Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №686/18588/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18588/25

Провадження № 2/686/3206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Козак О.В.,

при секретарі – Сташевській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11 в порядку ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 23 та 1173 ЦК України та ст. 55, 56, ч. 9 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України з 01 травня 2025 року по 01 червня 2025 р..

В обґрунтування позову позивач вказав, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11 «Зобов`язати Хмельницький міський відділ УМВСУ в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки.» залишається невиконаною, є триваючим в часі правопорушенням та явно і очевидно порушує принцип res judicata. Навіть одна секунда затримання виконання рішення суду після закінчення строку - це вже порушення конституційних прав.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення, отже виконання рішення слід розглядати як невід`ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи статті 6 Конвенції щодо права на справедливий суд.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України.

Згідно статті 8 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ зобов`язані у всіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Зміна Імені як юридичний факт підлягає державній реєстрації відповідно до Сімейного кодексу та Цивільного кодексу, закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства. Жодних заяв про встановлення цього юридичного факту він не писав і не погоджувався на таку зміну його Імені шляхом мовчазної згоди чи конклюдентних дій, в тому числі і не схвалював зумисної бездіяльності посадових і службових осіб органів державної влади держави Україна, причетних до цієї бездіяльності, зумисних незаконних рішень і конклюдентних дій по приховуванню цього кримінального правопорушення та застосування стосовно нього тактики державного тероризму у формі винесення завідома незаконних (неправомірних) рішень (більше двох тисяч).

Закінчення виконавчого провадження № 33223826 не є доказом виконання рішення суду, адже виконавче провадження № 33223826 закінчено направленням подання до ГУНП в Хмельницькій області для порушення кримінального провадження за ч.3 ст. 182 КК України. (Кримінальне провадження №42017241010000043. Неодноразові незаконні Постанови про закриття кримінального провадження № 42017241010000043 скасовувались Ухвалами слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду від 22.02.2021р., 22.09.2021р., 08.11.2022р., 19.02.24 р., 08.04.2025р.).

Тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) УДМС в Хмельницькій області своїх обов`язків не може покладатися на Позивача та створювати для нього додаткові обов`язки.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивач вказав, що невиконанням Постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року в справі № 2270/14181/11 істотно та очевидно порушено право споконвічного українця ОСОБА_1 на справедливий суд. Несамовита лють, яка охоплює його при згадці про невиконання рішення суду, неповернення йому його приватної власності у вигляді паспорта формі книжечки та катування відмовою у здійсненні правосуддя, є наслідком порушення його права на справедливий суд та ображенням його почуття гідності та справедливості. Внаслідок триваючого правопорушення він отримав фінансову та емоційну шкоду.

Подача позовної заяви до суду про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення конституційного права на справедливий суд, є здійсненням його волевиявлення, оскільки він обрав на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. У зв`язку з неможливістю обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту ним заявлена компенсація моральної шкоди за порушення його конвекційного (конституційного) права на справедливий суд. Право на відшкодування шкоди і стягнення шкоди з правопорушника є абсолютним. Відповідно до ЦК України закріплено принцип повного відшкодування шкоди.

Обов`язок доказування неспівмірності завданої йому моральної шкоди у відповідності до закріпленої в ЦК України презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення, покладається на правопорушника-Відповідача, в тому числі і з огляду на те, що в спорі між державою і Людиною, Людина є завжди слабшою стороною і тому обов`язок доказування покладається на державу Україна.

Правовий спір між ним і Відповідачем виник з неспростовного юридичного факту порушення його права на справедливий суд внаслідок бездіяльності УДМС в Хмельницькій області (невиконання Постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11).

Причина завдання йому моральної шкоди - бездіяльність УДМС в Хмельницькій області і порушення його конвекційного (конституційного) права на справедливий суд.

Наслідок невиконання рішення суду - порушення його конвекційного (конституційного) права на справедливий суд та завдання йому непоправної моральної шкоди через моральні страждання, які привели до неможливості реалізації його звичок і бажань, в тому числі неможливості проводити операції з нерухомим майном, погіршення стосунків з оточуючими його людьми, адже він змушений був змінити свій звичайний ритм та уклад життя, марнувати свій дорогоцінний час з його безцінного життя на оскарження незаконних судових рішень, написання позовів, витрачання грошей на папір, конверти, картридж для принтеру, додаткові витрати на правову допомогу, на оплату електроенергії, оплату на проїзд в громадському транспорті до суду і з суду.

З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з держави Україна шістсот шістдесят шість центільйонів гривень моральної шкоди, завданої йому тривалою бездіяльністю УДМС в Хмельницькій області (невиконанням Постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11) в порядку ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 23 та 1173 ЦК України та ст. 55, 56, ч. 9 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України з 01 червня 2025 року по 01 липня 2025 р.; судові витрати та видатки і можливі податки, платежі та збори покласти на Відповідача.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.07.2025 року до участі в справі було залучено в якості представника відповідача Держави Україна – Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачем не зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіянною шкодою. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було видано новий паспорт, що ним і не заперечується, тобто це не може свідчити про систематичність бездіяльності органу державної влади, адже було вчинено всі необхідні дії для забезпечення його прав. Крім того, рішенням суду у справі №686/8422/20, було частково задоволено позовні вимоги позивача та зобов`язано відповідача сплатити завдану невиконанням рішення суду по справі №2270/14181/11 моральну шкоду в розмірі 10510грн. Враховуючи наявні рішення судів, які набрали законної сили по аналогічних позовах, та подану значну кількість позивачем до суду позовних заяв з аналогічних підстав, вважають, що в діях позивача вбачається зловживання процесуальними правами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області, Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов`язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки. В решті позовних вимог відмовлено.

27 червня 2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №33223826, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 11 червня 2012 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/14181/11 від 19.09.2012 року задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області №3068 від 23.08.2012 року. Роз`яснено, що рішення по адміністративній справі №2270/14181/12 повинно бути виконано боржником у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження, відповідно до резолютивної частини постанови і виконавчого листа №2270/14181/11 шляхом вклеєння фотографії ОСОБА_1 у його паспорт громадянина України, який після цього йому повинен бути повернутий.

05.10.2012 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/14181/11 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області №3400 від 21.09.2012 року, про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено у виконавчому провадженні ВП №33223826 з виконання рішення суду №2270/14181/11, боржника - Хмельницький МВ УМВСУ в Хмельницькій області на боржника - Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області.

Постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року залишено без задоволення касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду 26 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі №2270/14181/11 залишено без змін.

Згідно вказаної постанови Верховного Суду (п.п.14-18):

06 грудня 2012 року сектором у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області направлено лист №796, яким повідомлено, що у зв`язку з наявним фактом втрати паспорта ОСОБА_1 , 20 листопада 2012 року на його ім`я був оформлений новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який власноруч ним отриманий.

У зв`язку з цим, 29 грудня 2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення провадження ВП №33223826 з виконання виконавчого листа виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 11 червня 2012 року у справі № 2270/14181/11, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Позивач не погоджуючись з даною постановою державного виконавця оскаржив її до суду.

За результатами розгляду вказаного позову, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі №822/1936/13, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року ВП №33223826.

На підставі наведеного судового рішення було відновлено вище зазначене виконавче провадження, яке на час розгляду судами попередніх інстанції даної заяви не виконано.

Також Верховним Судом у постанові зазначено, що вказане рішення не виконано, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27 липня 1999 року ОСОБА_1 видано не було. Фактів про неможливість виконання рішення суду боржником не наведено, рішення суду, яким зобов`язано відповідача вклеїти у паспорт ОСОБА_1 фотографію та видати його на руки позивачу у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом фактично не виконане, поважність невиконання рішення суду - не встановлена (п.25).

З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що зміна способу виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у порядку в якому просить управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області фактично змінить вказане судове рішення по суті позовних вимог, що суперечить призначенню правових норм 263 КАС України.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості управлінням Державної міграційної служби у Хмельницькій області правових підстав, визначених статтею 263 КАС України, які б в достатній мірі вказували на можливість зміни порядку і способу виконання судового рішення.

Також іншою постановою Верховного Суду від 17.01.2019 року залишено без задоволення касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №2270/14181/11 без змін, якою відмовлено в задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області №09/2197 від 13 лютого 2017 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Виконавче провадження ВП № 33223826 на даний час закінчено, що підтверджується відомостям з АСВП.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

З наведених норм права слідує, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя може бути лише держава, яка бере участь у справі як сторона у цивільному процесі через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій областіпри невиконанні рішення суду у справі №2270/14181/11 в період з 01 травня 2025 року по 01 червня 2025 р., та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин та заявлених ним вимог.

Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди - шістсот шістдесят шість центільйонів гривень за вказаний період (один місяць).

Крім наведеного слід зазначити, що відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/8422/20 вже стягнуто на користь позивача 10510грн. моральної шкоди, завданої бездіяльність посадових осіб Управління з виконання судового рішення зобов`язального характеру, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020р. у справі № 686/8422/20.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 23,170,1167,1173, 1174 ЦК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , житель: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Держава Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (адреса: 29005, м.Хмельницький, вул.Грушевського,87).

Дата складання повного тексту рішення суду – 30.01.2026 року.

Суддя: