Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №521/22041/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/22041/25

Номер провадження 3/521/473/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ТОВ «УКРСТАРС», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 року №87/15-32-07-04-13 при проведенні позапланової перевірки ТОВ «УКРСТАРС», директором ОСОБА_1 вчинила порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами) в результаті чого у ТОВ «УКРСТАРС» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку за вересень 2025 року (відображено у рядку 20.2.1. Декларації з ПДВ за вересень 2025 року) у сумі 95,44 грн., згідно акту перевірки від 27.11.2025 року №63700/15-32-07-04-03, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що з протоколом та висновками акту перевірки не згодна. Крім того, зазначила, що товариство замовила товар, за який одразу сплатили його вартість та товар отримують частинами поступово по цей час. Відповідно до податкового законодавства бюджетні відшкодування здійснюються при настанні певної події, а саме повного розрахунку за товар. Оскільки товариство сплатило одразу всю суму, а сам товар приходив частками, тому товариство мало право на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку відразу після сплати всієї суми за товар, що цілком відповідає вимогам п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України. Про вказані обставини наведено у повному тесті акту перевірки.

Адвокат Лісниченко Л.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення, а дії ОСОБА_1 відповідають вимогм податкового законодавства.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законом України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Пунктом 200.1 ПК України встановлено, що сума податку що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового)періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Вимогами абз.б) п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Судом досліджено надані докази, серед яких протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 року №87/15-32-07-04-13, акт перевірки від 27.11.2025 року №63700/15-32-07-04-03, а саме його перша та остання 9та сторінка, інших сторінок акту суду не надано.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Крім того, доданий до протоколу акт перевірки від 27.11.2025 року №63700/15-32-07-04-03, є неповним, має тільки початок 1 арк. та кінець 9 арк. з висновком про наявність порушення без надання опису самої суті порушень та доказів зазначених порушень. Отже, будь-яких інших доказів суду не надано. Матеріали справи не містять іншіх доказів на підтвердження вини особи, стосовно якої складено протокол про адмінінстративне правопорушення.

Відповідно до вимог КУпАП суд не наділений повноваженнями самостійно визначати кваліфікацію адміністративного правопорушення та збирати докази

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд в обов`язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі ст. 254, 256 КУпАП.

Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суду не надано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд не наділений повноваженнями збирати докази та кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому за таких обставин суд позбавлений можливості встановити вину ОСОБА_1 у вчинені неї адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.163-1,247,284 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко