Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №336/4816/18 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 20.01.2026 Справа № 336/4816/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/4816/18 Головуючий у І інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/807/403/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар: Камалова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Лілії Іванівни про визнання виконавчого листа № 336/4816/18 від 04 серпня 2025 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника у виконавчому провадженні безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом, стягувач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса),-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.01.2014 в розмірі 116891,44 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 червня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2018 року скасовано. Ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.01.2014 в розмірі 14670,13 грн.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Л.І. звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 336/4816/18 від 04.08.2025 таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника за виконавчим провадженням безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/481/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.01.2014 в сумі 116891,44 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 грн.

На виконання вказаного рішення Шевченківський районний суд м. Запоріжжя видав виконавчий лист від 05.06.2019 № 336/4816/18.

09.09.2019 Центральним ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) відкрите виконавче провадження № 59651126.

29.05.2024 ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018, яку постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 у справі 336/4816/18 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 14670,13 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2090,17 грн.

02.07.2024 державний виконавець Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , в якому було зазначено, що на виконанні у Централізованому ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) знаходиться ВП № 59651126 з виконання виконавчого листа № 336/4816/18, виданого 05.06.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 28.01.2014 у розмірі 116891,44 грн. Державний виконавець у поданні зазначив, що станом на 14.06.2024 рішення суду не виконане, заборгованість за виконавчим провадженням складає 32400 грн; виконавчий збір – 11119,07 грн. За інформацією з подання державного виконавця, боржник на час звернення державного виконавця до суду з вказаним поданням виплатила на виконання рішення суду 84491,44 грн та переплатила заборгованість, стягнуту за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 12.11.2018 в цій справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2024 подання державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку задоволено постановою Запорізького апеляційного суду від 15.10.2024. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2024 в цій справі скасовано. У задоволенні подання державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 стало відомо, що Шевченківський районний суд м. Запоріжжя 04.08.2025 видав АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий лист № 336/4816/18 на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в сумі 14670,13 грн, а Центральний ВДВС у м. Запоріжжі ПМУЮ (м. Одеса) відкрив виконавче провадження № АСВП: 78909945.

На думку ОСОБА_1 , виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від № 336/4816/18 від 04.08.2025 є таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з повним виконанням постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 ще до її ухвалення під час виконання Центральним ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 у ВП № 59651126 від 09.09.2019. З ОСОБА_1 повністю стягнута заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.01.2014.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Л.І. просила суд:

- визнати виконавчий лист № 336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 у справі №336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 б/н у розмірі 14670,13 грн таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» кошти за виконавчим документом № 336/4816/18 від 04.08.2025, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року заяву задоволено частково.

Визнано виконавчий лист № 336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 в сумі 14 670,13 грн, таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, АТ КБ «ПриватБанк» через підсистему «Елеткронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року в частині визнання виконавчого листа № 336/4816/18, виданого 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 в сумі 14670,13 грнта ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у цій справі відсутні будь-які підстави для визнання виконавчого листа, виданого на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024, оскільки зазначена постанова є чинною та ніким не скасована.

ОСОБА_1 не зверталася до суду з заявою про здійснення повороту виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018, бо насправді вона його не виконала навіть у тому розмірі, який стягнуто за постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024.

Фактично, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу, нехтуючи засадами змагальності сторін та засадами доказовості позицій обох сторін судового спору.

У своєму відзиві ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Л.І. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу – без змін. Зокрема, зазначає, що матеріали справи містять заяву ат КБ «ПриватБанк», адресовану відділу ДВС про те, що станом на 02.03.2021 сума заборгованості у виконавчому провадженні № 59651126 складає 38520 грн.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, зазначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів звертає увагу, що оскільки АТ КБ «ПриватБанк» оскаржує ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року тільки в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд переглядає вказану ухвалу тільки в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» Мельникова Я.В. наполягала на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали та відмові в задоволенні заяви.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Жидкова Л.І. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просила залишити без мін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду в оскаржуваній частині не відповідає.

Задовольняючи заяву в частині визнання виконавчого листа № 336/4816/18, виданого 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 14670,13 грн таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що скасоване рішення суду, на підставі якого цей виконавчий лист було видано.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували її учасники, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 336/4816/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 у вказаній справі позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н в розмірі 116891,44 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 грн.

05.06.2019 на примусове виконання вказаного рішення суду було видано виконавчого листа.

Постановою Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 09.09.2019 відкрито виконавче провадження №59651126 з примусового виконання виконавчого листа № 336/481/18, виданого 05.06.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 116891,44 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 1762 грн.

29.05.2024 ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 вказану апеляційну скаргу задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 у справі 336/4816/18 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 14670,13 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2090,17 грн.

Крім того, апеляційний суд встановив, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. від 31.07.2024 у ВП закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 336/4816/18, виданого 05.09.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 116891,44 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з ухваленням постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 у справі № 336/4816/18 (а.с. 149).

З матеріалів справи також встановлено, що 12.08.2025 представник АТ КБ «ПриватБанк» Ільків І.А. отримав виконавчого листа на виконання судового рішення у справі № 336/4816/18 від 28.06.2024 (а.с. 165).

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку, саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком, як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а, отже, як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої, відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Отже, закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Л.І. звернулася до суду з цією заявою у вересні 2025 року, в якій, зокрема, просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 у справі №336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 б/н у розмірі 14670,13 грн.

Однак, задовольняючи заяву в цій частині, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що постанова Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 у справі № 336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 б/н у розмірі 14670,13 грн, набрала законної сили 28.06.2024, є чинною, ніким не скасована та відповідно до положень ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України, є обов`язковою до виконання.

Отже, в цій справі відсутні правові підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 у справі № 336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 б/н у розмірі 14670,13 грн.

Вимог про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого 05.06.2019 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018, у справі № 336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 б/н у розмірі 116891,44 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 1762 грн, на підставі якого здійснювалися виконавчі дії у ВП № 59651126, та яке скасоване постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 ОСОБА_1 не заявляла, як і не скористалася своїм правом у порядку ст. 444 ЦПК України звернутися до суду з заявою про поворот виконання цього рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим, на підставі вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 року в частині задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, – скасувати. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою:

«Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Жидкової Лілії Іванівни про визнання виконавчого листа № 336/4816/18 від 04 серпня 2025 року таким, що не підлягає виконанню, стягувач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа – Центральний відділ державної виконавчої служби ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса).»

В іншій частині ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2025 рокуне оскаржувалась та апеляційним судом не переглядалась.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 30 січня 2026 року.

Головуючий:

Судді: