Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №730/1/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1/26

Провадження № 3/730/14/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни об`єднану справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, є особою з інвалідністю 3-ої групи, непрацюючого, ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 20 грудня 2025 року близько 20-00 год у с. Прохори по вул. Сім`ї Павелків, керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалась за допомогою увімкнених проблискових маячків синього й червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.2.4, 8.9б Правил дорожнього руху.

Також ОСОБА_1 , будучи постановою поліцейського серії ЕНА №3987595 від 02.02.2025р. притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року 20 грудня 2025 року близько 20-00 год у с. Прохори по вул. Сім`ї Павелків керував автомобілем «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування такої категорії транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, ч.2 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Також ОСОБА_1 20 грудня 2025 року близько 20-00 год у с. Прохори по вул. Сім`ї Павелків керував автомобілем «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів); від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки шляхом застосування спеціального технічного засобу та їхати до медичного закладу водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні зазначених правопорушень визнав частково і пояснив, що дійсно повторно протягом року керував автомобілем, не маючи посвідчення водія жодної з категорій; не зупинився, оскільки не чув і не бачив поданих поліцейськими світло-звукових сигналів; керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, бо в дочки був день народження, де вживав спиртні напої; при цьому на вимогу поліцейського відмовився проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці газоаналізатором та в лікарні, бо не хотів цього робити; керований ним автомобіль придбав за техпаспортом.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

За змістом вимог ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п.8.9б вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським, зокрема, за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

За приписами ч.1 ст.122-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно п.2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч.2 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:

- мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;

- автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку;

- автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку;

- автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За змістом положень ч.1-3 ст.266 КУпАП,Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. за №1413/27858, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.02.2008р., при наявності до того підстав огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних правопорушень, окрім власних пояснень у судовому засіданні, підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 20.12.2025р. серії ЕПР1 №546316 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, серії ЕПР1 №546320 за ч.5 ст.126 КУпАП, серії ЕПР1 №546327 за ч.1 ст.130 КУпАП, від підписання яких та дачі пояснень притягуваний відмовився, проте будь яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколів працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколів до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять;

- відеозаписом з технічного засобу, де зафіксовано зупинку та переслідування працівниками патрульної поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який після зупинки різко стартонував і почав утікати від правоохоронців, не реагував на подані поліцейськими світло-звукові сигнали, а зупинився лише в кущах; при встановленні у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера чи в лікарні водій ігнорував; при цьому, правоохоронцем ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки такої відмови у виді складення стосовно нього протоколів за ст.130 КУпАП та за іншими статтями КУпАП, від підписання яких водій також відмовився; ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль вилучено до відділу поліції;

- постановою поліцейського ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Ворони В.В. серії ЕНА №3987595 від 02.02.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400 грн;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням до закладу охорони здоров`я Борзнянської МЛ, у яких зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) та відмову водія від проведення такого огляду за допомогою приладу «Алкофор 505» та в медичному закладі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- відсторонювальним зобов`язанням;

- довідкою ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.

З огляду на приписи ст.251 КУпАП зазначені протоколи про адміністративне правопорушення, (які є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій), письмові документи, відеозапис з технічного засобу та пояснення притягуваного є належними й допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Часткове ж визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, виходячи із наданих ним у судовому засіданні пояснень та досліджених доказів, є помилковим суб`єктивним сприйняттям притягуваним обставин події, незнанням Правил дорожнього руху та перебуванням у нетверезому стані.

Натомість суд зазначає, що вимога п.1.3 Правил дорожнього руху зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Також суд констатує, що проходження огляду на визначення стану сп`яніння відповідно до встановленого порядку є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду особою, щодо якої порушується таке питання.

У рішенні в справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортними засобами, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання їх є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» у діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,і він підлягає адміністративній відповідальності.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер вчинених правопорушень, ступінь вини порушника, його особу та майновий стан.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь яке з вчинених правопорушень.

Тому, з урахуванням вищевказаних обставин справи, зважаючи, що санкція ч.5 ст.126 КУпАП містить більш суворе стягнення, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у подальшому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Одночасно суд констатує, що ст.30 КУпАП не перешкоджає застосування судами адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами навіть щодо осіб, які вже були позбавлені такого права або не мають посвідчення водія, оскільки в законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом, яке набагато ширше від визначення поняття посвідчення водія.

Вищенаведений висновок суду грунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04 вересня 2023 року в справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 як превентивний захід і додаткове альтернативне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не вперше керує тим самим автомобілем з порушеннями Правил дорожнього руху, не маючи посвідчення водія жодної з категорій, висновків щодо своєї протиправної поведінки не робить, свідомо ігнорує вимоги законодавства, легковажно розраховує на те, що після вчинених правопорушень буде відсутнє відповідне стягнення, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку притягуваного, потенційну можливість заподіяння шкоди третім особам.

При цьому, суд зважує і на те, що положення ст.28 КУпАП, які регламентують оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, на відміну від ст.29 КУпАП (конфіскація такого предмета), не містять імперативної вимоги, щоб зазначений предмет перебував у приватній власності правопорушника. Адже, суть оплатного вилучення вказаного предмета полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

До того ж, згідно з ч.4, 5 ст.319 ЦК України власність зобов`язує й не може бути використана на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник речі (у даному випадку транспортного засобу) повинен нести ризик передання його у володіння чи користування іншій особі, яка своєю недобросовісною поведінкою може спричинити йому негативні наслідки, у тому числі й позбавити права власності.

Відтак, у цьому випадку взамін оплатно вилученого предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, колишній власник отримує відповідний еквівалент грошей, що не є порушенням принципу «пропорційності втручання в право власності» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Прикметно, що притягуваний вважає себе власником керованого ним автомобіля, придбаного за техпаспортом, що не заборонено чинним законодавством.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню 665,60 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 23, 28, 30, 33, 36, 40-1, 122-2, 126, 130, 245, 251, 252, 256, 268, 276, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, з оплатним вилученням транспортного засобу – автомобіля «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться у ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі – 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець