Суд: Шептицький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 січня 2026 р.
Справа: №459/4253/25
Суддя: Новосад М. Д.
Справа № 459/4253/25
Провадження № 2/459/1412/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
29 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.
з участю секретаря Середницької І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
02.12.2025 представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором №338009 від 07.02.2022 в розмірі 5545,00 грн, вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 07.02.2022 на підставі заяви №500355 на отримання кредиту, в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей ОСОБА_1 просив видати йому кредит в розмірі 4 000,00 грн, між ТОВ «Ізі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 338009. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 4000 грн 00 коп. на особисті потреби, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по Договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом та проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору. 26.03.2025 ТОВ «Ізі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» уклали Договір факторингу № Ф-25/2, відповідно до умов якого, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 338009 від 07.02.2022. Станом на 26.03.2025 відповідно до Реєстру боржників сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 338009 від 07.02.2022 перед новим кредитором ТОВ «ФК «Омега Фінанс» складає 5545,00 грн, з яких: 3952,8 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 1592,2 грн. прострочені проценти за кредитом. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою від 26.09.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.
Відповідач у судові засідання, призначені на 30.12.2025, 28.01.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомленим про розгляд справи належним чином.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 07.02.2022 ОСОБА_1 подав до ТОВ «Ізі Кредит» заяву на отримання кредиту № 500355, в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит в розмірі 4 000,00 грн.
07.02.2022 між відповідачем та ТОВ «Ізі Кредит» було укладено кредитний договір №338009, за умовами якого кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 4000 грн 00 коп. на особисті потреби, в Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі (а.с. 11-13).
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору, сума кредиту, яка зазначена в цьому Договорі, надається Позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору.
Згідно із пунктом 5.1 кредитного договору, перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання Позичальником кредиту і складає 15 тижнів.
За змістом пункту 5.2 кредитного договору, реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2 953.59%.
Згідно з пунктом 10.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Підписуючи даний Договір Позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від Кредитодавця інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору (пункт 26 кредитного договору).
Згідно з розділом 7 кредитного договору «реквізити та підписи сторін», Позичальник власноручним підписом підписав кредитний договір №338009 від 07.02.2022 та отримав його примірник.
Крім того, ОСОБА_1 власноручним підписом підписав графік платежів, розрахунок вартості кредиту, та паспорт споживчого кредиту (а.с. 14-16).
Як видно з деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором № №338009, станом на 23.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить у сумі 5545,00 грн, з яких: 3952,8 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 1592,2 грн. прострочені проценти за кредитом (а.с. 19 зворот).
ТОВ «Ізі Кредит» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання, надавши кредит відповідачу.
26 березня 2025 між ТОВ «Ізі Кредит» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено договір факторингу №Ф-25/2 (далі договір факторингу), за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (а.с. 27-31).
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань.
Оскільки позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання належним чином зобов`язань за кредитним договором, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, вул. Саперне поле, 12, оф. 1007, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором №338009 від 07.02.2022 у сумі 5545,00 грн, з яких: 3952,8 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту, 1592,2 грн прострочені проценти за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 29.01.2026.
Суддя: М. Д. Новосад
Оригінал: reyestr.court.gov.ua