Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №736/1649/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1649/25

Номер провадження 1-кп/736/46/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківка кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42025272150000019 від 29.05.2025, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жукля, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого базову загальну середню освіту, депутатом не являється, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та осіб з обмеженими соціальними можливостями, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

представника потерпілої – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 03.05.2025 близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та знаходячись в саду домогосподарства за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю і бажаючи їх настання, у ході сварки наніс своїй матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, котра сиділа на лавочці за столом, один удар долонею по голові в район потилиці, від чого остання впала на землю. Продовжуючи свої умисні протиправні дії ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 та наніс їй не менше трьох ударів правою ногою в область лівого плечового суглобата лівої кисті.

У результаті умисних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді переломовивиху лівого плечового суглобу зі зміщенням, консолідуючого перелому лівої ліктьової кістки зі зміщеннями, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 47 від 08.06.2025 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я терміном понад 21 день та саден в ділянці лівої нижньої кінцівки та гематоми в ділянці лівого плеча, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 47 від 08.06.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. b ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) - «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Вказаними умисними діями ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 1, 3 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства відносно матері ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, а саме у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

З врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Судом з`ясовано, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав повністю, підтвердив викладене в обвинувальному акті щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив, що в ході сварки наніс своїй матері ОСОБА_6 один удар долонею по голові в район потилиці та не менше трьох ударів правою ногою в область лівого плечового суглоба, та лівої кисті. Вчинив це будучи в алкогольному сп`янінні. Зазначив, що з потерпілою примирився.

Представник потерпілої під час судового розгляду вказав на те, що потерпіла з обвинуваченим примирилась, просила суворо його не карати, не позбавляти волі.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , заслухавши пояснення представника потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

З наданих у судовому засіданні прокурором та досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 , не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, за медичною допомогою в диспансерні психіатричне та наркологічне відділення не звертався,

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставинами, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, щире каяття, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання призначеного вироком суду з випробуванням з покладенням на обвинуваченого обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілої.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов?язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1