Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №522/10142/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/340/26

Номер справи місцевого суду: 522/10142/25

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Мишака Дмитра Едуардовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Мишака Дмитра Едуардовича, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Мишак Д.Е. просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції відсутністю у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, не повідомлення працівників поліції про наявність таких та відповідно причин необхідності проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також скаржником зауважується, що судом першої інстанції не враховано надані в судовому засіданні пояснення поліцейського щодо причин зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 та відсутність будь-якого складеного адміністративного матеріалу з даного приводу, а саме за порушення Правил дорожнього руху України, що стало підставою для зупинки транспортного засобу, що свідчить про безпідставність такої зупинки та подальшого звернення із вимогою про проходження огляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314576 від 28.04.2025 року;

- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2025 року,

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України пояснив, що точну дату вище указаних подій він не пам`ятає, він, як інспектор патрульної поліції виконував свої обов`язки, та в цей час звернув увагу на мопед «GEAR», д/н НОМЕР_1 , який порушував правила дорожнього руху, рухаючись по вулиці Старопортофранківській, у м. Одесі, після чого указаний транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він впевнений про те, що саме водій ОСОБА_1 керував вище указаним транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння, так як указані ознаками були візуально встановлені працівниками поліції у цього водія. На вимогу працівників поліції проїхати до медичного закладу указаний водій неодноразово відмовлявся від проходження такого огляду на стан сп`яніння. Потім водієві ОСОБА_1 було в черговий раз наголошено про те, що у разі його відмови від проходження вище указаного огляду на стан сп`яніння відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, про те указаний водій в чергове відмовився від проходження медичного огляду. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що складений ним вище указаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає обставинам вище зазначеного адміністративного правопорушення відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, та зазначена ним інформація є достовірною.

- відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.

Дослідивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання судом першої інстанціях в повній мірі вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесення законної та обґрунтованої постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314576 ОСОБА_1 28.04.2025 року близько 21 год 55 хв у м. Одесі, по вулиці Старопортофранківській, біля будинку № 61«А» керував транспортним засобом – мопедом «GEAR», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху Україна, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак за наявності яких працівник поліції має право звернутися до особи із відповідною пропозицією щодо необхідності проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, наведений в п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Пунктом 12 розділу 2 даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, положеннями якого закріплено обов`язок особи пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

Долучені працівниками поліції до матеріалів справи відеозаписи подій містять фіксації звернення поліцейського до ОСОБА_1 із запитанням щодо факту вживання наркотичних речовин та відповідно з подальшою пропозицією щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (відео 471010, 21 год 57 хв). Окрім того, даний відеозапис також фіксує й безпосередньо відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на вимогу поліцейського від проходження такого огляду у встановленому законом порядку (21 год 59 хв), що в свою чергу не заперечувалося ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді. Тобто, про наявність факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння стверджується й безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому, слід зауважити, що диспозицією ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність також за відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно, об`єктивна сторона правопорушення, окрім іншого передбаченого положення даної статті, полягає саме у наявності факту відмови особи від такого огляду, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду на передбачений вимогами п. 2.5 ПДР України обов`язок водія пройти відповідний огляд на стан сп`яніння у разі наявності такої вимоги працівників поліції, та, зважаючи на наявність в матеріалах справи підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, що зафіксовано на відеозапис та підтверджується останнім, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги в даній частині.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги в частині підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки в апеляційній скарзі скаржником безпосередньо зазначено щодо зупинки транспортного засобу працівниками поліції та зазначенням останніми підстав для зупинки даного транспортного засобу, а саме непрацююча підсвітка номерних знаків. При цьому, вказана підстава зупинки також зазначалася особою, яка притягується до адміністративної відповідальності під час спілкування з працівниками поліції, що вбачається з відеозапису подій (відео 471010, 21 год 58 хв), та поліцейськими натомість зауважувалося щодо наявності підстав передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Окрім того, працівником поліції, яким складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в суді першої інстанції під запис підтверджено, що підставою зупинки транспортного засобі під керування останнього було порушення Правил дорожнього руху України. Таким чином, з огляд на викладене в своїй сукупності, зважаючи на відсутність в матеріалах справи також будь-яких дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника щодо оскарження у встановленому законом порядку відповідних дій працівників поліції, які на думку скаржника були неправомірними в частині зупинки транспортного засобу та відсутності складених адмін. матеріалів з даного приводу, апеляційним судом також відхиляються доводи апеляційної скарги у відповідній частині.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.

За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені скаржником доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновку суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргузахисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Мишака Дмитра Едуардовича - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Комлева