Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №203/3360/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/541/26 Справа № 203/3360/25 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю :

представники Дніпровської митниці Держмитслужби Фещенко І.С., Козловського І.С.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності-Афоніна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби Рогової К.І. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

якою справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, згідно з протоколом про порушення митних правил №0036/UA110000/2025 від 19.03.2025 року ОСОБА_1 24.12.2021 року у пункті пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці згідно із довіреністю від 05.02.2021 року №HМВ933610 ввіз автомобіль марки Mersedes-Benz модель Е220 номер кузова/VIN- НОМЕР_1 . У якості підстави для його переміщення через митний кордон України надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.03.2006 року № НОМЕР_2 від 02.03.2006 року № BRA-K-0-61/06-00001 та договір купівлі - продажу від 02.12.2021 року б/н, згідно з яким вартість автомобіля складає 1200 євро.

30.11.2021 року до митного поста «Cлобожанський» Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ, зареєстровану за №UA110130/2021/037767 та оформлену у митному відношенні вказаний вище автомобіль в режимі імпорт.

В ході перевірки законності та підстав ввезення даного транспортного засобу 27.01.2025 року Дніпровською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України №26/26-04/7/234, до якого додано відповідь митних органів Литовської Республіки, декларацію про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2021 року №143596800 та договір купівлі-продажу від 02.12.2021 року, відповідно до яких вартість транспортного засобу марки Mersedes-Benz модель Е220 номер кузова/VIN- НОМЕР_1 складає 1300 євро, що по курсу НБУ на день ввезення складає 40098,50 гривень, тобто на 100 євро (3 084,50 грн. по курсу НБУ на день ввезення) більше, ніж заявлено в Україні.

Таким чином, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України автомобіль марки Mersedes-Benz модель Е220 номер кузова/VIN- НОМЕР_1 вартістю 40098,50 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення договору купівлі-продажу від 02.12.2021 року б/н, що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Постановою Центрального районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483МК України провадженням закрито у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, представник Дніпровської митниці Держмитслужби Рогова К.І подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_2 в порушенні митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ч.1 ст.483 МК України.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України автомобіль з приховуванням від митного контролю шляхом подання рахунку-фактури від 02.12.2021 б/н, яка містить неправдиві відомості щодо вартості автомобіля;

- під час виїзду з території Європейського Союзу ОСОБА_1 надав документи, що підтверджують вартість автомобіля, а саме 1 300 євро, а під час ввезення його на митну територію України надав інший документ з вартістю 1 200 євро;

- пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки у всіх реєстраційних документах наявна інформація про ціну;

- ОСОБА_1 вчинив дії з метою приховування від митного контролю вартості зазначеного автомобіля, оскільки він надав рахункок-фактуру від 02.12.2021 року б/н, що містить неправдиві відомості щодо вартості автомобіля.

Представник ОСОБА_3 подав до суду заперечення на апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби Рогової К.І. в якому зазначив:

ОСОБА_1 не вчиняв дій, пов`язаних із придбанням автомобіля, укладенням чи підписанням договору купівлі-продажу, а діяв виключно як перевізник за довіреністю.

?Договір купівлі-продажу від 02.12.2021 року ОСОБА_1 не укладав і не підписував; у зазначену дату він перебував в Україні, що підтверджується відмітками в паспорті.

?Декларування транспортного засобу та подання митних документів здійснювали інші особи; ОСОБА_1 митні декларації та акт митного огляду не заповнював і не підписував.

?Підписи у документах, поданих від імені ОСОБА_1 , візуально відрізняються та виконані різними особами.

?Як перевізник у розумінні п. 37 ч. 1 ст. 4 МК України, ОСОБА_1 не несе відповідальності за відомості щодо митної вартості товару; підстави для застосування ст. 483 МК України відсутні.

?Митні платежі сплачені з митної вартості 1 300 євро, що виключає наявність мотиву надання недостовірних відомостей.

?Сукупність наведених обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.

В суді апеляційної інстанції представники Дніпровської митниці Держмитслужби Фещенко І.С., Козловський І.С. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Захисник Афонін О.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до формального повторення позиції митного органу, яка вже була предметом оцінки суду та обґрунтовано відхилена.

Матеріалами справи підтверджено, що декларування транспортного засобу та подання відповідних документів здійснювала ОСОБА_4 , а фінансове врегулювання — ОСОБА_5 . Доказів протилежного апеляційна скарга не містить. Також матеріали справи містять закордонний паспорт ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 02.12.2021 року він перебував в Україні і виїхав за її межі літаком в Рігу 20.12.2021 року, а тому це ставить під сумнів участь в договорі купівлі-продажу автомобіля за участю ОСОБА_1 .

Посилання митного органу на те, що під час виїзду з території Європейського Союзу нібито подавались документи з вартістю 1 300 євро, а під час ввезення в Україну — 1 200 євро, не підтверджує умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення.

Сам по собі факт існування різних документів з різною ціною не може автоматично свідчити про вчинення правопорушення конкретною особою без встановлення її безпосередньої участі та умислу.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежними докази, на які посилається митний орган, зокрема:

?договір купівлі-продажу від 02.12.2021 року, оскільки з даних закордонного паспорта встановлено, що ОСОБА_1 у цей день перебував на території України та фізично не міг підписувати документи за кордоном;

?відповідь ДПС України підтверджує, що ОСОБА_5 02.12.2021 року також перебувала в Україні.

За таких обставин апеляційний суд не має підстав вважати доведеними твердження про те, що пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки сумнівними є саме документи, на які посилається митний орган.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив докази у справі, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків, не містять нових доказів та не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Частина перша ст.483 МК України визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою факту незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Приймаючи постанову про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи митним органом не надано та не здобуто достатніх, належних і беззаперечних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у формі прямого умислу, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював підроблення документів або заявляв митному органу неправдиві відомості щодо товару, а також наявність умислу на приховування товару від митного контролю.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони здійснені на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин та не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги представника Дніпровської митниці Держмитслужби Рогової К.І. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Центрального районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби Рогової К.І на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025 року - залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 22 грудня 2025року щодо ОСОБА_1 , якою справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України закрито, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко