Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №496/7547/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7547/25

Провадження № 1-кп/496/405/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балтійськ Калінінградської області Російської Федерації, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення злочину проходив військову службу на посаді командира відділення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки взводу радіаційного, хімічного, біологічного, захисту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді командира відділення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки взводу радіаційного, хімічного, біологічного, захисту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», діючи з недбалістю, в порушення вимог ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. п. 31, 241, 243, 244, 246, 251, 252, 255 259 «Настанови з автомобільної служби», затвердженої наказом Міністра оборони СРСР від 01.09.1977 № 225, яка діє і на цей час, Наказу Міністра оборони України від 10.01.1995 № 10 «Про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України», 12.08.2025 року близько 17:10 години, будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами категорії «В», «В1» керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним військовим легковим вантажнопасажирським автомобілем «Mitsubishi L200», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на чорному фоні), який є військовим майном військової частини НОМЕР_3 , на передньому пасажирському місці якого не пристебнутий ременем безпеки перебував пасажир ОСОБА_5 , здійснював рух у світлу пору доби, в умовах необмеженої видимості та оглядовості, за сприятливих погодних та дорожніх умов, по сухому, чистому асфальтобетонному дорожньому покриттю проїзної частини автомобільної дороги Р71 сполученням «Одеса-Іванівка» в межах села Іллінка Усатівської сільської громади Одеського району Одеської області по вулиці Міжлиманська, з боку села Новоковалівка Одеського району Одеської області у напрямку села Августівка Одеського району Одеської області, на якій організовано двосторонній рух та проїзна частина має одну смугу руху у його напрямку та одну смугу для руху зустрічного транспорту, які розділені між собою дорожньою розміткою 1.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР України).

Так, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_4 достовірно усвідомлюючи, що рух на даній ділянці дороги обмежений 50 км/год, утім рухаючись зі швидкістю близько 86 км/год проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку, тобто діючи самовпевнено, з необережності, проявив злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, наражаючи як себе, так і інших учасників дорожнього руху, у тому числі свого пасажира ОСОБА_5 , на небезпеку, чим порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», «д», 12.1, 12.4, 12.9 «б» ПДР України.

Під час руху, водій ОСОБА_4 рух керованого автомобіля постійно не контролював, не був вкрай уважним, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у початку виїзду автомобіля за межі проїжджої частини, проявляючи злочинну самовпевненість, своєчасно заходів для зниження швидкості керованого транспортного засобу не застосував, заходів що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу, не забезпечив контроль над керуванням автомобілем з урахуванням дорожньої обстановки та обраної швидкості, відволікся від керування, не застосував відповідних прийомів керування транспортним засобом, внаслідок чого, втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав на ліве за ходом руху узбіччя, де в подальшому допустив перекидання автомобіля та аварійне контактування з нерухомою перешкодою - опорою лінії електричних мереж.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді:

- відкритої черепно-мозкової травми у вигляді сукупності наступних ушкоджень: забитої рани в лівій тім`яно-скроневій ділянці, саден на синцевій основі в лобній ділянці голови, в правій очній ділянці, в правій щічній ділянці і на спинці носа, крововиливів у м`які тканини голови, які займають частково лобну, тім`яні, ліву скроневу і потиличну ділянки голови, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа, який займає луску лобної кістки, частково праву і ліву тім`яні кістки, розтрощення кісток основи черепу в передній черепній ямці, який займає решітчасту пластинку, частково дах правої і лівої очниць, ділянку турецького сідла, крововилива під тверду мозкову оболонку на основі черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками на опуклій поверхні і основі великих півкуль мозку, в проекції півкуль мозочка і в проекції стовбурового відділу мозку;

- закритої травми грудної клітки у вигляді сукупності наступних ушкоджень: множинних саден на передній і бокових стінках грудної клітки, крововиливів під епікардом і під плеврою легень, крововиливів в тканині легень, перелом акроміального кінця правої ключиці;

- закриту травму живота у вигляді сукупності наступних ушкоджень: множинних саден на передній і бокових стінках живота, розривів брижі кишечника з вогнищевими темночервоними крововиливами в товщі брижі, розривів на діафрагмальній поверхні печінки.

Перелічені ушкодження, враховуючи їх характер і морфологічні особливості, спричинені за життя за короткий проміжок часу, який вимірюється секундами незадовго до настання смерті внаслідок дії тупих травмуючих предметів індивідуальні ознаки контактуючої поверхні яких в ушкодженнях не відобразились, не виключається можливість, що такими предметами могли бути деталі салону транспортного засобу, які утворилися при ДТП 12.08.2025 року. Сукупність ушкоджень, які складають комплекс поєднаної травми, були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цим критерієм, згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_5 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаної травмою голови, грудної клітки і живота у вигляді сукупності ушкоджень, перелічених в п. 1 «Підсумків» і настала від сукупності вказаних ушкоджень.

Усі вищевикладені невідповідні та протиправні дії водія ОСОБА_4 та порушення ним вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», «д», 12.1, 12.4, 12.9 «б» ПДР України знаходяться у причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_5 від яких він помер на місці події.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю. При цьому пояснив, що 12.08.2025 року, знаходячись у складі групи МВГ та отримавши повідомлення «Ракетна небезпека», він разом з військовослужбовцем ОСОБА_5 на службовому транспорті виїхали на місце виконання бойового завдання. Рухаючись в межах села Іллінка він перевищив швидкість руху та на повороті не впорався з керуванням, в результаті чого допустив з`їзд в кювет та подальше перекидання автомобіля. Внаслідок ДТП він отримав перелом ребер, а інший військовослужбовець, який перебував на пасажирському сидінні від отриманих травм загинув. У скоєному кається.

Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 415 КК України - порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив нетяжкий злочин, за місцем проходження служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій та має нагороди, допустив порушення правил дорожнього руху під час виконання бойового завдання, наявність обставин, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 28837 грн 44 к.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 75, 76, ч. 1 ст. 415 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно з ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_4 відраховувати з 29 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз у розмірі 28837 грн 44 к.

Речовий доказ по справі: автомобіль «Mitsubishi L200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску - повернути військовій частині НОМЕР_3 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області ОСОБА_1