Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №464/8629/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8629/25

пр.№ 1-кп/464/182/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2026 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025142410000370 від 02.12.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 12.06.2025 вироком Сихівського районного суду міста Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст. 389 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

з участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

вироком Сихівського районного суду міста Львова від 12.06.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду та, відповідно до ст.59-1 КК України, покладено обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо буде запропоновано; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.

25.08.2025 ОСОБА_6 у приміщенні Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області належним чином ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, встановлено днем явки перший та третій понеділок кожного місяця, в тому числі роз`яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, а саме виконувати визначені законом та покладені судом обов`язки, а також з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, за невиконання яких передбачена кримінальна відповідальність.

Однак, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діяв без поважних на те причин всупереч покладених на нього судом обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Так, 25.08.2025 фахівцем Сихівського районного відділу філії Держаної установи «Центр пробаці» у Львівській області ОСОБА_7 надано скерування до Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості з метою реєстрації посаду (роботу) останнього як безробітного та працевлаштування, якщо такому запропонують посаду (роботу).

Проте, ОСОБА_3 , розуміючи умисні протиправні дії, ухилився без поважних на те причин від виконання покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на нього судом обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що проявилося у його непрацевлаштуванні, у зв`язку із чим 06.11.2025 останньому винесено попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 389 КК України, у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Окрім цього, ОСОБА_8 ухилився без поважних на те причин від виконання покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на нього судом обов?язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що проявилося 03.11.2025 в неявці такого без жодного попередження на планову реєстрацію у Сихівський районний відділ філії Держаної установи «Центр пробації» у Львівській області, у зв`язку із чим 06.11.2025 останньому винесено попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 389 КК України, у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Однак, ОСОБА_8 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, ухилився без поважних на те причин від виконання покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на нього судом обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що проявилося у його подальшому непрацевлаштуванні, у зв`язку із чим 02.12.2025 останньому винесено попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 389 КК України, у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Також, ОСОБА_8 продовжив ухилятись без поважних на те причин від виконання покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на нього судом обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що проявилося 01.12.2025 в неявці такого без жодного попередження на планову реєстрацію у Сихівський районний відділ філії Держаної установи «Центр пробації» у Львівській області, у зв`язку із чим 02.12.2025 останньому винесено попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 389 КК України, у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.389 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що не з`являвся 01.09.2025, 03.11.2025 та 01.12.2025 на планову реєстрацію у Сихівський районний відділ філії Держаної установи «Центр пробації» у Львівській області, а також не з`явився по скерування органу пробації до Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості з метою реєстрації як безробітного та працевлаштування, оскільки погано себе почував після отриманої ним у липні травми - перелом ноги, через що йому було важко ходити, як і на даний час.

За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 389 КК України, оскільки останній ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; та 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, відомості про особу обвинуваченого, який неодружений, непрацевлаштований, на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З огляду на зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі у межах санкції інкримінованої йому статті КК України.

Вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Окрім цього, як встановлено судом, вироком Сихівського районного суду міста Львова від 12.06.2025 останнього визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді двох років пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, відповідно до ст.59-1 КК України, відтак, при призначенні остаточного покарання, суд вважає необхідним застосувати вимоги ч. 1 ст.71 КК України, та до призначеного за даним вироком покарання, з урахуванням п. 5 ч. 1 ст.72 КК України, відповідно до якого один місяць пробаційного нагляду відповідає одному місяцю обмеження волі, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 12.06.2025.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.389 КК України, та призначити йому покарання – 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду міста Львова від 12.06.2025 року – 1 (один) рік 1 (один) місяць пробаційного нагляду, з урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, перевівши таке у 1 (один) рік 1 (один) місяць обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати починаючи з дня прибуття і постановлення на облік засудженого у виправному центрі.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст.376КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9