Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №120/5763/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 р. Справа № 120/5763/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі – відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі – відповідач 2).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 1 від 14.02.2025 та надіслав її до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням відповідача 1 № 12640454/36003741 від 18.03.2025 у реєстрації вказаної податкової накладної відмовлено. Позивач із правомірністю наданої відмови не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 02.05.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.05.2025 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі просять відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 1 вказує на те, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 14.02.2025, реєстрація якої була зупинена. При цьому платникові податків запропоновано надати пояснення та/або документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі. Причинами направлення таких повідомлень є такі: не надано документи стосовно виготовлення продукції, зберігання, транспортування, оборотно-сальдові відомості щодо руху та використанню витратних матеріалів, відсутні трудові ресурси для ведення господарської діяльності.

Позивач надав відповідні пояснення та низку додаткових документів, однак за результатами їх розгляду винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Причина відмови – у зв`язку з частковим наданням документів.

Також відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, які треба вважати сукупністю прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. Водночас КАС України не містить норм щодо наділенням повноважень про зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення. Відтак, на думку відповідача, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується.

23.05.2025 до суду надійшли відповіді на відзиви, в яких позивач заперечує доводи та аргументи відповідачів, наведені у відзивах, та просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Позивач наголошує на тому, що разом з поясненнями на рішення про зупинення реєстрації податкових накладних товариство надало достатні документи, які давали повне уявлення про зміст господарської операції та про її реальний характер. Натомість комісія прийняла неправомірне рішення, яким з надуманих мотивів відмовила у здійсненні реєстрації накладної в ЄРПН. Також позивач не погоджується з твердженнями ДПС України щодо втручання у її виключну компетенцію та зауважує, що відповідач помилково розуміє свої повноваження як можливість приймати будь-які рішення без урахування закону.

Крім того, позивач взвертає увагу на те, що відзиви подані з пропуском строку, встановленого ухвалою суду для їх подання, без наведення поважних причин такого пропуску та без подання клопотань про його поновлення, у зв`язку з чим такі відзиви підлягають залишенню судом без розгляду, а справа вирішенню судом за наявними матеріалами.

Суддя Слободонюк М.В., на розгляді у якого перебувала вказана адміністративна справа, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату суду, а тому втратив повноваження щодо здійснення розгляду раніше переданих йому справ та матеріалів.

Ураховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ" здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 суддею для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І.

Ухвалою зазначеного судді від 05.01.2026 адміністративну справу № 120/5763/25 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2026 залишено без задоволення клопотання представника позивача про застосування наслідків пропущення відповідачами строку на подання відзивів.

Інших заяв по суті справи чи клопотань від сторін не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "Науково-виробнича група "Техновін" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності товариства відповідно до КВЕД є 28.99 – виробництво інших машин і устатковання загального призначення, не віднесених до інших угруповань. Підприємство здійснює господарську діяльність у сфері виготовлення металевих виробів та промислових деталей, використовуючи власні виробничі приміщення у м. Могилів-Подільський Вінницької області.

15.01.2025 між ТОВ "НВГ" Техновін" як постачальником та ТОВ "УКРОБОРОНІНЖЕНІРІНГ" як покупцем укладено договір поставки № 1/01-2025. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов`язався виготовити та поставити покупцеві продукцію власного виробництва, а покупець прийняти та оплатити такий товар. Найменування продукції, кількість, ціна та строки поставки визначаються у додатках та специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами. Умовами договору передбачено здійснення поставки після отримання попередньої оплати.

14.02.2025 ТОВ "УКРОБОРОНІНЖЕНІРІНГ" здійснило попередню оплату за товар у розмірі 277 200,00 грн, у тому числі ПДВ – 46 200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 162 від 14.02.2025 та банківською випискою про зарахування коштів на поточний рахунок позивача.

Зазначена оплата була здійснена на підставі рахунку-фактури № НВ-0000002 від 14.02.2025.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати ТОВ "НВГ "Техновін" 14.02.2025 склало податкову накладну № 1 на суму отриманих коштів та 25.02.2025 направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку.

25.02.2025 в електронний кабінет платника податків надійшла квитанція № 9043075104 про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025 із пропозицією надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання про її реєстрацію.

04.03.2025 ТОВ "НВГ "Техновін" подало до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження здійснення господарської операції, реєстраційний № 9051002144. До пояснень були додані, зокрема, договір поставки № 1/01-2025 від 15.01.2025, рахунок-фактура № НВ-0000002 від 14.02.2025, платіжні документи та банківська виписка про зарахування коштів.

11.03.2025 ТОВ "НВГ "Техновін" отримало повідомлення № 12603155/36003741 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів щодо виготовлення продукції, використання матеріалів, транспортування та наявності трудових ресурсів.

13.03.2025 позивачем подано додаткові пояснення та копії документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності та придбання матеріалів, необхідних для виготовлення продукції, реєстраційний № 9063209389.

18.03.2025 комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 12640454/36003741 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому жодної додаткової інформації (переліку конкретних документів) у вказаному рішенні не наведено.

21.03.2025 ТОВ "НВГ "Техновін" подало скаргу на зазначене рішення до Державної податкової служби України, яка була зареєстрована за № 9073373094.

27.03.2025 ДПС України прийнято рішення № 14128/36003741/2, яким товариства скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Позивач вважає протиправними оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача № 1 від 14.02.2025 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Отже, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Проте відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Разом з тим контролюючим органом не наведено належного обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначеного у спірній податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025 не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку № 1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку № 1165.

Також суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Водночас пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як видно з матеріалів справи, з метою реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025 у ЄРПН позивач надіслав комісії ГУ ДПС пояснення та необхідні документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

В подальшому позивачем отримано повідомлення від 11.03.2025 № 12603155/36003741 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якому зазначено про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема договорів, первинних документів щодо постачання товарів, а також інших документів, що підтверджують відомості, відображені у податковій накладній.

У графі "Додаткова інформація" зазначеного повідомлення вказано, що не надано документи стосовно виготовлення продукції, зберігання, транспортування, оборотно-сальдові відомості щодо руху та використанню витратних матеріалів, відсутні трудові ресурси для ведення господарської діяльності.

У відповідь на повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, ТОВ "НВГ "Техновін" 13.03.2025 подало до ДПС України додаткові пояснення та копії документів щодо підтвердження здійснення господарської операції, реєстрацію податкової накладної № 1 від 14.02.2025 за якою було зупинено, що підтверджується повідомленням про надання додаткових пояснень та копій документів, зареєстрованим за № 9063209389.

У поданих додаткових поясненнях позивач зазначив, що податкова накладна складена за першою подією, а саме отриманням попередньої оплати відповідно до умов договору поставки № 1/01-2025 від 15.01.2025, а фактичне виготовлення та поставка продукції на момент складання податкової накладної ще не здійснювались, оскільки строк виготовлення продукції встановлено договором до 31.03.2025.

Також у додаткових поясненнях позивач повідомив, що отримані від покупця кошти були спрямовані на придбання матеріалів, необхідних для виготовлення продукції за договором, та на підтвердження цього надав копії рахунків-фактур і платіжних інструкцій щодо оплати таких матеріалів, зокрема рахунки та платіжні документи, оформлені з ВФ ТОВ "Метал Холдінг Трейд", ТОВ "ТД МІРОІЛ", ПП "Інтер Плюс", ПП "Трансойл", ТОВ "Мережа магазинів "Дніпро-М" та ТОВ "Євроінокс ЛТД".

Крім того, позивачем у складі додаткових пояснень було надано документи, що підтверджують наявність у ТОВ "НВГ "Техновін" виробничих приміщень для здійснення господарської діяльності, а саме витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо промислових будівель, які використовуються у виробничому процесі, а також угоду про співпрацю від 03.01.2018, на підставі якої засновник товариства надає у користування підприємству виробничі приміщення та обладнання.

У додаткових поясненнях також зазначено, що відповідно до умов договору поставки транспортування готової продукції здійснюється покупцем самостійно зі складу постачальника, а місце поставки визначається покупцем з урахуванням особливостей його діяльності. Зазначені обставини, за твердженням позивача, узгоджуються з положеннями укладеного між сторонами договору.

До додаткових пояснень позивач також долучив акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ "НВГ "Техновін" та ТОВ "УКРОБОРОНІНЖЕНІРІНГ", який відображає стан розрахунків сторін станом на дату отримання попередньої оплати та підтверджує відсутність факту поставки товару на момент складання податкової накладної.

Суд враховує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Водночас у графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" спірного рішення інформація (документи) не наведена (не зазначено).

Тобто, не дивлячись на активну позицію платника щодо виконання вимоги про надання пояснень та їх документального підтвердження в цілях здійснення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом визначено загальну підставу для прийняття рішення про відмову у її реєстрації, яка не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, зокрема, у рішенні не зазначено яких саме документів не надано платником для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 14.02.2025.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що причиною відмови є те, що ТОВ "НВГ "Техновін" не надано документи стосовно виготовлення продукції, зберігання, транспортування, оборотно-сальдові відомості щодо руху та використанню витратних матеріалів, відсутні трудові ресурси для ведення господарської діяльності.

Відхиляючи таке обґрунтування суд зазначає, що наведені у відзиві доводи фактично підміняють предмет розгляду комісії під час моніторингу ПН та не узгоджуються зі встановленими у справі обставинами.

Насамперед суд виходить з того, що спірна податкова накладна № 1 від 14.02.2025 складена за першою подією, а саме отриманням попередньої оплати за договором поставки. За таких умов на дату складання ПН об`єктивно не могло існувати документів, пов`язаних із фактичним виготовленням та відвантаженням готової продукції (складських документів на готовий товар, документів на транспортування тощо), оскільки постачання товару станом на 14.02.2025 не здійснювалося, а строк виготовлення/поставки визначено договором. Відповідно, вимога надати документи про "виготовлення продукції", "зберігання" і "транспортування" у контексті ПН, складеної на аванс, не є логічно та юридично виправданою, адже такі документи можуть виникнути лише на стадії виконання договору шляхом виробництва та поставки, а не на стадії отримання передоплати.

Крім того суд бере до уваги, що умовами договору поставки передбачено, що транспортування готової продукції здійснюється покупцем (самостійно зі складу постачальника), а місце поставки визначається покупцем з урахуванням специфіки його діяльності. Отже, відсутність у позивача "транспортних документів" на момент подання пояснень не може тлумачитися як недоведеність операції, оскільки транспортування ще не відбулося і за договором не покладається на позивача як на постачальника.

Довід про ненадання "оборотно-сальдових відомостей щодо руху та використання витратних матеріалів" суд також оцінює критично. Порядок № 520 визначає орієнтовний перелік документів, що подаються для підтвердження інформації, відображеної у ПН, і ключовими для цієї ситуації є документи щодо договірних відносин та факту надходження коштів (договір, рахунок, платіжні документи, банківська виписка), які позивач подавав.

Щодо твердження про відсутність трудових ресурсів, то суд зазначає, що цей аргумент сам по собі не є визначеною Порядком № 520 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, якщо платник податків подав документи, які підтверджують саме ту обставину, з якою закон пов`язує виникнення податкового зобов`язання за правилом першої події – отримання авансу. Оцінка достатності персоналу, виробничих потужностей, організації процесів виготовлення тощо виходить за межі формального моніторингу ПН та фактично наближається до змістовної перевірки реальності господарської діяльності, яка має здійснюватися за процедурами, передбаченими ПК України для податкового контролю (перевірок), а не в межах розгляду питання реєстрації ПН. При цьому матеріали, подані позивачем, також містять відомості, що підтверджують наявність виробничих приміщень/організаційної бази для діяльності (зокрема через документи щодо використання промислових приміщень) та інші супровідні документи, які платник долучав на підтвердження здійснення господарської діяльності.

Відповідач 1 також наголошує на тому, що позивач не розкрив змісту господарської операції.

Проте суд вказані доводи до уваги не бере, оскільки разом з поясненнями від 04.03.2025 та від 13.03.2025 позивач надав контролюючому органу вичерпні пояснення щодо спірної господарської операції та повний пакет підтверджуючих документів, які були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної № 1 від 14.02.2025.

Суд акцентує на тому, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд вважає, що можливість комісії витребовувати у платника податків пояснення та копії документів щодо інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що комісія вправі вимагати будь-які документи, в тому числі ті, що безпосередньо не стосуються господарської операції, або які взагалі не є визначальними в цілях реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Водночас реальність здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав відповідну податкову накладну, може бути досліджена під час здійснення податкового контролю, зокрема шляхом проведення відповідних перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Натомість, за обставинами цієї справи, відповідач 1 проігнорував численні документи, що були надані позивачем з метою виконання спрямованої до нього, але не конкретизованої вимоги контролюючого органу, і, на думку суду, з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025.

Крім того, під час розгляду справи відповідач 1 не спростував доводи позивача про надання підприємством разом з поясненнями від 04.03.2025 та від 13.03.2025 усіх необхідних для реєстрації накладної документів, а також не пояснив суду, чому ці документи не вважаються виконанням вимог контролюючого органу, особливо якщо така вимога має загальний характер, а відтак передбачає розсуд платника податків щодо надання тих чи інших документів.

Верховний Суд неодноразово висловлювався, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

А у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відтак, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що відповідач з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив позивачу у реєстрації вищезазначених податкових накладних, лише зазначивши про ненадання усіх первинних документів.

Разом з тим суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав відповідні податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і таким, що підлягає скасуванню рішення № 12640454/36003741 від 18.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025 в ЄРПН.

Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 вчинити дії з реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача 2 обов`язку з реєстрації податкової накладної ТОВ "НВГ "Техновін" № 1 від 14.02.2025 в ЄРПН з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, на переконання суду, задоволення вищезазначеної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 840 від 16.04.2025..

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено на рівні 3028,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про скасування рішенням № 12640454/36003741 від 18.03.2025, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2025. Отже, належна до сплати сума судового збору за подання відповідної позовної заяви до суду становить 3028,00 грн. Відтак позивач переплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3028,00 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо переплаченої суми судового збору, то суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Тобто неодмінною умовою для вирішення питання про повернення переплаченої суми судового збору є відповідне клопотання сторони і суд не уповноважений з власної ініціативи ухвалювати рішення про повернення надміру сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, за № 12640454/36003741 від 18.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" № 1 від 14.02.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" № 1 від 14.02.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" судовий збір в розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" судовий збір в розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича група "Техновін" (код ЄДРПОУ 36003741, місце знаходження: просп. Героїв, буд. 104-А, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000);

2) представник позивача: Купчик Юрій Андрійович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: просп. Героїв, буд. 6-А, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000);

3) відповідач-1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

4) відповідач-2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 30.01.2026.

Суддя Сало Павло Ігорович