Доповнити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року у справі №520/31159/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Гоголя, буд.34, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua