Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №160/33059/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 рокуСправа №160/33059/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

Визнати відмову головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що міститься у рішенні від 02.09.2025 р. за № 047050033318 в призначенні пільгової пенсії з урахування пільгового стажу роботи за Списком № 2 у зв`язку з роботою в шкідливих умовах праці з дати подання заяви до управління відповідача 2 про призначення пенсії, незаконною та зобов`язати відповідача 1 - головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, включити до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. включно за професією ремонтувальник гумових виробів, зайнятий на вулканізації та період роботи з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р. включно за професією пробовідбірник дільниці збагачувального виробництва відділу технічного контролю.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка 25.08.2025 року звернулась управління пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2. Однак 02.09.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову в призначені пенсії посилаючись на відсутність 10 років пільгового стажу, оскільки наказ не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи та відсутність довіреності на право підпису директора філії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що позивачці до пільгового стажу роботи за списком № 2 не зараховано період роботи: період роботи з 27.03.2008 по 07.02.2012 згідно пільгової довідки від 08.05.2023 № 191 оскільки копія наказу від 27.03.2008 № 83 про введення в дію Переліку робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та перелік робочих місць не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи; період роботи з 01.11.2023 по 27.06.2024 згідно пільгової довідки від 28.05.2025 Л 229/54, оскільки відсутня довіреність на право підпису директора філії. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано. Тому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050033318 від 02.09.2025 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

25.08.2025 ОСОБА_1 , досягнувши 55 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення № 047050033318 від 02.09.2025 року, яким було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закон становить не менше 25 років. Необхідний пільговий стаж пунктом 2 частини другої статті 11 Закону становить 10 років. Вік позивачки 55 років. Страховий стаж позивача 34 роки 9 місяців 29 днів. Пільговий стаж позивача становить 5 років 10 місяців 7 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи за списком № 2 не зараховано період роботи: період роботи з 27.03.2008 по 07.02.2012 згідно пільгової довідки від 08.05.2023 № 191 оскільки копія наказу від 27.03.2008 № 83 про введення в дію Переліку робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та перелік робочих місць не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи; період роботи з 01.11.2023 по 27.06.2024 згідно пільгової довідки від 28.05.2025 Л 229/54, оскільки відсутня довіреність на право підпису директора філії. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано.

Позивачка не погодившись із вказаним рішенням відповідача звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

За приписами підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що страховий стаж особи становить 34 роки 09 місяців 29 днів, а пільговий стаж - 05 років 10 місяців 07 днів (а.с.9).

При цьому при обчисленні пільгового стажу позивачки відповідачем не було прийнято до уваги уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, від 08.05.2023 № 197, оскільки копія наказу від 27.03.2008 № 83 про введення в дію Переліку робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та перелік робочих місць не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи; уточнюючу довідку від 28.05.2025 року № 229/54, оскільки відсутня довіреність на право підпису директора філії.

Тобто фактично до пільгового стажу позивача не було зараховано період з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. за професією ремонтувальник гумових виробів, зайнятий на вулканізації та період роботи з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р. у зв`язку з не прийняттям до уваги довідки Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» філія «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат», з підстав неналежного оформлення наказу про ведення в дію Переліку робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та перелік робочих місць не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи та відсутності довіреності на право підпису директора філії.

Проте суд зазначає, що статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки позивача, підтверджується період її роботи з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. включно за професією ремонтувальник гумових виробів, зайнятий на вулканізації та період роботи з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р. включно за професією пробовідбірник дільниці збагачувального виробництва відділу технічного контролю.

Зауваження щодо її оформлення у відповідача відсутні, відповідно до розрахунку стажу, спірний період роботи зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже при виникненні у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перевірки достовірності відомостей про позивача.

Відтак суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у період з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. включно за професією ремонтувальник гумових виробів, зайнятий на вулканізації та період роботи з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р. включно за професією пробовідбірник дільниці збагачувального виробництва відділу технічного контролю, яка надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що відповідачем було протиправно при обчисленні пільгового стажу позивача не прийнято до уваги довідки від 08.05.2023 № 197, від 28.05.2025 року № 229/54 та відповідно, не зараховано до її пільгового стажу період роботи з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. та з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р.

А відтак, враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.09.2025 року № 047050033318 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, період роботи з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. та з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умова за Списком 2 від 25.08.2025 року.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржила позивач.

Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку № 22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно зарахування та призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивачки підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області № 047050033318 від 02.09.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 з 27.03.2008 р. - по 25.10.2014 р. та з 01.11.2023 р. - по 27.06.2024 р та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умова за Списком 2 від 25.08.2025 року, з урахування висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев