Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №464/3700/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/3700/25 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/3575/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.

секретаря: Заяць Я.І.

без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 25 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Позов мотивувала тим, що з 2005 року по 2018 рік перебувала з ОСОБА_1 у шлюбі, у якому у них народилася донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час їхня донька є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Галле-Вітенберзькому університеті імені Мартіна Лютера у Німеччині, на навчання в якому відповідач надав згоду.

У зв`язку з навчанням на денній формі ОСОБА_4 немає можливості влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, а її щомісячної стипендії в розмірі 600 євро не вистачає для покриття витрат на навчання та проживання, які приблизно становлять 1130 євро.

Відповідач офіційно не працює, має нерегулярний мінливий дохід, однак раніше працював за кордоном, у 2022 році придбав квартиру, а відтак має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки, що продовжує навчання, в розмірі 300 євро щомісяця.

З наведених підстав просила стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, в розмірі 300 євро в гривневому еквіваленті по ринковому курсу станом на дату платежу по аліментах щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрирічного віку.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з 01 червня 2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не довше ніж до досягнення останньою 23 років.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1211.20 грн судового збору.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року оскаржили представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та. ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 покликається на те, що відповідач має тимчасовий мінливий заробіток, а відтак сума аліментів, яку визначив суд для утримання його повнолітньої доньки, що продовжує навчання за кордоном є надмірною для нього.

У відповідача відсутня можливість надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання, оскільки його місячний дохід є меншим від розміру аліментів, присуджених оскаржуваним рішенням суду.

Квартира, що є у власності ОСОБА_1 придбана до 2022 року за кошти, що зароблені ним за кордоном, не свідчить про його задовільний матеріальний станта можливість сплачувати аліменти на утримання доньки станом на даний час.

Отримання донькою власних коштів у вигляді стипендії свідчить про відсутність у неї потреби в матеріальній допомозі.

Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення аліментів відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на те, що визначеного судом розміру аліментів є недостатньо для належного утримання дитини, що продовжує навчання, оскільки витрати на навчання та перебування в іноземній державі не обмежуються лише витратами на оренду житла та страхування, а включають в тому числі і витрати на семестровий збір, харчування, одяг, мобільний зв`язок, транспорт тощо.

Маючи проблеми зі здоров`ям та відвідуючи університет на денній формі навчання, ОСОБА_4 не має можливості працювати, щоб отримувати дохід.

Відповідач не надав доказів скрутного матеріального становища та відсутності доходу, а факт придбання нерухомості свідчить про його достатній майновий стан.

Просить рішення Сихівського районного суду м.Львова від 25 вересня 2025 року змінити в частині розміру аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 300 євро в гривневому еквіваленті по ринковому курсу станом на дату платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 30 січня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язаний утримувати повнолітню дочку, оскільки остання потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням на території іноземної держави, що є підставою для стягнення з нього аліментів в розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з 01 червня 2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не довше ніж до досягнення нею 23 років, що забезпечуватиме поліпшення її майнового становища, а законні права відповідача не порушуватимуться.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитися не може з наступних мотивів.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх сина, дочки регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200,201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з роз`ясненнями п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року в справі № 756/9882/19.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 січня 2018 року у справі №464/7412/17.

Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру № 1431311 від 30 травня 2025 року підтверджується, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано в квартирі АДРЕСА_1 .

Витягом з реєстру Львівської територіальної громади № 2025/009386611 від 11 липня 2025 року підтверджується, що місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано в квартирі АДРЕСА_1 .

Наявними в матеріалах справи медичними документами, в тому числі і консультативним висновком та виписками з медичних карт стаціонарного хворого, підтверджується, що у ОСОБА_4 порушення ритму серця: пароксизмальна суправентрикулярна тазікардія на фоні WPW-синдрому.

Судом встановлено, що 19 червня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована на зимовий семестр 2024/2025 до курсу з технічних дисциплін підготовчого відділення землі Саксонія-Ангальт, відділення Галле в університеті Мартіна Лютера Галле-Віттенберг, що стверджується наявним у матеріалах справи документом вказаного начального закладу.

За умовами договору оренди, укладеного 20 серпня 2024 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , до 31 липня 2025 року ОСОБА_4 надано в оренду місце в гуртожитку АДРЕСА_2 , за орендну плату за користування орендованим майном в розмірі 286.53 євро.

Заявою, посвідченою приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, зареєстрованою в реєстрі за № 2698, 2699, підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали згоду на виїзд за кордон з метою навчання в одному з університетів на території Федеративної Республіки Німеччини та самостійне перебування у Федеративній Республіці Німеччина та країн Європейського союзу, з правом виготовлення, оформлення та отримання усіх відповідних документів та віз їхній неповнолітній доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 29 серпня 2024 року до 31 травня 2025 року.

Свідоцтвом про здобуття повної загальної середньої освіти підтверджується, що 27 червня 2025 року ОСОБА_4 склала атестаційний тест у відділенні Державний підготовчий коледж Саксонія-Ангальт/Галле відповідно до курсу спеціалізації Т (підготовка до технічних, математичних і природничих, окрім біологічних, освітніх програм в університетах) та підтвердила свою здатність навчатися в університетах та прирівняних до них вищих навчальних закладах прикладних наук у федеральних землях Федеративної Республіки Німеччина за програмами навчання, що відповідають вищезазначеному курсу спеціалізації здатність до навчання у вищому навчальному закладі.

Листом Рейнсько-Вестфальського технічного університету Аахена від 30 червня 2025 року підтверджено зарахування ОСОБА_4 на навчальну програму «Комп`ютерна інженерія» (бакалавр, 1 предмет) на зимовий семестр 2025/2026 року.

Страховим полісом № MAW76216660 підтверджується, що ОСОБА_4 з 01 липня 2025 року по 30 вересня 2025 року надавалися послуги з медичного страхування в тому числі страхування виклику швидкої допомоги, за надання яких підлягав сплаті щомісячний страховий внесок в розмірі 28 євро.

Згідно з довідкою № 3250836949 від 03 липня 2025 року з жовтня 2025 року страховий внесок становить 139.11 євро щомісяця.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула повноліття, однак продовжує навчання за кордоном на денній формі навчання, вона є такою, що не може в повній мірі себе матеріально забезпечувати, відтак потребує матеріальної допомоги батьків, як матері так і батька, оскільки в обох батьків є обов`язок утримувати своїх дітей.

Судом першої інстанції встановлено, що до 2022 року ОСОБА_1 працював за кордоном, де отримував дохід.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06 грудня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 43.6 кв.м. (реєстраційний номер 2667600046060).

Відповідно до даних інформаційної системи ДПС ОСОБА_1 на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області у якості самозайнятої особи (фізичної особи-підприємця) не перебуває (припинено реєстрацію підприємницької діяльності 05 липня 2013 року), що підтверджується листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ) № 12553/5/09-19-12-02-05 від 15 вересня 2025 року.

Відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2022 року по червень 2025 року підтверджується, що за період з січня 2022 року по вересень 2023 року, березень 2024 року та з травня 2024 року по червень 2025 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .

З жовтня 2023 року по лютий 2024 року та в квітні 2024 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату в ТОВ «Шобелі Україна» загальний розмір якої за цей період становив 31393.53 грн.

Водночас, за період з січня 2022 року по червень 2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 через термінали самообслуговування внесено кошти на загальну суму 202398.75 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку ОСОБА_1 за цей період (т. 2 а.с. 5-45).

Крім того, з вищезазначених виписок по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що періодично від здійснював перекази грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_4 , а також сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2023 року у справі № 464/609/23.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про наявність у відповідача можливості надавати доньці матеріальну допомогу на її утримання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 та від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20.

Встановивши, що дочка відповідача – ОСОБА_4 продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку, однак колегія суддів не погоджується з визначеним судом розміром аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Надаючи згоду на виїзд доньки за кордон на навчання, відповідач погодився з обраним його донькою навчальним закладом для здобуття вищої освіти, відтак повинен був усвідомлювати, що рівень витрат, пов`язаних з її перебуванням, проживанням та навчанням в Федеративній Республіці Німеччині є дещо вищим, ніж в Україні, тому ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати батьки, в тому числі і відповідач.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів, на підтвердження ісування обставин, що унеможливлюють надавати кошти на утримання доньки, яка продовжує навчання.

В той же час відповідач ОСОБА_1 є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо суттєвих проблем зі здоров`ям, які перешкоджають відповідачу працювати та отримувати відповідний дохід.

Враховуючи, що дочка відповідача є повнолітньою, продовжує навчання за кордоном та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, стан її здоров`я та необхідність придбання ліків, що збільшує витрати на її утримання , спроможність відповідача надавати їй матеріальну допомогу, обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей, колегія суддів з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дочки, вважає, що аліменти у розмірі 6000,00 грн. щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Доводи апеляційної ОСОБА_3 щодо необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання у твердій грошовій сумі в еквіваленті 300 євро, є безпідставними, оскільки, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача аліментів, позивач не довела спроможність відповідача сплачувати аліменти у такому розмірі.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про те, що позивач не довела своє право на звернення з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та не надала доказів спільного проживання доньки з нею, не заслуговують на увагу, оскільки . відповідно до ч .3ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Матеріалами справи підтверджується спільне проживання позивачки з повнолітньою донькою, яка продовжує навчання на території Федеративної Республіки Німеччина, під час її перебування в Україні, відтак на підставі ч. 3 ст. 199 СК України ОСОБА_3 також наділена правом на звернення з відповідним позовом до суду.

Безпідставними є покликання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на відсутність потреби в матеріальній допомозі у зв`язку з отриманням ОСОБА_4 стипендії, оскільки розмір стипендії повній мірі не покриває її базових витрат, необхідних для належного утримання під час навчання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року – змінити.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 01 червня 2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30 січня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Шандра М.М.