Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №160/33548/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокуСправа №160/33548/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/33548/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.10.2025 року № 046350020994 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.10.2025 року № 046350020994;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету та в Національному гірничому університеті з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року та з 01.09.2005 року по 30.06.2008 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії. Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином обчислив пільговий стаж позивача, безпідставно не зарахувавши до нього період навчання.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/33548/25 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/33548/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження)

16 грудня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено матеріали пенсійної справи позивача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням відповідача від 28.10.2025 року №046350020994 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через недостатність пільгового стажу - 25 років. Страховий стаж заявника - 37 років 05 місяці 23 днів, пільговий стаж по Списку №1 - 17 років 10 місяців 17 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005 згідно диплома НОМЕР_2 від 30.06.2005, згідно диплома НОМЕР_3 від 30.06.2007 з 01.09.2005 по 30.06.2007 та згідно диплома НОМЕР_4 від 30.06.2008 з 08.08.2007 по 30.06.2008, оскільки відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) працівники, день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР (далі - Закон №103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно ст. 3 Закону №103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст. 5 Закону №103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону №103/98-ВР професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону №103/98-ВР визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №103/98-ВР професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Згідно диплома Павлоградського технікуму Національної гірничого університету від 30.06.2005 року НОМЕР_2 позивач закінчив у 2005 році цей навчальний заклад за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничий технік-технолог.

Відповідно до додатку диплома про вищу освіту НОМЕР_2 позивач навчався з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року.

Згідно диплома Національного гірничого університету від 30.06.2007 року НОМЕР_6 позивач закінчив у 2007 році Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Інженерна механіка» та здобув кваліфікацію бакалавра, молодшого гірничого інженера - електромеханіка.

Відповідно до додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_7 позивач навчався з 01.09.2005 року по 30.06.2007 року.

Згідно диплома Національного гірничого університету від 30.06.2008 року НОМЕР_8 позивач закінчив у 2008 році Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Гірниче обладнання» та здобув кваліфікацію гірничого інженера - електромеханіка.

Відповідно до додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_9 позивач навчався з з 08.08.2007 року по 30.06.2008 року

В трудовій книжці позивача від 24.05.2004 року НОМЕР_5 наявні наступні записи:

1) 24.05.2004 року - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею на дільниці №7 на час практики;

2) 29.06.2004 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

3) 17.01.2005 року - прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на період практики;

4) 30.04.2005 року - звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики;

5-6) запис про навчання з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року;

7) 06.07.2006 року - прийнятий підземним гірником очисного забою на дільниці №7 4 розряду з повним робочим днем під землею на час виробничої практики;

8) 23.07.2006 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

9) 20.08.2007 року - прийнятий учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на дільницю з видобутку вугілля №7 на час виробничої практики;

10) 31.08.2007 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

11) 28.01.2007 року - прийнятий учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на дільницю з видобутку вугілля №5 на час виробничої практики;

12) 15.05.2008 року - звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики;

13) запис про навчання з 01.09.2005 року по 30.06.2008 року;

14) 04.08.2008 року - прийнятий гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю з видобутку вугілля №5.

Суд зауважує, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Водночас, для зарахування періоду навчання саме до пільгового стажу, як просив позивач, необхідно дотриматися умов саме ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Адже, наприклад, приписи п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ стосуються зарахування «навчання» саме до «стажу роботи», що в межах Закону №1788-ХІІ фактично є страховим стажем, а не пільговим.

Правило поведінки щодо пільги про зарахування навчання саме до спеціального (пільгового) стажу стосується виключно професійно-технічного навчання та походить з приписів ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Також суд зауважує, що у правовому висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з постанови від 04.03.2020 року у справі №367/945/17, також йдеться про застосування саме приписів ст. 38 Закону №103/98-ВР для зарахування періоду навчання до пільгового стажу, адже суд в умовах свого висновку вказував: «Враховуючи вищевикладене, а також те, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців …». Тобто, йдеться про реалізацію пільги ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Реалізація приписів п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ як пільги щодо зарахування періодів навчання лише до страхового стажу наявна і у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2021 року у справі № 414/1221/17 (п. 47, 50), в т.ч. вказано, що «нормами чинного законодавства передбачено зарахування періоду навчання до страхового стажу роботи» і що «колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про зарахування цього періоду роботи до страхового стажу».

Отже, йдеться про дві змістовно різні пільги:

1) п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ: «загальне» зарахування саме до страхового стажу навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

2) ч. 1 ст. 38 Закону №103/98-ВР: зарахування саме до пільгового (спеціального) стажу часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти лише за умови, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як наслідок, в частині зарахування періодів навчання до пільгового стажу цей спір перебуває виключно в площині ст. 38 Закону №103/98-ВР, а в частині зарахування цих же періодів до страхового стажу - в площині п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ.

Водночас, позовні вимоги стосуються лише пільгового стажу.

Отже, для зарахування періодів навчання до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV належить застосовувати виключно норми ст. 38 Закону №103/98-ВР.

Вирішуючи питання про право позивача на зарахування періодів навчання в технікумі та університеті до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, техніком тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.12.2025 року у справі №160/2552/25, від 09.02.2023 року у справі №160/11296/22, а також постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року у справі №600/5848/24-а, від 26.04.2024 року у справі №560/19796/23, Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 року у справі №480/13633/23.

Період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2024 року у справі № 200/18450/21.

Передусім суд звертає увагу на те, що в даній справі позивач навчався двічі:

1) в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету, де здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік (з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року згідно додатку до диплома);

2) в Національному гірничому університеті, де здобув спочатку кваліфікацію молодшого гірничого інженера-електромеханіка (з 01.09.2005 року по 30.06.2007 року - згідно додатку до диплома), а згодом - гірничого інженера - електромеханіка (з 08.08.2007 року по 30.06.2008 року).

Позивач здобув спеціальність гірничого інженера - електромеханіка 30.06.2008 року, після чого вже 04.08.2008 року призначений на посаду «гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю з видобутку вугілля №5».

Суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 38 Закону №103/98-ВР для ситуації продовження навчання, як в ситуації позивача.

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 14.01.2026 року у справі №160/13172/25, від 12.11.2025 року у справі №160/5182/25,

Також суд констатує, що працевлаштування здійснене в межах 3 місяців з дня остаточного закінчення навчання.

Щодо відповідності зайнятої посади суд констатує, що позивач дійсно почав працювати «за набутою професією».

Також суд констатує, що позивач після закінчення навчання зайняв саме пільгову посаду, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV та Постановою №202. Вказане підтверджується також пільговою довідкою від 18.09.2025 року №14/6-2174. Сам відповідач також у формі РС-право визнавав належність роботи позивача після навчання саме до пільгового стажу.

Таким чином, позивач відповідає умовам для зарахування періодів його навчання до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.

Згідно наданої відповідачем форми РС-право позивача періоди навчання дійсно не зараховані до пільгового стажу позивача, за виключенням періодів виробничої практики.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, за виключенням вимог про зарахування періодів, які вже є зарахованими до пільгового стажу позивача.

Щодо зазначення в рішення про відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб після 01.04.2004 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років.

Згідно ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 8 ст. 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Згідно зі статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року №178 (далі - Порядок №178).

Згідно пп. 2 п. 1 Порядку №178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку №178 єдиний внесок нараховується: за осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період

Пунктом 3 Порядку №178 встановлено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Відповідно до п. 2 п. 4 Порядку №178 обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску (далі - платники): структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку.

Згідно пп. 1 п. 6 Порядку №178 сплата єдиного внеску здійснюється: за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.

Пунктом 7 Порядку №178 встановлено, що платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування періодів роботи через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Зворотній підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 01.03.2021 року у справі №423/757/17.

Суд не вбачає підстав для покладання на позивача негативних наслідків від стану сплати внесків за нього його страхувальником.

Отже, ці обставини не впливають на рішення суду в даній справі.

Підсумовуючи вказане, позовні вимоги задовольняються наступним чином:

1) навчання в період з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року:

- з 01.09.2001 року по 23.05.2004 року - підлягає задоволенню

- з 24.05.2004 року по 29.06.2004 року - не підлягає задоволенню, оскільки цей період вже зараховано до пільгового стажу;

- з 30.06.2004 року по 16.01.2005 року - підлягає задоволенню;

- з 17.01.2005 року по 30.04.2005 року - не підлягає задоволенню, оскільки цей період вже зараховано до пільгового стажу;

- з 01.05.2005 року по 30.06.2005 року - підлягає задоволенню;

2) навчання в період з 01.09.2005 року по 30.06.2007 року

- з 01.09.2005 року по 05.07.2006 року - підлягає задоволенню;

- з 06.07.2006 року по 23.07.2006 року - не підлягає задоволенню, оскільки цей період вже зараховано до пільгового стажу;

- з 24.07.2006 року по 30.06.2007 року - підлягає задоволенню.

3) навчання в період з 08.08.2007 року по 30.06.2008 року:

- з 08.08.2007 року по 19.08.2007 року - підлягає задоволенню;

- з 20.08.2007 року по 31.08.2007 року - не підлягає задоволенню, оскільки цей період вже зараховано до пільгового стажу;

- з 01.09.2007 року 27.01.2008 року - підлягає задоволенню;

- з 28.01.2008 року по 15.05.2008 року - не підлягає задоволенню, оскільки цей період вже зараховано до пільгового стажу;

- з 16.05.2008 року по 30.06.2008 року - підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжним документом від 24.11.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2025 року №046350020994, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV періоди роботи з 01.09.2001 року по 23.05.2004 року, з 30.06.2004 року по 16.01.2005 року, з 01.05.2005 року по 30.06.2005 року, з 01.09.2005 року по 05.07.2006 року, з 24.07.2006 року по 30.06.2007 року, з 08.08.2007 року по 19.08.2007 року, з 01.09.2007 року по 27.01.2008 року, з 16.05.2008 року по 30.06.2008 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.10.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко