Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: охорони праці
Дата: 29 січня 2026 р.
Справа: №520/28944/25
Суддя: Шевченко О.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2026 р. Справа № 520/28944/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №61-ДПС від 04.09.2025 року, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.07.2025 року фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону та розміщення обладнання для торгівлі скрапленим вуглеводним газом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено ряд порушень. Листом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 08.08.2025 повідомлено позивача про початок адміністративного провадження відносно неї щодо накладення штрафу за актом Головного управління ДПС у Харківській області, запропоновано надати пояснення та/або заперечення у письмовій або електронній формі до 22.08.2025. Лист надіслано на адресу: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 не була обізнана про наявність у Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці матеріалів справи з приводу порушення нею законодавства про працю та зайнятість населення, більш того вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи, а також нею не було отримано постанову, прийняту за результатами розгляду даної справи, оскільки всю поштову кореспонденцію по даній справі, в тому числі про її виклик на розгляд справи, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було направлено за адресою: вул. Шевченка, 70, с, Шевченкове Берестинського району Харківської області, індекс 64513 (місце розташування на території Шевченківського старостинського округу, кодифікатор КАТОТТГ - UА63060090630074099), тоді як вона проживає зовсім в іншому населеному пункті, хоча із такою ж самою назвою (с.Шевченкове), розташованому в Берестинському районі Харківської області, з поштовим індексом 64567 (місце розташування на території Тавежнянського старостинського округу, кодифікатор КАТОТТГ - 1М63060090620038238).
Щодо суті виявлених порушень зазначено, що фактичну перевірку проведено за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходиться нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_1 на праві власності. 20 березня 2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди приміщення № 1 від 20.03.2025 року, положеннями якого передбачено, що Орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передає, а Орендар ( ОСОБА_2 ) приймає в тимчасове платне користування приміщення, що є предметом оренди, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 12,5 кв.м. Таким чином, господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 не веде та не вела вимог чинного законодавства не порушувала, незаконну діяльність не провадила. Акта фактичної перевірки складався у відсутності ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_3 , з яким у ОСОБА_1 на момент складання акту не було жодних ділових чи трудових відносин. Зважаючи на що, штраф накладено неправомірно.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що на адресу Міжрегіонального управління 08 серпня 2025 року за вх.№12877/ПНС/1-25 надійшов акт фактичної перевірки Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 відносно ФОП ОСОБА_1 .
Листом Міжрегіонального управління № ПНС/2/13991-25 від 18.08.2025 року запропоновано ФОП ОСОБА_1 прийняти участь в розгляді матеріалів адміністративного провадження та акта Головного управління ДПС у Харківській області від 27.07.2025 року № 31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 , розгляд якого призначено на 11 год. 00 хв. 28 серпня 2025 року (поштове відправлення 06011830917917). Суб`єкт господарювання на визначену листом дату до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, не з`явився. За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 24.07.2025 р. №31719/20/16/ РРО/ НОМЕР_1 постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №61-ДПС від 04.09.2025 р. на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. за порушення вимог статті 24 КЗпП України, щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця. Постанову № 61-ДПС від 04.09.2025 року направлено позивачу на поштову адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням 0601189266450. 05 вересня 2025 року лист повернуто на адресу Міжрегіонального управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що доводи відповідача щодо направлення поштової кореспонденції позивачу на поштову адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також спростовуються, як доданими позивачем до позовної заяви письмовими доказами, та і наданими відповідачем письмовими доказами до відзиву, зокрема, роздруківками з офіційного сайту АТ «Укрпошта» track.ukrposhta.ua та списками згрупованих відправлені, згідно яких вся поштова кореспонденція позивачу направлялася за адресою: АДРЕСА_3 , що не є адресою місця реєстрації чи проживання позивача, і більше того, ця адреса не зазначена як адреса місцезнаходження позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, враховуючи імперативні приписи Порядку №509 щодо можливості розгляду справи без участі суб`єкта господарювання або роботодавця виключно за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи, можна дійти висновку про те, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій прийняті з порушенням прав позивача бути присутнім під час розгляду справи і, відповідно, з порушенням його права на участь у процесі прийняття рішення та права на захист. Тобто, таке рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені п.9 ч.2 ст.2 КАС України, а тому воно підлягає скасуванню.
Також, представником позивача надіслано додаткові пояснення, в яких підтримано правову позицію, викладену в позовній заяві та відповіді на відзив.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку у відношенні платника податків ФОП ОСОБА_1 (податкова адреса: АДРЕСА_4 ).
За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено порушення статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та без повідомлення центрального органу виконавчої політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ, а саме трудові відносини не оформлені належним чином із ОСОБА_3 , який під час контрольної закупки здійснив продаж скрапленого газу ємністю 10 літрів за ціною 34,50 грн. на загальну суму 345,00 грн. в господарському об`єкті, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а.с. 22 - 24).
Зважаючи на виявлене порушення, вищевказаний акт перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Листом Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці від 08.08.2025 повідомлено позивача, що управлінням Держпраці отримано акт перевірки ГУДПС у Харківській області від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 . Листом поінформовано позивача про початок адміністративного провадження щодо накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення вимог законодавства з питань праці та запропоновано надати пояснення та/або заперечення до 22.08.2025 (а.с. 27 - 29).
Також, ФОП ОСОБА_1 направлявся лист Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці від 18.08.2025 про запрошення учасника адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі про накладення штрафу на 28.08.2025 на 11:00 (а.с. 31), що підтверджено Списком згрупованих відправлень "рекомендований лист" (а.с. 32).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту фактичної перевірки, за порушення вимог ч.4 ст. 24 КЗпПУ, Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено постанову №61-ДПС від 04.09.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф 80000,00 грн. (а.с. 36 - 38).
Вищевказані документи надсилалися позивачу рекомендованою кореспонденцією згідно Списків згрупованих відправлень "рекомендований лист" (а.с. 30, 32, 39), проте повернуті відправнику (28.08.2025 повернуто лист від 08.08.2025, 11.09.2025 повернуто лист від 18.08.2025, 25.09.2025 повернута спірна постанова від 04.09.2025) з причин закінчення встановленого терміну зберігання, що підтверджено даними роздруківок з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 40 - 42).
Не погоджуючись з постановою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №61-ДПС від 04.09.2025 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (надалі Положення №96).
Згідно із п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом пп.6, 9 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює: державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Відповідно до п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до пунктів 2 - 4, 9 - 10 Порядку № 509 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
В позовній заяві представник позивача наголошував на тому, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року по справі №640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову КМУ №823 визнано протиправною та нечинною, діє редакція постанови КМУ №509 до внесення змін постановою КМУ №823. Тому на час прийняття спірного рішення відповідач мав обов`язок повідомити позивача про розгляд справи та лише за умови виконання такого обов`язку відповідач міг розглянути справу за відсутності позивача.
Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, з огляду на наступне.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 у справі №560/11269/23 зазначено, що штрафи, передбачені положеннями ч.2 ст.265 КЗпП України, можуть бути застосовані Держпраці виключно за умови наявності відповідного порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. На момент виникнення спірних правовідносин і станом на момент розгляду цієї справи саме Порядок №509 є основоположним документом, що визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання (роботодавців) штрафів, зокрема, за порушення законодавства про працю. Внесення змін до деяких положень Порядку №509 відповідно до постанови КМУ №823 та наступне визнання цих змін такими, що втратили чинність, згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19, не впливають на чинність в цілому Порядку №509 та, відповідно, на результат вирішення спірних правовідносин.
Таким чином, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено у Порядку №509.
При цьому, постановою КМУ № 823 затверджено: «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», «Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю», «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 та постановою Верховного Суду від 09.11.2022, ухвалено «Визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю»".
Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 набрало законної сили 14.09.2021.
Згідно з приписами ст.265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» втратила чинність 14.09.2021.
Однак, залишаються чинними затверджені постановою КМУ №823: «Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю», «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України».
Згідно пунктів 6 та 7 Порядку №509 (в редакції до внесення змін постановою КМУ №823), про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Постановою КМУ №823 внесено зміни до Порядку №509, зокрема, виключено пункти 5-8.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин у територіального органу Держпраці був відсутній обов`язок повідомляти позивача про початок адміністративного провадження та накладення штрафу за порушення вимог законодавства з питань праці.
Разом з тим, на виконання пункту 3 Порядку №509, листом Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці від 08.08.2025 повідомлено позивача, що управлінням Держпраці отримано акт перевірки ГУДПС у Харківській області від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/2932100420 та поінформовано про початок адміністративного провадження щодо накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення вимог законодавства з питань праці та запропоновано надати пояснення та/або заперечення до 22.08.2025 (а.с. 27 - 29).
Вищевказаний лист Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 08.08.2025 надсилався позивачу рекомендованою кореспонденцією згідно Списку згрупованих відправлень "рекомендований лист" (а.с. 30), проте повернутий відправнику 28.08.2025 з причин закінчення встановленого терміну зберігання, що підтверджено даними роздруківки офіційного сайту Укрпошти (а.с. 40).
В листі поштову адресу ФОП ОСОБА_1 вказано як АДРЕСА_4 (а.с. 27 - 29).
Згідно довідки Тавежнянського старостинського округу виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області від 28.10.2025 №180 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 46).
Згідно листа Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області від 27.10.2025 №5905/027-18, на території Сахновщинської територіальної громади Берестинського району Харківської області є два населених пункта з однаковою назвою «Шевченкове» за наступними адресами, а саме:
1) село Шевченкове (кодифікатор КАТОТТГ - ЄА63060090620038238), Сахновщинська територіальна громада (кодифікатор КАТОТТГ UА63060090000041888), Берестинський район. Харківська область (зазначений населений пункт селищною радою віднесений до складу Тавежнянського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області);
2) село Шевченкове (кодифікатор КАТОТТГ - UА63060090630074099), Сахновщинська територіальна громада (кодифікатор КАТОТТГ UА63060090000041888), Берестинський район, Харківська область (зазначений населений пункт селищною радою віднесений до складу Шевченківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області).
Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» track.ukrposhta.ua, населений пункт с. Шевченкове Берестинського району Харківської область з п`ятизначним індексом 64567, з єдиною вулицею Шевченка з нумерацією будинків від 1 до 70.
Також, на офіційному сайті АТ «Укрпошта» наявна інформація про населений пункт с. Шевченкове Берестинського району Харківської область з п`ятизначним індексом 64513, серед переліку вулиць в зазначеному населеному пункті є вул. Шевченка, проте нумерація будинків закінчується на номері 32.
Проте, всю поштову кореспонденцію по даній справі, в тому числі про виклик ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було направлено за адресою: вул. Шевченка, 70, с. Шевченкове Берестинського району Харківської області, індекс 64513 згідно Списку згрупованих відправлень "рекомендований лист" (а.с. 30), тобто не на належну адресу позивача.
З цього приводу слід зазначити, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Суд зауважує, що Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №400/4409/21 сформовано підхід для розмежування згаданих двох базових принципів права; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
На переконання суду, у випадку, що розглядається, та обставина, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці не було належним чином проінформовано позивача про отримання матеріалів фактичної перевірки від податкового органу не може бути визнана судом достатньою для висновку про протиправність прийнятої постанови про накладення штрафу.
Крім того, чинним на час спірних правовідносин Порядком №509 не передбачено участі суб`єкта господарювання або його представника під час розгляду постанови про накладення штрафу.
Отже, твердження представника позивача в частині недотримання територіальним органом Держпраці процедури адміністративного провадження щодо накладення на суб`єкта господарювання штрафу є необґрунтованими та безпідставними.
Що стосується суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається зКодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Аналіз наведених норм КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що фактична перевірка проводилась на господарському об`єкті (нежитловому приміщенні) - торговельному павільйоні та розміщення обладнання для торгівлі скрапленим вуглеводним газом за адресою: АДРЕСА_1 , який згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №415623151 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 51).
Висновками акту фактичної перевірки Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 року №31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 встановлено порушення статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та без повідомлення центрального органу виконавчої політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ, а саме трудові відносини не оформлені належним чином із ОСОБА_3 , який під час контрольної закупки 24.07.2025 о 12:10 год. здійснив продаж скрапленого газу ємністю 10 літрів за ціною 34,50 грн. на загальну суму 345,00 грн. в господарському об`єкті, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а.с. 22 - 24).
Представник позивача зазначив, що 20 березня 2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди приміщення № 1 від 20.03.2025 року, положеннями якого передбачено, що Орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передає, а Орендар ( ОСОБА_2 ) приймає в тимчасове платне користування приміщення, що є предметом оренди, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 12,5 кв.м. Таким чином, господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 не веде та не вела вимог чинного законодавства не порушувала, незаконну діяльність не провадила. Акта фактичної перевірки складався у відсутності ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_3 , з яким у ОСОБА_1 на момент складання акту не було жодних ділових чи трудових відносин.
Крім того, постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2025 року по справі №624/784/25 яка набрала законної сили 02.09.2025, визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. без конфіскації предметів торгівлі. В ході розгляд справи встановлено, що 24 липня 2025 року о 13 год 43 хв за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації в якості ФОП та без ліцензії відповідної, а саме здійснювала роздрібну торгівлю скрапленого газу із паливно-закривного модулю, який згідно договору оренди від 20 березня 2025 року надано їй в оренду.
Суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки з матеріалів справи встановлено, що в ході проведення перевірки ОСОБА_3 надав пояснення повідомивши, що працює на ФОП ОСОБА_1 на посаді оператора АЗС (а.с. 26).
В матеріалах справи також міститься опис наявних купюр та монет, що знаходилися на місці проведення розрахунків ( АДРЕСА_1 ), в якому зазначено, касир на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав. До опису включені готівкові кошти, що належать ФОП ОСОБА_1 (додаток до акту перевірки від 24.07.2025) Опис підписано ОСОБА_3 (а.с. 24).
Оператором АГЗС ОСОБА_3 акт фактичної перевірки від 24.07.2025 підписано без зауважень.
За результатами розгляду заперечення висновки викладені в акті перевірки від 24.07.2025 року № 31719/20/16/РРО/ НОМЕР_1 залишили без змін, а заперечення ФОП ОСОБА_1 без задоволення.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2025 до Головного управління ДПС в Харківській області ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу (а.с. 34).
В листі Головного управління ДПС в Харківській області від 22.08.2025, направленому до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, зазначено, що 24.07.2025 о 17:41 год. до Головного управління ДПС в Харківській області ФОП ОСОБА_1 подано повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу (а.с. 33 - 34).
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2025 року по справі №624/784/25 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладення на неї штрафу в підтвердження позиції щодо здійснення господарської діяльності саме ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки така постанова не спростовує факт того, що на момент проведення фактичної перевірки та встановлення порушення КЗпПУ ОСОБА_3 працював у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин і лише після проведення перевірки та складення акту, позивач направив до ГУДПС в Харківській області повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З листа Головного управління ДПС в Харківській області від 22.08.2025 вбачається, що відповідно до бази даних Головного управління ДПС 24.03.2025 ФОП ОСОБА_1 подано заяву за Формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність де об`єктом оподаткування зазначено торгівельний павільйон та розміщення обладнання для торгівлі скрапленим вуглеводним газом, та земельна ділянка площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 , також 08.04.2025 року подано заяву за Формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність де об`єктом оподаткування зазначено резервуар ЗВГ-10.Н, 9960л., з якого 24.07.2025 фактично при проведенні перевірки здійснювався продаж скрапленого газу.
Також, до ГУ ДПС Позивачем подано заяву за Формою № 1-РРО про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій від 31.03.2025 та 02.04.2025 зареєстровано РРО 461АЗС POS Mini, заводський номер TN80082155, фіскальний номер 3001192802 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 .
Отже, фактичні обставини та наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 , під час діяльності на господарському об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила допуск до роботи працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушила статті 24 Кодексу законів про працю України.
Зважаючи на що, оскаржуваною постановою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №61-ДПС від 04.09.2025 правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua