Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №592/19340/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №592/19340/25

Суддя: Косар А. І.

Справа № 592/19340/25

Провадження № 2-а/591/722/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 592/19340/25 про визнання протиправною та скасування постанови

сторони та інші учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1

вимоги позивача:

- скасувати постанову № Х 07/25-29 від 18.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 247 КУпАП.

та установив:

01.12.2025 позивач подав до Ковпаківського районного суду м.Суми вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою ТОВ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № X 07/25-29 від 18.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки вона винесена за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, з грубими порушеннями матеріального і процесуального права. Близько 06:55 позивача на вулиці було зупинено особами у військовій та поліцейській формі, які не пред`явили службових посвідчень. Без складання протоколу затримання, без відеофіксації та із застосуванням фізичної сили його примусово помістили до автомобіля УАЗ, заявивши, що він «у розшуку». Його доставили до підвального приміщення 5-ї лікарні, де фактично чинився психологічний тиск із вимогою написати «відмову від ВЛК», обіцяючи у такому разі його відпустити. Позивач категорично від проходження ВЛК не відмовлявся, а пояснював, що на той момент не мав із собою медичної документації та терміново прямував на роботу. Протокол про адміністративне правопорушення № X 07/25-29 був складений о 07:20, тобто до вручення позивачу повістки на проходження ВЛК (на 10:00 того ж дня). Таким чином, протокол складено раніше, ніж могла настати подія, яка в ньому інкримінується. Жодних додатків до протоколу, які в ньому зазначені, позивачу не надавали. Фактичного з`ясування обставин не проводилося, метою дій посадових осіб було не забезпечення проходження ВЛК, а формальне складання протоколу. Посадові особи були повідомлені, що позивач працює над виготовленням деталей військового призначення в межах оборонного замовлення, однак ці обставини були повністю проігноровані. Тому, вказує, що з підстав незаконного затримання, відсутністю події правопорушення; відсутність складу правопорушення; порушення процедури КУпАП; порушення принципу законності оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 грудня 2025 року вказану адміністративну справу передано за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми. Справа надійшла до суду 25.12.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 справу призначено головуючому судді Косар А. І.

05 січня 2026 року Ухвалою суд звільнив позивача від сплати судового збору, поновив ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучив до участі у справі у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 09.01.2026 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив, в якому посилаючись на норми законодавства просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 06.01.2026 в системі «Електронний Суд» отримав Ухвалу про відкриття провадження у справі, правом подачі відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № Х 07/25-29 від 18.07.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500.00 грн. Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови ТОВ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 08.07.2025 о 07 год 20 хв під час дії особливого періоду ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №5» за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2, категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі Направлення на військово-лікарська комісію від 08.07.2025 №4317645. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210-1 КУпАП (ас 3-4).

Вказана постанова винесена на підставі протоколу № Х 07/25-29 від 08.07.2025, в протоколі мається підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

08.07.2025 о 07:26 ОСОБА_1 доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі порушення ВО з 14.05.2025 по 13.05.2026, в примітках зазначено «адміністративний протокол Х 07/25-29, направлення на ВЛК № НОМЕР_1 – відмова», що підтверджено довідкою від 07.08.2025 №Х 07/25-29.

Відповідно до повістки №3875 ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.07.2025 о 10 год 00 хв для проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, повістка отримана 08.07.2025, про що мається підпис громадянина.

ІНФОРМАЦІЯ_4 08.07.2025 сформовано направлення № 4317645 ОСОБА_1 для визначення придатності до служби, зазначено ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №5» СМР 08 липня 2025 року.

08.07.2025 ОСОБА_1 власноручно написав заяву про відмову від проходження ВЛК, у зв`язку з необхідністю з`явитись на роботу.

Як вбачається з картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ВЛК не пройшов.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № Х 07/25-29 стала відмова позивача від проходження ВЛК.

Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.

Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов`язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.

Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.

Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем надано копію повістки, копію направлення для встановлення придатності під час мобілізації, копію картки обстеження та медичного огляду, копія облікової картки позивача, заяву позивача про відмову від проходження ВЛК.

Журнал реєстрації направлень на ВЛК, акт відмови від отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки відповідачем не надано.

Надані відповідачем докази не можуть вважатися такими, які підтверджують належному, у порядку, встановленому законом, оповіщення позивача про необхідність явки для проходження військово – лікарської комісії.

Відповідачем надана суду заява відмови від проходження ВЛК.

Суд критично оцінює додану до відзиву на позов заяву відмови від проходження ВЛК ОСОБА_1 від 08.07.2025, оскільки не надано належних та допустимих доказів відмови позивачем від отримання такого документу як направлення на військово-лікарську комісію.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному конкретному випадку складені процесуальні документи стосовно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженою особою ТЦК та СП не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

За таких обставин винесення 18.07.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржуваної постанови № Х 07/25-29 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.

Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.

Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № Х 07/25-29 від 18.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Закрити провадження у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Україна;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 , Україна.

Суддя А. І. Косар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua