Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №944/563/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/563/23 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю.М

Провадження № 22-ц/811/983/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в:

30.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до страхової компанії «Скарбниця», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 111 651 (сто одинадцять тисяч шістсот пятдесят одна) грн 61 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтовував тим, що 25.04.2022 року о 15:20 год. по вул. Маковея у м. Яворів Львівської області водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel», р.н. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, перед початком обгону не переконався в тому, що водій який рухається попереду по тій самій смузі не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху для виконання маневру обгону, що призвело до зіткнення з автомобілем «Skoda», р.н. НОМЕР_2 , під його ( ОСОБА_1 ) керуванням. У ході досудового розслідування встановлено, що позивач перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр повороту ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, де в свій час в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Opel», р.н. НОМЕР_1 , що призвело до зіткнення зі автомобілем «Skoda». Згідно обвинувального акту від 28.06.2022 року у кримінальному впровадженні, відомості щодо якого внесені в реєстр досудових розслідувань № 12022121350000240 відносно ОСОБА_2 та нього ( ОСОБА_1 ), винними у вчинені кримінального правопорушення визнано обох водіїв - учасників ДТП. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 року його та ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ АСК «Скарбниця» (страховий поліс № АР 2282770) з лімітом відшкодування - 130 000,00 гривень та франшизою - 1 300, 00 гривень. З метою отримання страхового відшкодування 28.09.2022 він надіслав заяву про виплату страхового відшкодування з необхідними документами. Однак, ПрАТ АСК «Скарбниця» відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до вимог закону вина водія ОСОБА_2 не встановлена, що позбавляє ПрАТ АСК «Скарбниця» можливості встановити факт настання цивільно-правової відповідальності. Відповідно до звіту про оцінку № 2113/22 від 25.04.2022 вартість матеріального збитку автомобіля «Skoda», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без урахування аварійних пошкоджень і становить 444400,00 гривень. Відповідно до звіту № 3037/22 (додаток до звіту № 2113/22) ринкова вартість пошкодженого автомобіля Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 218 496, 78 гривень. Протиправні дії ОСОБА_2 призвели до пошкодження автомобіля «Skoda», р.н. НОМЕР_2 , на 50 % та спричинили матеріальні збитки в розмірі 112 951, 61 гривень. З урахуванням вартості автомобіля на момент дослідження без урахування аварійних пошкоджень (444 400, 00 гривень), вартості автомобіля в пошкодженому стані (218 496, 78 гривень) розмір страхового відшкодування становить 111 651, 61 гривень (444 400, 00 грн - 218 496, 78 грн = 225 903, 22 гривень : 2 (50% від суми завданого матеріального збитку, оскільки встановлена вина двох учасників ДТП) - 1 300, 00 гривень (франшиза)). Просив позов задоволити.

Оскаржуваним рішення позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди у розмірі 111 651 (сто одинадцять тисяч шістсот пятдесят одна) грн 61 коп.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн 52 коп.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця».

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Opel», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ АСК «Скарбниця» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2282770.

03.01.2023 року ПрАТ АСК «Скарбниця» прийняло вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування за заявою позивача від 28.09.2022 року про виплату страхового відшкодування. Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування передбачені ст. 37 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно п. 1.3 ст. 37 цього закону однією з підстав для відмови у виплаті страхового відкшодування страховиком є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Станом на час прийняття рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, позивач не надав документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, на підставі яких можна було встановити причини, обставини настання дорожньо-транспортної пригоди та факт того, що саме ОСОБА_2 винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.04.2022 року. При цьому, як убачається з обвинувального акту від 28.06.2022 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 25.04.2022 року внесені в реєстр досудових розслідувань за №12022141350000240, та ухвали Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/2638/22, і ОСОБА_2 , і позивача ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку з чим ПрАТ АСК «Скарбниця» не змогло встановити потерпілу особу, якій підлягає виплата страхового відшкодування.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 проти скарги заперечили.

Представник ПрАТ «АСК «Скарбниця» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.03.2019 року в справі № 752/16797/14-ц, відповідно до пункту третього частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Отже, за наявності вини всіх володільців автомобілів розмір відшкодування суд визначає у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, зокрема залежно від ступеня вини кожного володільця.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобому момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено випадки, коли шкода страховиком або МТСБУ не відшкодовується.

На підставі ст.36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», де роз`яснено, що з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку, який повинен відшкодувати страховик, на винуватця суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 25.04.2022 року внесено до ЄРДР №12022141350000240 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 квітня 2022 року приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Opel Vivaro» номерний знак НОМЕР_1 , перевозячи пасажира ОСОБА_4 та рухаючись автодорогою по вулиці Маковея у м. Яворів Львівської області в напрямку автодороги Львів-Краковець, на ділянці поблизу будинку №121, порушив чинні вимоги ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, з подальшими змінами та доповненнями, а саме п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 14.2.б), які виразилися в тому, що він був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, перед початком обгону не переконався в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху для виконання маневру обгону, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме попутного зіткнення з автомобілем марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала синець у лобовій ділянці справа та закритий відламковий діафізарний перелом лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я (більш як 21 день). Таким чином ОСОБА_2 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 25 квітня 2022 року приблизно о 15 годині 20 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Маковея у м. Яворів Львівської області в напрямку автодороги Львів-Краковець на ділянці поблизу будинку №121, порушив чинні вимоги ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року з подальшими змінами та доповненнями, а саме п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, які виразилися в тому, що він був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр повороту ліворуч,виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , та який виконував маневр обгону колони попутних автомобілів, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме попутного зіткнення з автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який перевозив пасажира ОСОБА_4 , яка в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала синець у лобовій ділянці справа та закритий відламковий діафізарний перелом лівої плечової кістки зі зміщенням відламків, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я (більш як 21 день). Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області у справі № 944/2638/22 від 14.07.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку з їх примиренням з потерпілою ОСОБА_4 відповідно до ст.46 КК України. Кримінальне провадження №12022141350000240 від 25.04.2022 закрито на підставі п.1 ч 2 ст.284 КПК України.

Встановлено, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ АСК «Скарбниця», що підтверджується страховим полісом № АР/2282770 від 15.01.2022 року, згідно якого сума страхування за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000, 00 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000, 00 грн, розмір франшизи - 1300 грн.

Відповідно до звіту про оцінку № 2113/22 від 25.04.2022 року вартість матеріального збитку автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без урахування аварійних пошкоджень і становить 444400,00 гривень.

Згідно звіту № 3037/22 (додаток до звіту № 2113/22) ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 218 496, 78 гривень.

28.09.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ АСК «Скарбниця» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з наданої ПрАТ АСК «Скарбниця» відповіді № 02 від 03.01.2023 року, позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що станом на 03 січня 2023 року не встановлена вина водія транспортного засобу марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що позбавляє ПрАТ АСК «Скарбниця» можливості встановити факт настання цивільно-правової відповідальності і як наслідок провести виплату страхового відшкодування відповідно до положень ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем зазначається невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, передбачених пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак, , така підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування можлиав лише за умови, що це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, в той час як вказані обставини в їх сукупності встановлені матеріалами справи, зокрема, факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання встановлені обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12022141350000240 від 28.06.2022 року та ухвалою Яворівського районного суду Львівської області у справі № 944/2638/22 від 14.07.2022 року про звільненення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілою (а.с.15-21), розмір заподіяної шкоди встановлено звітом про оцінку № 2113/22 від 25.04.2022 рокута звітом № 3037/22 (додаток до звіту № 2113/22), складеними експертом Войтиком Я.М. 16.08.2022 року та 16.11.2022 року відповідно.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та встановленим судом обставинам.

При цьому, колегія суддів погоджується з розміром стягнутої з ПрАТ АСК «Скарбниця» в користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка дорівнює різниці вартості його автомобіля на момент дослідження без урахування аварійних пошкоджень (444 400, 00 грн) та вартості автомобіля в пошкодженому стані 225 903, 22 грн з урахуванням ступеня вини позивача у настанні дорожньо-транспортної пригоди у співвідношенні 50% від суми завданого матеріального збитку та визначеного страховим полісом № АР/2282770 від 15.01.2022 року розміру франшизи в сумі 1300 грн, та становить 111 651 грн 61 коп.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30 січня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра