Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №602/1211/25 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/1211/25

Провадження № 3/602/27/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460026 від 20.09.2025, складеному ПОГ СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенантом поліції Німець С.В., зазначено, що 20.09.2025 о 20 год 53 хв в с. Татаринці на вул. Шкільна водій ОСОБА_1 керував трактором колісним, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6820 LK-0005 та у медичному закладі водій в категоричній формі відмовився та залишив місце події, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 17.12.2025.

Призначене судове засідання з розгляду справи на 31.12.2025.

Розгляд справи відкладено на 14.01.2026 за клопотанням захисника.

13 січня 2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Карапетяна Е.Т. про закриття провадження у цій справі.

У судовому засіданні 14.01.2026 захисник підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі з підстав у ньому наведених. Після дослідження письмових документів, які містяться у матеріалах справи, у зв`язку з неможливістю дослідження відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського, які містяться на дисках, доданих до протоколу, через відсутність електропостачання, у судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2026.

У судове засідання 29.01.2026 ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Карапетян Е.Т., не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Захисник подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, а також те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, заслухавши доводи захисника, суддя дійшов вказаних нижче висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо (ст. 251 КУпАП).

ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за згадане вище правопорушення слід встановити факт керування транспортним засобом особою, яка відмовилась від проходження відповідного огляду.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу додано: копія постанови серії ЕНА №5767670 від 20.09.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с. 2); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 20.09.2025 о 21 год 15 хв направлено до Лановецької КНП (а.с.4); довідка начальника СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Гуральського І. про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія (а.с. 5); відеозаписи відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського та нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках (а.с. 6-7).

Згідно з доводами захисника, ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин не керував транспортним засобом. Ввечері 20.09.2025 він повертався пішки додому через парк додому в с. Татаринці, коли до нього підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, стверджуючи, що він щойно керував трактором. На підтвердження своїх доводів, захисник покликається на зміст відеозаписів та надав копію свідоцтва про реєстрацію машини, згідно з яким трактор колісний, д.н.з. НОМЕР_1 , належить зовсім іншій особі.

Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що він складений 20.09.2025 о 21 год 29 хв. Протокол не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідних графах протоколу зроблено запис «відмовився».

Зі змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що міститься на диску, убачається, що по грунтовій дорозі в темну пору доби рухається колісний трактор, д.н.з. НОМЕР_1 , на задній частині якого встановлені два яскравих прожектора (час на відео 20 год 53 хв 12 сек.), після увімкнення поліцейським проблискових маячків на службовому автомобілі, трактор повертає праворуч та зупиняється (час на відео 20 год 53 хв 26 сек), одразу після цього камера фіксує відкриття водійських дверей трактора, однак особу, яка вийшла з трактора, у темряві не видно. Також камера відеореєстратора фіксує, як зі службового автомобіля вийшов поліцейський, який перебував за кермом, та побіг у сторону від дороги, зникнувши з поля огляду відеореєстратора (час на відео 20 год 53 хв 34 сек).

Зі змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського, що міститься на диску, убачається: у лісопарковій зоні на значній віддалі від місця зупинки трактора стоїть особа, яка згодом назвалася поліцейським ОСОБА_1 (початок запису – час на відео – 20 год 54 хв 44 сек), на вимогу поліцейських надати документи на право керування трактором та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння категорично заперечує, що керував трактором, стверджуючи, що йде через парк додому. Просить поліцейських надати докази його керування, на що у відповідь поліцейський відповідає, що цей факт зафіксований на відеореєстратор автомобіля. Після тривалої суперечки ОСОБА_1 йде від поліцейських, а останні, крикнувши йому навздогін, що стосовно нього буде складена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП та протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, повертаються до службового автомобіля. Відеозапис закінчується о 21 год 15 хв, коли поліцейські перебувають у службовому автомобілі. При цьому зазначеним відеозаписом не зафіксовано ні складання протоколу, ні складання інших документів, долучених до протоколу.

Оцінюючи зміст досліджених відеозаписів, з огляду на їхній зміст та певний розрив у часі між закінченням одного відео і початком іншого (більше однієї хвилини), суд констатує, що вони, кожен окремо та у своїй сукупності, не дають можливості достовірно встановити ту обставину, що водій, який залишив трактор після його зупинки, та ОСОБА_1 , з яким поліцейські згодом спілкувалися у парку, це одна і та ж особа.

Відсутність безперервної відеофіксації переслідування особи, яка перебувала у тракторі під час його руху та залишила транспортний засіб після його зупинки поліцейським, не дає достатніх підстав для твердження про те, що саме ОСОБА_1 керував трактором за вказаних у протоколі обставин.

Окрім того, зі змісту свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 15.05.2009, копія якого надана захисником, слідує, що власником трактора колісного, д.н.з. НОМЕР_1 , є зовсім інша особа, ОСОБА_2 , що, з урахуванням вищенаведеного, викликає у суду додаткові «розумні сумніви» у винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного правопорушення.

Відповідно до конституційних положень в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

У своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа № 1-34/2010) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у т.ч. презумпцією невинуватості.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яку в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ як джерело права, провадження у справах про адміністративне правопорушення, з огляду на суворість передбачених санкцією статті 130 КУпАП стягнень у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» з усіма гарантіями, передбаченими для кримінального процесу (див. рішення у справах: Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and others v. the Netherlands) від 8 червня 1976 року, «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Також практика ЄСПЛ вказує на необхідність під час встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, тобто таких, що не залишать місце розумним сумнівам (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року; від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Таким чином, у силу принципу презумпції невинуватості, що діє і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, вказаних у протоколі, не доведена "поза розумним сумнівом".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. А. Наумчук