Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №140/13087/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13087/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання дій протиправними, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про взяття на облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вирішити питання щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про взяття на облік ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.09.2007 був виключений з військового обліку, на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII), як особа, що була засуджена за вчинення тяжкого злочину. 25.06.2025 при перевірці облікових даних йому стало відомо про те, що він відповідачем поставлений на військовий облік.

Позивач із діями відповідача в частині взяття його на військовий облік не погоджується та вважає їх протиправними, оскільки процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно вчинено дії щодо постановлення його на військовий облік позаяк в силу норм чинного законодавства він не підлягає поновленню на військовому обліку. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 12.11.2025 разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами отримав, проте відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Як слідує з військово-обліковим документа “Резерв+”, листа відповідача від 09.10.2025 №6672 позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 17.09.2007 на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (а.с.15-17,24-25).

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним, що підтверджується військово-обліковим документом “Резерв+” (а.с.18-19).

Представник позивача 29.09.2025 звернувся із адвокатським запитом до відповідача, де в тому числі просив повідомити про підстави постановлення ОСОБА_1 на військовий облік. У запиті також повідомлялось про те, що особа була раніше засуджена за вчинення тяжкого злочину та знята з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (а.с.20-21).

Листом від 09.10.2025 № 6672 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив останнього про те, що відповідно до діючих на сьогодні нормативних актів його правомірно було поновлено на військовому обліку та підстави для прийняття рішення про виключення з військового обліку відсутні (24-25).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 12 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-ХІІ).

За змістом частин другої, третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII визначено такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Стаття 34 Закону №2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан надалі неодноразово продовжувався та діє донині.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон №3543-XII).

Обґрунтовуючи протиправність взяття його на військовий облік, позивач покликається на ту обставину, що його 17.09.2007 виключено з військового обліку як особу, яку раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені у статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції, чинній до 17 травня 2024 року, було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Судовим розглядом встановлено, що 17.09.2007 ОСОБА_1 виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (тобто в редакції, чинній до 17 травня 2024 року), що підтверджено військово обліковими документами наявними в справі та не заперечується сторонами.

Між тим 18.05.2024 набрав чинності Закон №3633-IX, яким статтю 37 Закону №2232-ХІІ викладено у новій редакції.

Так, пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Законом №3633-ІХ було також статтю 39 Закону №2232-ХІІ доповнено частиною четвертою такого змісту: “4. На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин”.

Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок №560.

Згідно з пунктом 4 Порядку №560 (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою від 27 травня 2025 року) на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;

підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з`явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;

підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає виключення з військового обліку громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) та Порядку №560, необхідно дійти висновку про те, що з 18 травня 2024 року громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18 травня 2024 року), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку. Крім того, після запровадження вказаних законодавчих змін, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд акцентує увагу на тому, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Так у зв`язку із внесенням змін до статей 37, 39 Закону №2232-XII було виключено з переліку громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Метою таких змін було розширення кола осіб щодо яких діє військовий обов`язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Дія вказаного Закону у новій редакції починається з моменту набрання цим актом чинності та він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, у тому числі й тих, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У цьому випадку не йдеться про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

З урахуванням викладеного, оскільки станом на момент взяття позивача на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 редакція статті 37 Закону №2232-XII не передбачала такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а позивач не є особою у розумінні частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, суд вважає, що відповідачем правомірно було взято ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного.

Враховуючи вищевказане у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку.

За наведеного правового регулювання та обставин справи суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо взяття позивача на військовий облік (поновлення на обліку) та відмова у задоволенні заяви про його виключення з військового обліку вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк