Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №496/1949/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1949/25

Провадження № 1-кп/496/439/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163250000048 від 12.02.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Усатове Біляївського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.02.2025 року, у світлий час доби, більш точний час судом не встановлено, перебуваючи біля території будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном, переліз через паркан на територію будинку, таким чином, проник на подвір`я за вказаною адресою. Надалі, перебуваючи на подвір`ї, яке має сукупність ознак, що дозволяють ідентифікувати, що вказана територія відноситься до сховища та використовується як місце зберігання майна, а саме: перебуває у законному користуванні ОСОБА_6 , обладнана огорожею, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи ускладнити доступ сторонніх осіб, чітко окреслена візуальними межами, які дають можливість стороннім особам зрозуміти, що вказана територія не є вільною (відкритою) для відвідування всіма бажаючими, а перебування на ній потребує згоди законного користувача, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі Указів Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024, від 06.05.2024 року №271/2024, від 23.07.2024 року №469/2024, від 28.10.2024 року №740/2024, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів: передніми важелями від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», у кількості 4 одиниць, загальною вартістю з урахуванням експлуатації 1380 гривень, передніми частинами (телевізор) від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», у кількості 2 одиниці, загальною вартістю з урахуванням експлуатації 3500 гривень, колінчастим валом від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», вартість якого з урахуванням експлуатації становить 1650 гривень, залізним диском R13 від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», вартість якого з урахуванням експлуатації становить 475 гривень, після чого ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, тим самим отримав фактичну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Вищевказаними діями, ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7005 гривень.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану

Також, 10.02.2025 року, у світлий час доби, більш точний час судом не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи біля території будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном, переліз через паркан на територію будинку, таким чином, проник на подвір`я за вказаною адресою. Надалі, перебуваючи на подвір`ї, яке має сукупність ознак, що дозволяють ідентифікувати, що вказана територія відноситься до сховища та використовується як місце зберігання майна, а саме: перебуває у законному користуванні ОСОБА_6 , обладнана огорожею, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи ускладнити доступ сторонніх осіб, чітко окреслена візуальними межами, які дають можливість стороннім особам зрозуміти, що вказана територія не є вільною (відкритою) для відвідування всіма бажаючими, а перебування на ній потребує згоди законного користувача, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі Указів Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024, від 06.05.2024 року №271/2024, від 23.07.2024 року №469/2024, від 28.10.2024 року №740/2024, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів: передніми важелями від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», у кількості 5 одиниць, загальною вартістю з урахуванням експлуатації 1725 гривень, металевою балкою з двома ступицями та захистом ступиць від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», вартість якої з урахуванням експлуатації становить 1275 гривень, корзиною диску зчеплення та маховик від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», вартість якої з урахуванням експлуатації становить 950 гривень, після чого ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, тим самим отримав фактичну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Вказаними діями, ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3950 гривень.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, 12.02.2025 року, у світлий час доби, більш точний час судом не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи біля території будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном, переліз через паркан на територію будинку, таким чином, проник на подвір`я за вказаною адресою. Надалі, перебуваючи на подвір`ї, яке має сукупність ознак, що дозволяють ідентифікувати, що вказана територія відноситься до сховища та використовується як місце зберігання майна, а саме: перебуває у законному користуванні ОСОБА_6 , обладнана огорожею, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи ускладнити доступ сторонніх осіб, чітко окреслена візуальними межами, які дають можливість стороннім особам зрозуміти, що вказана територія не є вільною (відкритою) для відвідування всіма бажаючими, а перебування на ній потребує згоди законного користувача, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі Указів Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024, від 06.05.2024 року №271/2024, від 23.07.2024 року №469/2024, від 28.10.2024 року №740/2024, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів: компресором кондиціонера від автомобілю «Renault», модель «Laguna», у кількості 3 одиниць, загальною вартістю з урахуванням експлуатації 5445 гривень, генератором від автомобілю «Renault», модель «Laguna», вартість якого з урахуванням експлуатації становить 1625 гривень, переднім супортом від автомобілю «Opel», модель «Kadett Е», вартість якого з урахуванням експлуатації становить 550 гривень, піддоном від автомобілю «Opel», модель «Vectra», вартість якого з урахуванням експлуатації становить 1000 гривень, після чого ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, тим самим отримав фактичну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Вказаними діями, ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8620 гривень.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Також у невстановлених судом період часу та місці, але не пізніше 12 години 00 хвилин 26.03.2025 року, у ОСОБА_5 виник протиправний корисливий умисел направлений на викрадення чужого майна, яке знаходилось у другій половині житлового буд. АДРЕСА_1 . Реалізуючи власний протиправний умисел, 26.03.2025 року, в період часу з 12 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що проживає у першій половині буд. АДРЕСА_1 та має вільний доступ до вікна другої половини вказаного будинку, з використання невстановленого судом знаряддя, демонтував частину металевої решітки вікна другої половини буд. АДРЕСА_1 , після чого через утворений отвір у рештці вказаного вікна, проник до середини приміщень вищевказаного житлового будинку де помітив зварювальний інвертор марки «Kaiser Welding NBC-250» вартістю 2500 гривень, який належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Продовжуючи реалізацію власного протиправного умислу у вищевказаних часі та місці, ОСОБА_5 , виніс з середини зазначеної вище другої половини вищевказаного житлового будинку зварювальний інвертор марки «Kaiser Welding NBC-250», після чого, через хвіртку, яка необладнана засобами її зачинення, пройшов на територію подвір?я другої половини буд. АДРЕСА_1 , де помітив тачку садову одноколісну «Forte» (90/170 л з посиленою рамою WB6414T) вартістю 1938 гривень 35 копійок, яка належить на праві власності ОСОБА_7 . Надалі, у вищевказаних проміжку часу та місці, з метою завершення реалізації власного протиправного умислу, ОСОБА_5 викотив вищевказану тачку садову одноколісну «Forte» (90/170 л з посиленою рамою WB6414T) за периметр подвір?я другої половини буд. АДРЕСА_1 , та разом з нею і інвертором марки «Kaiser Welding NBC-250» покинув територію домоволодіння АДРЕСА_1 , розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду у загальному розмірі 4438 гривень 35 копійок.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчиненій в умовах воєнного стану.

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій.

Прокурор ОСОБА_4 під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, та відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, щодо міри покарання підтримує позицію прокурора.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, міру покарання залишає на розсуд суду.

Прокурор та обвинувачений в судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано вірно.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною, а тому, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, який вину визнав повністю, офіційно не працевлаштованого, має постійне місце реєстрації та проживання, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно (заяв та скарг не надходило), до адміністративної відповідальності не притягувався, в силу ст. 89 КК України ОСОБА_5 є особою, що не має судимості, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставини, які обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

Слід зазначити, що злочин вчинений обвинуваченим є тяжким, однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, характеристику його особи, щире каяття у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчинення діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 та ст. 76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілими не заявлений.

Витрати на проведення експертних досліджень (висновок № СЕ-19/116-25/6159/Д від 17.03.2025 року та №837 від 08.04.2025 року) становлять 5 199,48 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирається.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, визначивши іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу міра запобіжного заходу не обирається.

Відповідно до ч.1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 5 199,48 грн.

Скасувати арешти накладені ухвалами Біляївського районного суду Одеської області від 09.04.2025 року та від 14.04.2025 року (справа № 496/2068/25).

Речові докази у кримінальному провадженні:

- зварювальний інвертор марки «Kaiser Welding NBC-250» - залишити за належністю ОСОБА_7 , звільнивши останню від зобов`язань за зберігальною розпискою після набрання вироком законної сили;

- садову тачку одноколісну марки «Forte» - повернути власнику ОСОБА_7 ;

- дві ступиці, корзину та диски щепленя, маховик, піддон ричаги у кількості три штуки, колінчастий вал, та екран залишити за належністю ОСОБА_6 , звільнивши останнього від зобов`язань за зберігальною розпискою після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_9