Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №480/3451/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Справа № 480/3451/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3451/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі №480/2184/22 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по 30.11.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що стало підставою для звернення його до суду. Лише 30.11.2024 на розрахунковий рахунок позивача була перерахована індексація грошового забезпечення на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі №480/2184/22 у розмірі 77935,19 грн. Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ “Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон №2050-ІІІ) має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті сум індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, а на його звернення про її виплату, відповіді не надав.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі №480/2184/22 за весь час затримки виплати - за період з 19.07.2022 року по 30.11.2024 року, оскільки позивачем/представником позивача не було усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання вимог суду представником відповідача через систему "Електронний суд" надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що позивач пропустив строк звернення до суду. Зауважив, що тримісячний строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, розпочинається з 30.06.2023 та закінчується 30.09.2023, тобто під час дії статті 233 КЗпП України в новій редакції та під час дії карантину, який був підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Отже, позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом до 30.09.2023. Проте, до суду звернувся 01.05.2025, тобто з порушенням тримісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України, не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, при цьому позивач з дня звільнення зі служби мав можливість дізнатись та дізнався про стан своїх прав, оскільки останньому було надано витяг з наказу про звільнення з відповідними записами про виплати. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів (а.с. 33-35).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 17.05.2015 по 31.05.2019 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 (а.с. 5-7), також не заперечувалося представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі № 480/2184/22 було частково задоволено позовні вимоги позивача та, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі № 480/2184/22 відповідач нарахував та виплатив позивачу 30.11.2024 індексацію грошового забезпечення в сумі 77935,19 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 12), а також самостійно зазначено позивачем у позовній заяві.

В подальшому, на заяву позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 31.12.2024, зокрема, повідомила, що позивач був звільнений з військової служби на підставі наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 114 від 31.05.2019, тому провести будь-які грошові розрахунки з ним можливо тільки за рішенням суду (а.с. 13).

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За визначенням ч. 1 статті 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ч. 2 ст. 2 Закону № 2050-III).

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок № 159.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За такої умови варто зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Наведені висновки узгоджуються із позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 0840/3175/18(пр/280/36/18), від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 22.09.2020 у справі №280/1447/19, від 26.10.2023 у справі № 280/6445/19, від 12 вересня 2024 року в справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року в справі №280/5397/19, від 18 грудня 2024 року в справі №755/15005/23, від 24.01.2025 року по справі №380/1607/24, від 20.02.2025 року по справі № 2а-14139/12/2670, від 29.05.2025 року по справі №640/12053/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати» розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати, оскільки зобов`язання роботодавця виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюються на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 року по справі №240/11882/19, вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Вказана правова позиція підтримана також у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Крім того за висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованими у постанові від 02 квітня 2024 року в справі №560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Тож, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З матеріалів справи судом встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року рік в розмірі 77935,19 грн. була виплачена позивачу лише 30.11.2024 року на виконання постанови рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі № 480/2184/22, що свідчить про порушення встановлених законодавством строків виплати йому індексації грошового забезпечення, та є підставою для виникнення у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.

Щодо аргументу відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, то суд не бере його до уваги, з огляду на наступне.

У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Зокрема, Судова палата констатувала: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

Отже, оскільки по 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин на момент не застосовувалися, то в даному випадку строк позовної давності не застосовується до позовних вимог, що стосуються компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по 18.07.2022 року.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, про захист яких він просить, є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 по 18.07.2022.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 по 18.07.2022.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек