Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №483/1758/25 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1758/25

Провадження № 3/483/20/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 січня 2026 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Рак Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Очакові Миколаївської області, є громадянином України, є військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873421 від 25 грудня 2025 року ОСОБА_1 25 грудня 2025 року об 11 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив постріл по бродячій собаці з пневматичної гвинтівки ВЕЕМАN, внаслідок чого було завдано фізичного болю, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 89 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаного вище правопорушення не визнав та пояснив, що 25 грудня 2025 року перебуваючи на території свого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 почув гавкіт безпритульних собак, які зграєю, бігали по вулиці та кидалися на людей, які проходили мимо них, до цього його дружину вже кусали бродячі собаки, а тому він вийшов на вулицю щоб відігнати зграю собак взявши з собою належну йому на законних підставах пневматичну гвинтівку ВЕЕМАN, з якої здійснив постріл в повітря, після чого собаки розбіглися.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшла такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами 1-3 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 89 КУпАП передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Склад правопорушення – це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 89 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно жорстоко поводилась з тваринами – знущалась над тваринами, завдавала побоїв або вчинила інші насильницькі дії, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишив тварину напризволяще, у тому числі порушив правил утримання тварин.

Так, ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначенні загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість. Зокрема, при поводженні з тваринами не допускається: використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин; примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; нанесення побоїв, травм, отруєння тварин; використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо. При проведенні больових процедур обов`язкове застосування знеболюючих препаратів. Забороняється: розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання; розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю; примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин; проведення генетичних змін на тваринах; застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу; інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873421 від 25 грудня 2025 року ОСОБА_1 25 грудня 2025 року об 11 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив постріл по бродячій собаці з пневматичної гвинтівки ВЕЕМАN, внаслідок чого було завдано фізичного болю, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 89 КУпАП.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які додані до протоколу, вбачається, що вони проїжджаючи на автомобілі по вул. Бузькій в м.Очакові помітили як громадянин ОСОБА_1 здійснив постріл з гвинтівки по собакам.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не містять достатньо належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що діями ОСОБА_1 під час здійснення пострілу завдано фізичного болю бродячій собаці.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїх рішеннях Верховний Суд України неодноразово зазначав, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), відповідно до якого сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Отже, суд вважає, що доказів, які містяться у справі про адміністративне правопорушення, недостатньо для того, щоб поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні жорстокого поводження з тваринами за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто суд не встановив об`єктивний зв`язок між діями ОСОБА_1 та наслідками, вказаними у протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП, – закрити за відсутністю в його діях складу цього правопорушення.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, щодо якої її винесено чи її захисником.

Суддя: