Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №489/5602/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/5602/25

Номер провадження 2/489/129/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (далі – ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

Представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договір про споживчий кредит №100080568, відповідно до якого відповідачу було надано кошти у розмірі 5000 грн. На умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Термін повернення кредиту настав, але відповідачем заборгованість не була погашена, у зв`язку з чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача складає 23250 грн., з яких: 5000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 17250 грн. – заборгованість за процентами, 1000 грн. – заборгованість за комісією.

27.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т, відповідно до умов якого останній набув права грошової вимоги до позичальників, включаючи і відповідача.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №100080568 від 02.09.2021 в сумі 23250,00 грн., судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив суд розглядати справу за його відсутності. Надав суду відзив, в кому вказав, що у матеріалах справи відсутні: інформація щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору. Матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Позивач долучив до позовної заяви нібито паперові копії електронний документів, однак, як на Договорі про споживчий кредит, так і на Додатках №1 (Графік платежів) та №2 (Паспорт споживчого кредиту) відсутній підпис Відповідача або хоча б інформація про такий підпис. Довідка про ідентифікацію, надана Позивачем, не може вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації, оскільки була сформована самим кредитодавцем ТОВ «Мілоан». Надані Позивачем в якості доказів копії Анкети-заяви та Договору містять суперечливу інформацію про час і взагалі факт підписання Договору: згідно даних із Анкети-заяви договір підписано на 1 годину раніше, ніж зазначено в самому Договорі (09:24:51 та 10:24). Відповідач категорично заперечує укладення кредитного договору та існування оригіналу в електронному вигляді з підписами обох сторін у дату його начебто укладення. Разом з тим, копія вказаного платіжного доручення не може вважатися належним доказом надання кредиту на підставі вказаного договору, оскільки вона не відповідає за формою та змістом вимогам.

Без виписки із поточного рахунку Кредитодавця ТОВ «Мілоан» неможливо встановити, чи дійсно Кредитодавець ТОВ «Мілоан» виконав свій обов`язок щодо видачі кредитних коштів Відповідачу. Відповідач не визнає вказаної Позивачем заборгованості, а також заперечує перерахунок та отримання від Кредитодавця ТОВ «Мілоан» кредитних коштів. Окрім того, вказує, що позивач долучив до позовної заяви Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», проте, з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитодавця, їх не можна вважати складовою кредитного договору. Відповідач не може бути зобов`язаний виконувати умови, з якими він реально не був ознайомлений.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постановою Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, роз`яснено, що при ухваленні рішення суду, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це відповідає вимогам ЦПК України і не є порушенням прав сторін.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

30.08.2021 на сайті tengo.ua заповнено Анкету-заяву по кредиту №100080568, з якої слідує, що ОСОБА_2 погоджено видачу кредиту 02.09.2021 (замовлена сума 20000 грн., замовлений строк – 30 днів, погоджена сума 5000 грн., комісія за надання кредиту – 20,0%, ставка процентів – 1,50% за кожен день користування).

02.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №100080568, відповідно до умов якого сума кредиту становить 5000,00 грн., термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та сплати процентів 02.10.2021; комісія за надання кредиту – 1000,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом – 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Вказаний договір разом з Графіком платежів за договором, Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Згідно з платіжним дорученням №31900613 від 02.09.2021 ОСОБА_2 перераховано кошти в розмірі 5000,00 грн. за договором №100080568.

27.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги №79-МЛ/Т, відповідно до умов якого останній набув права грошової вимоги до позичальників, включаючи і до відповідача, що підтверджується реєстром боржників від 27.01.2022.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті . Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В ч.1 ст.15 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач оскаржує факт отримання кредитних коштів та вказує на відсутність доказів, які б підтверджували факт зарахування цих коштів, відсутність первинних бухгалтерських документів. Проте таке твердження відповідача спростовується наданою інформацією АТ «Універсал Банк» від 11.11.2025, згідно з якою на ім`я ОСОБА_3 . Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ; 02.09.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зарахування коштів в сумі 5000 грн.

Відповідач також оскаржує факт укладання вказаного кредитного договору та зазначає, що позивачем не доведено процесу ідентифікації споживача та розбіжності в часі заявки на укладення кредитного договору та самого кредитного договору.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В суду немає підстав ставити під сумнів укладення правочину № 100080568 від 02.09.2021, як і враховувати доводи відповідача про відсутність надання належних доказів ідентифікації особи, розбіжність в часі підписання договору. Доводи відповідача в цій частині в повній мірі спростовані наданим АТ «Універсал Банк» листом про надходження на дату укладення договору 02.09.2021 на рахунок ОСОБА_3 позики в розмірі 5000,00, адже для здійснення перерахунку коштів ТОВ «Мілоан» повинен був отримати її особисті дані та банківські реквізити. Таким чином без вчинення відповідачем послідовних дій і, як наслідок, без укладення договору, не відбувся б перерахунок коштів.

У постанові від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 Верховний Суд дійшов висновку: «Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі...».

На виконання ухвали суду позивачем також надано оригінал електронного кредитного договору №100080568, що спростовує сумнів відповідача про існування такого договору взагалі.

З-поміж іншого відповідач посилається також на мінливий характер Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» та вказує, що не повинен виконувати їх умови, бо не був з ними знайомий взагалі.

Так, представником позивача надано суду Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» в редакції від 13.07.2021, які не містять підпису відповідача. Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що такі правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. Попри це, суд також зазначає, що складові загальної суми заборгованості (тіло кредиту, комісія, проценти) обумовлені сторонами при укладенні Договору про споживчий кредит №100080568, а отже не підписанні відповідачем Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» жодним чином не спростовують факт утворення заборгованості ОСОБА_3 за невиконання кредитних зобов`язань.

Щодо твердження відповідача про ненадання первісним кредитором їй примірника кредитного договору, суд зазначає, що відповідно до положення 6.4, 6.5,6.6 Договору №100080568 від 02.09.2021 укладання Товариством Кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Місцем укладення та виконання цього договору є місцезнаходження кредитодавця.

Відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №100080568 від 02.09.2021 становить 23250,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість за відсотками - 17250,00 грн., заборгованість за комісією 1000,00 грн.

У суду відсутні підстави для сумніву, що відповідачу було перераховано визначені умовами договору грошові кошти, що підтверджується вищенаведеними доказами, та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв. Також не надав він власного розрахунку заборгованості за кредитом на спростування розрахунку позивача.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією в сумі підлягають задоволенню.

Підписання договору №100080568 від 02.09.2021, анкети-заяви на кредит, Паспорту споживчого кредиту здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний ОСОБА_1 у вище зазначеному договорі. Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 зверталася до ТОВ «Мілоан» або до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" про зміну умов кредитування, зміну порядку нарахування відсотків.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем суду надано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, Акт №1151 від 06.07.2025, Детальний опис наданих послуг.

Враховуючи заперечення відповідача, та беручи до уваги той факт, що представник позивача не подавав будь-яких заяв, клопотань, що потребують багато часу для підготовки (окрім відповіді на відзив), вивчення великого обсягу матеріалів, не брав участі в судових засіданнях особисто, не подавав клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, тому суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №100080568 від 02.09.2021 в розмірі 23250,00 грн. (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят гривень нуль копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість за відсотками - 17250,00 грн., заборгованість за комісією 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" , код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.01.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Кокорєв