Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №484/5196/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5196/25

Провадження № 3/484/93/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, головного бухгалтера ПП "Будівельно монтажне управління №13", зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 з Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №556 від 11.09.2025, посадовою особою головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУДПС у Миколаївській області Ковальчуком Владиславом Андрійовичем при проведенні перевірки ПП "БМУ №13", код ЄДРПОУ 37113609, податкова адреса: вул. Крилова, 12а, с.Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область.

Встановлено, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ПП "Будівельно-монтажне управління №13", код ЄДРПОУ 37113609, вчинила правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП , а саме:

- занижено суми доходу визначеного з вартості ТМЦ, що відсутні на складах станом на 30.06.2025 в сумі 22484232,58 грн, не задекларовано суми доходу отримані згідно банківських виписок за 2020-2021 роки в розмірі 1187793 грн; завищено собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг за 2023 рік на суми 358331 грн, без відповідних підтверджуючих документів; включено до складу загальновиробничих витрат, суми визначені з вартості вікон використаних при ремонті основних засобів, що мають збільшувати первісну вартість таких основних засобів на загальну суму 184580 грн, завищено витрати по операціях з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ТОВ "Апартель Східниця" (код 45479759) без відповідних підтверджуючих документів чим порушено п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.34, п.35.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4406090 грн, в т.ч. по періодах: 2020 рік в сумі 176003 грн., 2021 рік у сумі 37800 грн., 2022 рік у сумі 33244 грн, 2023 рік у сумі 64500 грн., півріччя 2025 року на суми 4094563 грн;

- занижено податкові зобов`язання з ПДВ за грудень 2024 року на суми 10113 грн в зв`язку з реалізацією ТМЦ по ціні нижче ціни придбання, не включено до складу податкових зобов`язань податок на додану вартість з вартості ТМЦ, використання яких в господарській діяльності не доведено, завищено податковий кредит по операціям з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Апартель Східниця" без відповідних підтверджуючих документів, чим порушено п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 абз. г) п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ханижено податок на додану вартість на загальну суми 3633595 грн, у т.ч. за звітними періодами: грудень 2024 року -10113 грн, березень 2025 року - 8878 грн, червень 2025 року -3614604 грн. та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період червень 2025 року на суми 910847 грн;

- не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ визначених з суми реалізації ТМЦ за ціною нижче ціни придбання та не нарахування ПДВ визначеного з вартості ТМЦ, використання якого в господарській діяльності не доведено у наступних періодах: грудень 2024 року обсягом 50564,40 грн, крім того ПДВ 1012,88 грн, червень 2025 року обсягом поставки 22484232,58 грн, крім того ПДВ 4496846,51 грн.

15.01.2026 від особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" надійшли пояснення, де остання зазначила, що їй стало відомо про нібито наявне правопорушення 11.09.2025, а відповідно строк для притягнення до відповідальності за даним правопорушенням сплив 11.11.2025, що унеможливлює її притягнення до адміністративної відповідальності. тому просить суд відмовити у її притягненні до адміністративної відповідальності через відсутність у її діях доведеного складу адміністративного правопорушення та спливу строків для її притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, через систему "Електронний суд" направила заяву, в якій просила суд долучити до матеріалів справи ухвалу про відкриття провадження в адмінінстративній справі Миколаївського окружного адмінінстративного суду від 22.01.2026 року справа №400/526/26 та закрити провадження в справі №484/5196/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП щодо неї на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Дослідивши адміністративний матеріал та надавши йому належну правову оцінку, приходжу до наступного.

Так, пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Тобто виявлення правопорушення є юридично значущою обставиною для вирішення питання про можливість накладення адміністративного стягнення у строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила вчинення за період з 2020 року по 30.06.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що закон пов`язує накладення стягнення не пізніш як через три місяці з дня його вчинення, а не з дня складення акту перевірки чи протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що з дня вчинення адміністративного правопорушення минуло більш як три місяці, на даний час закінчився строк, встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП, в межах якого може бути накладене адміністративне стягнення.

Справа надійшла в провадження суду 30.12.2025 року, три місячний термін притягнення до адміністративної відповідальності сплинув до 30.12.2025 року.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів щодо адміністративного правопорушення, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані суду особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення докази, які свідчать про наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак проступку для притягнення особи до відповідальності: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування. Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі). Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законами України про оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку. Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків. Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Правила ведення податкового обліку визначені у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також регламентуються наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).

Щодо наявності об`єктивної сторони у даному правопорушенні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Проведення документальної перевірки є процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації на підставі даних податкової звітності платника податків, щодо дотримання таким платником вимог законодавства. Встановлення за наслідками такого контрольного заходу факту порушення законодавства має наслідком складення податковим органом відповідного акта перевірки, на який платником податків можуть бути подані заперечення. У свою чергу, результати розгляду заперечень на акт перевірки викладаються у формі відповіді та підлягають врахуванню контролюючим органом при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог законодавства платниками податків за результатами здійсненого контрольного заходу, а відповідь контролюючого органу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки - інформації щодо оцінки доводів платника податків з приводу незгоди з висновками в акті перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки та у відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки обставини і власні висновки щодо таких обставин.

Акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.

Відповідно до п.56.22 ст.56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Судом встановлено, що посадовою особою головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУДПС у Миколаївській області Ковальчуком Владиславом Андрійовичем при проведенні перевірки ПП "БМУ №13", код ЄДРПОУ 37113609, податкова адреса: вул. Крилова, 12а, с.Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область, встановлено, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ПП "Будівельно-монтажне управління №13", код ЄДРПОУ 37113609, вчинила правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП (акт від 11.09.2025 № 15219/14/29-07-01/3713609).

Не погоджуючись із висновками в Акті перевірки від 11.09.2025 № 15219/14/29-07-01/3713609, ПП "БМУ №13" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду. Ухвалою якого від 22.01.2026 року відкрито провадження по справі 400/526/26.

З огляду на зазначене, до закінчення процедури адміністративного оскарження Податкового рішення-повідомлення, закон позбавляє суд можливості врахувати висновки контролюючого органу про порушення ОСОБА_1 , головного бухгалтера ПП "Будівельно-монтажне управління №13", п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.34, п.35.1 ст.135, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 абз. г) п.198.5 стю198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, викладені дані в Акті перевірки, який є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збиранням податкової інформації та не створюють для ПП "Будівельно-монтажне управління №13", як платника податків, правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом у даній справі є висновки контролюючого органу про порушення ПП "Будівельно-монтажне управління №13", п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.34, п.35.1 ст.135, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 абз. г) п.198.5 стю198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, відображений в Акті перевірки та дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення викладене в Акті перевірки.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт порушення ПП "Будівельно-монтажне управління №13", п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.34, п.35.1 ст.135, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 абз. г) п.198.5 стю198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, до суду не надано.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Судом встановлено, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Незважаючи на те, що на час розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, разом з цим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на орган, який склав адміністративний протокол, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення, а також те, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом давали підстави суду вважати про порушення ПП "Будівельно-монтажне управління №13", п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1. ст.34, п.35.1 ст.135, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3 абз. г) п.198.5 стю198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір по даній справі не підлягає стягненню не підлягає.

Керуючись статтями1,7,8,9,44-3, ч. 1 ст. 163-1,247,268,278,280-287,307,308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.А. Коваленко