Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №591/11754/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/11754/25

Провадження № 2/591/2933/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув у порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ,

в інтересах якого діє представник адвокат Безугла Катерина Валеріївна

до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради

про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії по приватизації квартири

учасники судового процесу:

представник позивача адвокат Безугла К. В.,

представник відповідача Куценко А. Л.,

секретар судового засідання Хроменко А. О.

УСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року адвокат Безугла Катерина Валеріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Зарічного районного суду м. Суми позов до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії по приватизації квартири.

Вимоги мотивовано тим, що 03 жовтня 1994 р. батьку позивача ОСОБА_2 на сім`ю із трьох осіб (заявника ОСОБА_2 , дружину ОСОБА_3 та сина ОСОБА_1 , позивача у цій справі ) виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів було видано ордер на житлове приміщення № 206 за адресою: АДРЕСА_1 , куди вони вселились та проживали як родина. Позивач був зареєстрований у вказаному приміщенні з 17.11.1994 по теперішній час. Мати позивача ОСОБА_4 з 25.08.2016 була знята з реєстрації за вказаною адресою. Батько позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.07.2025 позивача визнано наймачем спірного приміщення, одинокого, замість попереднього наймача – його матері ОСОБА_5 , яка вибула на інше місце проживання. 04.07.2025 на замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт на квартиру. Вказане житлове приміщення перебуває у комунальній власності Сумської міської територіальної громади.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради відповідача із заявою щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 .

Листом від 25.09.2025 йому було повідомлено про відсутність законних підстав для задоволення заяви, оскільки не передбачена приватизація квартир у гуртожитках, та невідповідність площі, зазначеної в ордері на квартиру та технічному паспорті. Крім того, статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян та членів їх сімей, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах. визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Позивач уважає, що відповідач порушив його права на приватизацію. Спірне житлове приміщення не віднесено до приміщень, які не можна приватизувати, ніякої законодавчої заборони на його приватизацію не має, тому позивач звернувся до суду із позовом та просить суд:

1. Визнати незаконною відмову відповідача у проведенні приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Сумську міську раду в особі управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації вказаного житлового приміщення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

11.11.2025 представник відповідача подала відзив, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову, оскільки передати позивачу у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради не має законних підстав. Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не передбачена приватизація квартир у гуртожитку.

20.01.2026 представник позивача вимоги підтримує з наведених у позові підстав.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, повторила аргументи

Рух справи

26 вересня 2025 рокуухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання

24 жовтня 2025 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження та призначено цю справу до судового розгляду по суті.

06.01.2026 представник позивачів подала клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

20.01.2026 на судове засідання сторони та їх представники, третя особа не з`явилися, повідомлені належним чином, подали заяви (крім третьої особи) про розгляд справи за їх відсутності. Їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Протокольною ухвалою поновлено процесуальний строк для подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та приєднано у якості доказу витяг з рішення від 07 травня 2025 року № 5561-МР Про надання дозволу на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_3 .

Після завершення стадії дослідження письмових доказів, здійснено судом перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України оголошено дату та час проголошення судового рішення.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що позивач є наймачем житлового приміщення 206 у гуртожитку по АДРЕСА_3 , у яке він вселився разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ордера на житлове приміщення №57 від 03.10.1994, виданого УМВС Сумської області, та підтверджено ордером на житлове приміщення в копії, поквартирною карткою на житлове приміщення 206 загальною площею 41,1 кв. метрів у гуртожитку УМВС в копії, відомостями з реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб в копії.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 одружилась з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 2356 від 24.07.2025 позивача визнано наймачем жилих приміщень квартири АДРЕСА_2 , замість попереднього наймача – його матері ОСОБА_8 , яка вибула на інше місце проживання.

Відповідно до довідки ТВБВ №10018/0145 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 18.09.2025 №116.40/0145-05/635, ОСОБА_1 значиться в основних списках громадян на отримання приватизаційних цінних паперів. Житловий чек не використаний.

Згідно до копії листа Управління комунального майна Сумської міської ради від 06.10.2025 № 274/10.01-07, гуртожиток АДРЕСА_3 , в тому числі житлове приміщення номер 206, перебуває у комунальній власності Сумської міської територіальної громади.

Відповідно до інформаційного листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 02.09.2025, станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно належного на праві особистої власності за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Рішенням Сумської міської ради №5561-МР «Про надання дозволу на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_3 » залишено житловий комплекс гуртожитку АДРЕСА_3 у статусі гуртожитку та дозволено приватизацію його жилих приміщень.

Згідно із копії листа від 25.09.2025, управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, відмовлено ОСОБА_1 передати у власність квартиру АДРЕСА_4 , оскільки немає законних підстав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Частиною 3 статті 8 Закону передбачено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним.

До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»; заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Враховуючи положення зазначених норм, перелік випадків відмови чітко визначений у законодавстві і є вичерпним, а саме: 1) відсутність у особи права на приватизацію; 2) заборона приватизувати конкретне приміщення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначено перелік документів, які необхідно надати до органу приватизації для оформлення приватизації, зокрема, копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку. У пункті 17 визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Статтею 328 Цивільного кодексу (ЦК) України визначено підстави набуття права власності. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до положень зазначених законів право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду мають громадяни України, які постійно на законних підставах проживають у них.

Судом достовірно встановлено, що позивач на законних підставах займає спірне житлове приміщення у гуртожитку і його право на це приміщення ніким не оспорюється, що підтверджується матеріалами справи.

Також судом встановлено, що житлове приміщення № 206 розташоване у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , підлягає приватизації і ніяких обмежень щодо його приватизації не має.

Позивач є наймачем житлового приміщення АДРЕСА_2 , у яке він заселився з батьками на підставі ордера на житлову площу в гуртожитку АДРЕСА_5 , виданого 03 жовтня 1994 р. державою в особі УМВС Сумської області.

Позивач проживає у тому самому житловому приміщенні до теперішнього часу.

В матеріалах справи відсутні докази зміни статусу житлового приміщення АДРЕСА_2 з “кімнати” на “квартиру”.

Суд зазначає, що технічний паспорт - це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Тобто, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на житлове приміщення, а лише констатує його наявність із зазначенням адреси, плану та технічних характеристик.

Наведені у позові доводи ґрунтуються на вимогах законодавства.

Принцип змагальності (стаття 12 ЦПК України) основоположним компонентом концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Він вимагає "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У цій справі позивач оспорює відмову управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради у передачі у власність нерухомість житлове приміщення АДРЕСА_2 . Такий спір є спором про цивільне право.

Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже , у цій справі відповідачем не доведено правомірності дій щодо відмови позивачу у передачі у власність шляхом приватизації житлового приміщення АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладені обставини, суд визнає позовні вимоги підставними до задоволення.

Керуючись стст. 258-259, 263-265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною відмову Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, оформленої листом від 25 вересня 2025 року №14.01-15/1123, у проведенні приватизації житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , житлове приміщення номер 206 на користь ОСОБА_1 .

Зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії по приватизації житлового приміщення АДРЕСА_2 у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Адреса на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_6 ;

представник позивача адвокат Безугла Катерина Валеріївна РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОРДЕР СЕРІЯ ВМ № 1073294 від 24.09.2025; адреса робочого місця: АДРЕСА_7 ; ОРДЕР СЕРІЯ ВМ №1074299 від 14 жовтня 2025 р.

відповідач Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг м. Суми» Сумської міської ради код ЄДРПОУ 23823253, адреса: майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, Україна; представник Куценко Альона Леонідівна.

Суддя А. І. Косар