Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №490/5046/21 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5046/21 26.01.2026

н\п 1-кп/490/503/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5046/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152020000442 від 17.04.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, офіційно не працює, пенсіонер (інвалід 2 групи), раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 та його представника - адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 ,

В С Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 15:00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , та перебуваючи біля магазину "У матусі", що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.8-а Військова, 36, розпивали спиртні напої.

Через деякий проміжок часу, який саме, в ході досудового розслідування встановити не вдалося можливим, але не більше ніж через годину, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 попрямували до приміщення магазину "Деві", який розташований по вул.8-а Військова, 30 в місті Миколаєві, з метою подальшого вживання спиртних напоїв.

Приблизно о 16:15 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, потерпілий ОСОБА_16 підійшов до приміщення магазину "Деві", де на той час на літній веранді, розташованій біля входу до вищевказаного магазину, зустрів ОСОБА_13 з ОСОБА_3 ..

В ході розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої останні під час з`ясування особистих відносин, виражались в бік один одного нецензурною лайкою та штовхали один одного.

Так, стоячи один навпроти одного, у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, по відношенню до ОСОБА_16 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 16:20 години, більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , дістав із правої зовнішньої кишені своєї куртки, яка на той час була надіта на ньому, розкладний ніж, який на момент діставання був у розкладеному стані та який порахував зручним знаряддям вчинення злочину та таким, що володіє достатніми властивостями для досягнення мети злочину - умисного спричинення тілесних ушкоджень. Тримаючи ніж у правій руці, ОСОБА_3 , стоячи лицем до ОСОБА_16 , умисно наніс ним спрямований знизу наверх один удар останньому в область передньої поверхні лівого стегна у верхній третині, пошкодивши підшкірно-жирову клітковину, судинно-нервовий пучок (стегнову артерію, стегнову вену), м`язи стегна (кравецький м`яз на межі верхньої та середньої третини великого привідного м`язу) з розшаруванням м`язів за рахунок утворення внутрішньо м`язової гематоми у вигляді згортку темно-червоного кольору крові, рясним просоченням кров`ю нижче розташованих фасціальних піхов поверхневих та глибоких м`язів стегна. Від нанесеного тілесного ушкодження, потерпілий ОСОБА_16 впав на землю, а на місці, куди ОСОБА_3 , наніс удар ножем, почалась кровотеча. В цей момент, ОСОБА_13 , який перебував поруч, почав надавати ОСОБА_16 першу медичну допомогу, що виразилось у накладанні на поранене стегно ременя, в якості "джгуту", для зупинки кровотечі та викликав швидку медичну допомогу, але через декілька хвилин, більш точного часу встановити не вдалося можливим, ОСОБА_16 перестав подавати ознаки життя та помер до приїзду швидкої медичної допомоги.

Смерть ОСОБА_16 настала в результаті сліпого колото-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням м`язів стегна, судино-нервового пучка (стегнові артерія та вена), яке супроводжувалося зовнішньою кровотечею з послідуючою гострою крововтратою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, винним себе не визнав та пояснив суду, що в квітні місяці приблизно 3 роки тому, більш точної дати та часу вже не пам`ятає, він разом з ОСОБА_17 та ще одним хлопцем знаходились на літній веранді, розташованій біля входу до магазину "Деві" по вул.8-а Воєнна в м.Миколаєві, та разом відпочивали. У той день він випив близько 200 грам коньяку і у нього із собою був розкладний ніж, який він взяв з дому, для того щоб можна було порізати редиску, яку також взяв із собою з дому для закуски. Після того, як він порізав редиску на столі, він поклав даний ніж у розкладеному стані собі у кишеню. Зі слів ОСОБА_18 йому стало відомо про те, що ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ) говорив ОСОБА_21 не спілкуватись із ним, бо йому неможна довіряти, так як він начебто працює на поліцію. Через деякий час за вказаною адресою підійшов ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), який був у нетверезому стані. Він підвівся зі столу, підійшов до ОСОБА_19 та першим почав спілкування з приводу розповсюдження неправдивої інформації відносно нього, яку він дізнався від ОСОБА_22 ході спілкування, ОСОБА_19 почав кидатись на нього, хапати його руками, а потім штовхнув та намагався його вдарити, при цьому в руках у ОСОБА_19 нічого не було та ніяких погроз на його адресу він не висловлював. Він намагався заспокоїти ОСОБА_19 , який вів себе дуже агресивно по відношенню до нього. В той момент, коли ОСОБА_19 його відштовхнув від себе, він дістав зі своєї кишені ніж, який був у розкладеному стані, та з метою самооборони виставив його вперед перед собою. Ніякого умислу наносити удар ножем потерпілому у нього не було. ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), який знаходився до нього майже впритул, та який на його думку все ж таки бачив виставлений ним ніж, сам наткнувся на даний ніж та отримав тілесне ушкодження. Побачивши кров на потерпілому, він зажав йому рану та попросив ОСОБА_23 зайти до магазину та попросити викликати швидку та поліцію. У зв`язку з даною ситуацією він запанікував та вирішив відбігти від місця події та сховати ніж. Після цього, він повернувся на місце події щоб продовжити надавати допомогу потерпілому. Оскільки ОСОБА_13 в той день був разом зі своєю собакою, він взяв у нього поводок для собаки та перетягнув ним рану ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ) на стільки, на скільки це було можливо. Спочатку на місце події приїхали працівники поліції, а вже потім карета швидкої медичної допомоги. Лікарі лише зафіксували факт смерті потерпілого, який помер на місці події. З приводу вчиненого шкодує, оскільки з його вини помер потерпілий ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ). Позовну заяву потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідка.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що загиблий ОСОБА_16 був його молодшим братом, з якими вони були рідними по матері. На момент вказаних подій, вони проживали разом з братом за однією адресою по АДРЕСА_2 . ОСОБА_16 проживав разом з бабусею в одній будівлі, а він проживав в сусідній будівлі. Його брат періодично неофіційно працював, а коли у того не було роботи, то він допомагав йому фінансово. ІНФОРМАЦІЯ_3 він повернувся додому з роботи з нічної зміни і приблизно о 15:00-16:00 годині, більш точно часу вже не пам`ятає, йому зателефонував сусід та повідомив з приводу даного інциденту. Він одразу ж вийшов з додому, оскільки вказані події відбувались як раз навпроти їхнього будинку, де розташований магазин "Деві", та побачив, що на місці події вже були карета швидкої медичної допомоги та працівники поліції. Підійшовши до вказаного магазину, він побачив, що його брат ОСОБА_16 лежав на землі вже мертвий, весь в крові, з відкритими очима та з тілесним ушкодженням в області стегна. Також, він бачив, що на місці події були присутніми обвинувачений ОСОБА_3 та ще якийсь хлопець. З приводу даного інциденту йому ніхто нічого не пояснював, ніяких предметів на місці вчинення злочину він не бачив. Пізніше йому стало відомо про те, що між його братом ОСОБА_16 та обвинуваченим ОСОБА_3 виник конфлікт, і що у останнього був ніж. Позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що ним були понесені витрати на поховання брата ОСОБА_16 , а моральна шкода полягає у втраті рідної людини, який допомагав йому по дому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3 , з яким проживають в одному районі міста. Приблизно 5 чи 6 років тому, більш точної дати та часу вже не пам`ятає, він, отримавши на роботі зарплатню, поїхав разом з іншим своїм співробітником, прізвища та імені якого вже не пам`ятає, до себе на район, де вони вживали спиртне. Потім вони зустріли ОСОБА_3 , з яким разом продовжили вживати спиртне на літньому майданчику магазину по вул.8-а Воєнна між вул.1 Екіпажна та вул.2 Екіпажна в м.Миколаєві. Під час спілкування вони говорили за ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), який варив та продавав наркотичні речовини на районі. Коли його співробітник з роботи зайшов до приміщення магазину, до їхнього столику в цей момент підійшов ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ). ОСОБА_3 почав спілкуватись із ОСОБА_19 , а він повернувся у бік магазину, куди зайшов даний співробітник. На момент вказаних подій ніяких сварок чи конфліктів не було, як і не було до цього. Потім він лише почув слова: " ОСОБА_24 , ти мене поранив" і побачив, як ОСОБА_19 впав коло нього на підлогу. ОСОБА_3 почав кричати йому, що треба щось робити. У зв`язку з тим, що він був тоді разом зі своєї собакою, він дав йому поводок для собаки щоб перетягнути рану ОСОБА_19 та зупинити кровотечу. ОСОБА_3 крикнув йому бігти до магазину щоб викликати швидку, що він і зробив, а потім повернувся до ОСОБА_3 щоб допомагати йому далі. Більш детально вказані події вже не пам`ятає, оскільки на той момент перебував у нетверезому та шоковому стані. Після цього, його разом із ОСОБА_3 забрали до відділку поліції. Потім, зі слів ОСОБА_3 він дізнався про те, що сталося насправді і лише у відділку поліції побачив на фото ножа, яким було завдано удару потерпілому ( ОСОБА_25 ).

Показання допитаного потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, з огляду на що суд приймає їх до уваги та кладе в основу вироку.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021152020000442, 17.04.2021 року було внесено відомості про те, що до ВП №1 МРУП ГУ НП в Миколаївській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Миколаїв, вул.8-а Воєнна, приблизно о 16:16 год. ІНФОРМАЦІЯ_3 спричинила тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення лівого стегна, з пошкодженням судини нервового пучка (стегнові артерії та вени).

Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника СВ ВП №1 МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_26 від 17.04.2021 року проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021152020000442 доручено групі слідчих СВ ВП №1 МРУП ГУ НП в Миколаївській області: ОСОБА_27 (старший групи), ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ..

Постановою виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_38 від 17.04.2021 року у кримінальному провадженні №12021152020000442 призначено групу прокурорів у складі прокурорів Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 (старший групи), ОСОБА_7 , ОСОБА_39 ..

Згідно заяви ОСОБА_40 від 17.04.2021 року, остання у відповідності до положень ч.1 ст.233 КПК України, надала добровільну згоду працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

З протоколу огляду місця події від 17.04.2021 року із фототаблицею та план-схемою до нього, проведеного слідчим СВ відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_41 у присутності двох понятих, за участю спеціаліста СМЕ ОСОБА_42 та власника (користувача) приміщення ОСОБА_40 , вбачається, що об`єктом огляду є прилегла територія до приміщення з інформаційним табло "Магазин Золушка", розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул.8 Воєнна, 30. Дана ділянка являє собою літню терасу розмірами 10х5м (приблизно), яка має покрівлю у вигляді профнастилу. Дана літня тераса з права межує з магазином "Деві", розташованим за адресою: м.Миколаїв, вул.8 Воєнна, 30. Прямо від входу до тераси на відстані приблизно 1,5 м виявлено труп ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слідами насильницької смерті. Труп знаходиться в положенні лежачи: тулуб повернутий на лівий бік, нижні кінцівки та таз звернені передньою поверхнею вверх. Під трупом в частині місцезнаходження нижніх кінцівок виявлено нашарування РБК у невизначеній формі та кількості. Під час огляду були виявлені та вилучені недопалок цигарок "Parlament", РБК, речовина схожа на слину, які поміщені до спеціального упакування.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.04.2021 року, складеного у присутності захисника ОСОБА_43 та двох понятих, ОСОБА_3 було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. При здійсненні особистого обшуку затриманої особи ОСОБА_3 виявлено чоловічу куртку зеленого кольору марки "Mantaray". Будь-яких зауважень чи доповнень до протоколу від учасників не надходило.

З протоколу огляду трупа гр. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.04.2021 року, проведеного за участю лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_42 , вбачається, що під час огляду трупа ОСОБА_16 , який розташований в залі Миколаївського обласного бюро СМЕ за адресою: м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 138, були зафіксовані зовнішні та внутрішні ознаки тіла загиблого чоловіка, а також зазначено детальний опис одягу, в який був одягнений загиблий. Під час огляду були вилучені та поміщені до спеціального упакування: 1) джинси - сейф-пакет №ЕХР 0332864; 2) штани спортивні - сейф-пакет №ЕХР 0332865; 3) труси чоловічі - сейф-пакет №ЕХР 0256592; 4) нігтьові зрізи - паперовий конверт №1; 5) частина упаковки від кофе (Якобс), в якому знаходиться згорток фольги із вмістом сипучої речовини рожевого кольору - сейф-пакет №SUD 2000719.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 17.04.2021 року та відеозапису його проведення, який було зафіксовано на флеш-накопичувач Sandisk Ultra доданому до протоколу, підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_43 , спеціаліста ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_26 та двох понятих, яким були роз`яснені їх права та обов`язки, які підтвердили даний факт своїми підписами, розповів всім учасникам слідчої дії та відтворив на місці вчинення злочину за адресою: м.Миколаїв, вул.8 Воєнна, 30, обставини нанесення ним удару ножем потерпілому ОСОБА_16 в область передньої поверхні лівого стегна у верхній третині, що спричинило смерть останнього.

Відносно протоколу, складеного за результатами проведеного слідчого експерименту, зауважень та доповнень від учасників його проведення не надходило.

З протоколу огляду місця події від 18.04.2021 року із фототаблицею до нього, проведеного слідчим СВ відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_41 у присутності двох понятих, за участю підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_43 , вбачається, що об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташована на перехресті вул.1 Екіпажної та вул.8 Воєнної в м.Миколаєві, яка має розміри 5х5 метрів. На даній ділянці виявлено електроопору з позначкою "8 Ф1 ТП 231 2014", зліва від якої знаходяться наполовину закопані автомобільні шини, чорного кольору, з залишком шару фарби. Зліва від вищезазначеного стовпу (електроопори) знаходиться шина, в середині якої виявлено розкладний ніж з пластиковим руків`ям у складеному (зачиненому) стані. Даний ніж у складеному стані має розміри 14 см, при відкритті якого виявлено, що лезо ножу має довжину приблизно 11 см. Під час огляду даний ніж було вилучено та поміщено до паперового конверту.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 12.05.2021 року, старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_44 у присутності двох понятих та захисника ОСОБА_43 , у приміщенні МОБ СМЕ по вул.Потьомкінська, 138 в м.Миколаєві, були відібрані зразки крові у підозрюваного ОСОБА_3 для проведення подальших судових імунологічних експертиз.

З висновку експерта від 14.05.2021 року №394-і вбачається, що на підставі даних судово-медичного дослідження зразка крові встановлено: кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 31.05.2021 року №1447 встановлено, що смерть ОСОБА_16 настала в результаті сліпого колото-різаного поранення лівого стегна з пошкодженням м`язів стегна, судинно-нервового пучка (стегнові артерія та вена), яке супроводжувалось зовнішньою кровотечею з послідуючою гострою крововтратою.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- синця в лобній області зліва;

- 5 саден в лобній області по центру та зліва (2), у краю лівої брові в середній третині (1), в лівій скроневій області (1), на спинці носу в середній третині справа (1);

- рани №1 по передній поверхні лівого стегна у верхній третині, пошкодження в її проекції підшкірно-жирової клітковини, судинно-нервового пучка (стегнової артерії, стегнової вени), м`язів стегна (кравецького м`язу на межі верхньої та середньої третини, великого привідного м`язу) з розшаруванням м`язів за рахунок утворення внутрішньом`язової гематоми у вигляді згортку темно-червоного кольору крові, загальними розмірами 6,0х4,0х3,0см, рясним просоченням кров`ю нижче розташованих фасціальних піхов поверхневих та глибоких м`язів стегна.

Всі вищеописані тілесні пошкодження являються прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень.

Морфологічні особливості, характер і форма ушкоджень у вигляді рани №1 на лівій боковій поверхні шиї у верхній третині з переходом на передню та задню поверхню шиї зліва, а саме щілиноподібна, дещо дугоподібна, форма, один кінець гострий, інший П-подібний, рівні неосаджені краї, гладкі рівні стінки, нижня скошена, верхня нависає, наявність ранового каналу, що йде від рани довжиною 9,5см, переважання довжини ранового каналу над довжиною рани, звуження просвіту каналу вглибину, пошкодження в проекції рани підшкірно-жирової клітковини, м`язів стегна (кравецького м`язу, великого привідного м`язу), судинно-нервового пучка (стегнової артерії, стегнової вени), з розшаруванням м`язів за рахунок утворення внутрішньом`язової гематоми у вигляді згортку темно-червоного кольору крові, загальними розмірами 6,0х4,0х3,0см, рясним просоченням кров`ю нижче розташованих фасціальних піхов поверхневих та глибоких м`язів стегна, свідчать про те, що дані ушкодження утворилися незадовго до настання смерті одномоментно від одноразової дії якогось плоского колючо-ріжучого предмету, що має вістря, лезо та обух, не виключено типу клинка ножа, причому, враховуючи направленість ранового каналу, травмуючи сила була спрямована знизу наверх, спереду назад та дещо зліва направо. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого, у вигляді синця в лобній області зліва, 5 саден в лобній області по центру та зліва (2), у краю лівої брові в середній третині (1), в лівій скроневій області (1), на спинці носу в середній третині справа (1) утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, враховуючи локалізацію по передній поверхні, могли утворитись при падінні з положення стоячи з послідуючим ударом о тверде покриття землі (підлога, асфальт). За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження носять ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку зі смертю не перебувають.

Враховуючи тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_16 в області лівого стегна, смерть останнього після отримання даних ушкоджень настала через короткий проміжок часу, який може обчислюватись декількома (до десятка) хвилинами, а отже й здатність до активних дій після отримання ушкоджень у потерпілого могла бути збережена той же короткий проміжок часу.

Відповісти на питання «Які конструктивні властивості мав клинок предмета (форма та розміри поперечного зрізу, число лез, особливості обушка, довжина зануреної в тіло частини, форма кінцевої частини, рельєф поверхні)? З якого матеріалу виготовлено предмет?» представляється можливим після проведення відповідної експертизи знаряддя.

Судово-медичні дані, які б дозволили більш точно відповісти на питання «Чи відобразилися характерні особливості травмуючого предмета чи його складових частин?» відсутні.

Визначити послідовність нанесення тілесних пошкоджень, які були виявлені на тілі потерпілого, не представляється можливим із-за короткого проміжку часу утворення всіх ушкоджень, які були виявлені на тілі ОСОБА_16 , що підтверджується морфологічними ознаками та даними гістологічного дослідження. Судово-медичні дані, які б дозволили більш точно встановити проміжок часу утворення всіх ушкоджень відсутні.

Локалізація ушкоджень, виявлених у потерпілого, переважно по передній поверхні тіла, свідчить про те, що потерпілий був звернений до нападника обличчям, але не виключає можливості зміни взаєморозташування в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самозахисту, які б свідчили про здійснення ним фізичного супротиву в момент посягання на його життя та здоров`я самооборони, ознак активного чи пасивного переміщення потерпілого після заподіяння тілесних ушкоджень, ознак зміни розташування та пози трупа потерпілого після настання смерті при судово-медичному дослідженні не виявлено.

Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупа пройшло не менш ніж 1-2 години. Судово-медичні дані, які б дозволили більш точно встановити час настання смерті, відсутні.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_16 етиловий спирт не виявлений Судово-токсикологічне дослідження біоматеріалу від трупа ОСОБА_16 для визначення наявності наркотичних засобів не проводилось.

При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_16 встановлено, що кров відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО.

З висновку експерта від 31.05.2021 року №145/ц вбачається, що при судово-медичній експертизі встановлено: кров потерпілого ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО (Акт судово-медичного дослідження рідкої крові №325-і від 21.04.2021 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології МОБ СМЕ). Кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №394-і від 12.05.2021 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології МОБ СМЕ). При дослідженні представлених нігтьових зрізів ОСОБА_16 (об.1) виявлені кров та епітеліальні клітини людини. Статеву належність епітеліальних клітин встановити не представляється можливим із-за відсутності в них ядер. При серологічному дослідженні слідів крові по ізосерологічній системі АВО виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, який походить від особи (осіб) в групову характеристику якої (яких) входить виявлений антиген, у тому числі не виключається від самого ОСОБА_16 . Походження крові від ОСОБА_3 виключається по груповій характеристиці.

З висновку експерта від 02.06.2021 року №396-і вбачається, що на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: кров ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. На фрагментах марлі (змивах) в об.№2,4-8, наданих на експертизу, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№4,5,6,7 виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від ОСОБА_16 , виключається від ОСОБА_3 .. В об.№2,8 виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, в тому числі від ОСОБА_3 .. Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішення крові і походження її від осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А, АВ, в тому числі від ОСОБА_3 , ОСОБА_16 .. На фрагментах марлі (змивах) в об. №1,3, наданих на експертизу, кров не знайдена.

З висновку експерта від 04.06.2021 року №397-і вбачається, що на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: кров ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. На трусах (об.№1,2), штанах спортивного типу (об.№3-6) та штанах з джинсової тканини (об.№7-10), наданих на експертизу, в об.№1-4, 6-10 знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої не виключається від ОСОБА_16 та виключається від ОСОБА_3 .. В об.№5 знайдена кров людини, при серологічному досліджені якої, виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) в групову приналежність якого (яких) входять указані антигени, у тому числі від ОСОБА_16 та ОСОБА_3 ..

З висновку експерта від 09.06.2021 року №408-і вбачається, що на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: кров ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. На куртці, наданій на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від ОСОБА_16 та виключається від ОСОБА_3 ..

З висновку експерта від 10.06.2021 року №146/ц вбачається, що при судово-медичній експертизі встановлено: кров потерпілого ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО (Акт судово-медичного дослідження рідкої крові №325-і від 21.04.2021 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології МОБ СМЕ). Кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи АB ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №394-і від 12.05.2021 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології МОБ СME). На клинку та руків`ї ножа, представленого для дослідження (в об.1-3 - нумерація об`єктів нашої лабораторії), знайдена кров особи чоловічої генетичної статі. При дослідженні слідів крові по ізосерологічній системі АВО виявлений антиген В. Отже, сліди крові на ножі походять від особи (осіб) чоловічої генетичної статі групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, у тому числі не виключається від ОСОБА_16 . В об.4 (внутрішні поверхні руків`я) знайдена кров людини, статеву належність якої встановити не представляється можливим із-за недостатньої кількості ядер клітин крові в препаратах. Епітеліальних клітин, придатних для цитологічного дослідження, не знайдено. Походження слідів крові на ножі від ОСОБА_3 виключається по груповій характеристиці.

Дані докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 та інші обставини, зазначені у ст.91 КПК України, що підлягають доказуванню, та вони зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України. Жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання перелічених вище доказів недопустимими відсутні. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту, з огляду на що, суд приймає їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку.

З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 при наведених у вироку обставинах, в ході конфлікту який виник між ним та ОСОБА_45 ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 16:20 години на літній веранді, розташованій біля входу до магазину "Деві" по вул.8-а Воєнна, 30 в м.Миколаєві, умисно наніс один удар ножем ОСОБА_46 в область передньої поверхні лівого стегна у верхній третині, чим спричинив останньому умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_47 ..

Суд вважає, що удар по тілу потерпілого за подібних обставин можна було б розцінити як необережний лише в тому випадку, при якому обвинувачений, відмахуючись від потерпілого чи здійснюючи інші мимовільні рухи рукою, в якій затиснуто ніж, спричинив потерпілому тілесні ушкодження, що дозволило би кваліфікувати нанесення тілесних ушкоджень з необережності, проте таких даних у цій справі не встановлено. Ініціатором даного конфлікту був сам обвинувачений ОСОБА_3 , який першим почав з`ясовувати стосунки із потерпілим ОСОБА_45 , при цьому потерпілий ніяких погроз на адресу ОСОБА_3 не висловлював та лише штовхав його руками.

Отже позиція обвинуваченого про необережне заподіяння ОСОБА_46 ножового поранення спростовується об`єктивними доказами у справі, а тому суд розцінює її як обраний спосіб захисту з метою пом`якшити відповідальність за вчинений злочин.

Також, судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 , так само не надано суду доказів, що їх спростовують.

Зокрема, під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_13 , які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення по справі, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності "поза розумним сумнівом" (ст.17 КПК України).

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд сприймає, як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Питання щодо призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінальних правопорушень, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Разом із тим, як раніше зазначав Верховний Суд, дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання або прийняття рішення про звільнення від його відбування мають межі, які передбачають повноваження суду призначати покарання з врахуванням відповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він в силу ст.89 КК України не судимий, є особою з інвалідністю 2 групи, пенсіонер, офіційно не працює, має ряд захворювань, за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги обставини скоєння злочину, форму вини, мотив, спосіб його вчинення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, що буде відповідати його особі і тяжкості вчиненого злочину, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.

По справі потерпілим ОСОБА_10 подано позовну заяву, в якій він просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 6750 гривень та моральної шкоди - 500 000 гривень.

В обґрунтування поданої позовної заяви зазначив, що матеріальна шкода полягає у понесених ним витратах на поховання брата - ОСОБА_16 .. Крім того, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях та переживаннях, які він зазнав внаслідок смерті єдиної близької йому людини - рідного брата ОСОБА_16 .. Він відчуває душевний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності і суму у зв`язку з втратою рідної йому людини.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується позовна заява, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер позовних вимог, суд приходить до такого висновку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, до позовної заяви потерпілого ОСОБА_10 були додані докази на підтвердження понесених ним витрат на поховання свого рідного брата ОСОБА_16 та пов`язані з цим ритуальні послуги на загальну суму 6750 грн., а саме: копію договору-замовлення №11 від 18.04.2021 року на організацію та проведення поховання; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 18.04.2021 року №11.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на поховання його брата - ОСОБА_16 , підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про відшкодування потерпілому ОСОБА_10 моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

На обґрунтування позовних вимог щодо моральної шкоди потерпілий зазначив, що у зв`язку зі смертю рідного брата - ОСОБА_16 , з яким вони проживали разом за однією адресою, він пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності і суму у зв`язку з втратою рідної йому людини.

Так, судом встановлено, що потерпілий (позивач) ОСОБА_10 дійсно є рідним братом по матері загиблого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вони проживали за однією адресою та підтримували сімейні стосунки, а отже має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю його близької людини - брата.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення на користь ОСОБА_10 , суд враховує незворотність наслідків, що настали для потерпілого - непоправна втрата рідного брата, в результаті чого останній зазнав душевних страждань, які йому довелось пережити, у зв`язку зі смертю близької особи.

Судом також враховується, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

З урахуванням всіх вказаних обставин, вимоги потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000 гривень суд вважає надмірними. Оцінюючи глибину моральних страждань, яких зазнав потерпілий через передчасну та раптову загибель рідної людини - брата, їх тривалість, і в той же час, керуючись принципом розумності, справедливості та обґрунтованості, суд вважає необхідним зменшити заявлену суму відшкодування моральної шкоди до 100 000,00 гривень.

Судові витрати по справі відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.04.2021 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.06.2021 року продовжений до 18 липня 2021 року включно.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.11.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 24 січня 2022 року, із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 , у вигляді нічного домашнього арешту - вважати таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було обрано.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №2046-VIII), зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення останнього в межах кримінального провадження з 17.04.2021 року до 19.04.2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України (в редакції Закону №3342-ІХ), зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 20.04.2021 року по 18.07.2021 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6750 /шість тисяч сімсот п`ятдесят/ гривень 00 к. та моральної шкоди 100 000 /сто тисяч/ гривень 00 к..

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.04.2021 року по кримінальному провадженню №12021152020000442 на вилучені ІНФОРМАЦІЯ_3, 18.04.2021 року у ОСОБА_3 , під час проведення огляду місця події та трупу ОСОБА_16 речі у вигляді: джинси чоловічі; спортивні штани чоловічі; нижня білизна /труси/ чоловічі; чоловіча куртка зеленого кольору; розкладний ніж з пластмасовим руків`ям, розмір леза 11 см.

Речові докази:

- куртка, упакована до спеціального пакету №ЕХР 0410954; джинси, упаковані до спеціального пакету №ЕХР 0332864; спортивні штани, упаковані до спеціального пакету №ЕХР 0332865; труси, упаковані до спеціального пакету №ЕХР 0256592; ніж, який поміщено до паперового конверту, передані на зберігання в камеру схову при ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1