Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №404/754/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/754/24

провадження № 22-ц/4809/395/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря – Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 листопада 2025 року у складі судді Іванової Н. Ю. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою та просила розстрочити виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 квітня 2025 року, в редакції постанови Кропивницького апеляційного суду від 04.09.2025 у цивільній справі № 404/754/24, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі ТОВ «Глобал Спліт») заборгованості за кредитним договором № 010/0650/82/0487116 від 27 листопада 2014 року у загальному розмірі 34 712 грн 03 коп строком на 8 (вісім) місяців, але не пізніше 30.04.2026, зі сплатою рівними частинами.

Заява мотивована тим, що в січні 2024 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 010/0650/82/0487116, укладеним 27 листопада 2014 року між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1

30 квітня 2025 року за результатами розгляду справи, суд ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача заборгованість за кредитним довго ром у розмірі 49 378,73 грн та 3 028 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у вказаній справі, апеляційну скаргу задоволено частково, а рішення суду від 30 квітня 2025 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 34 712 грн 03 коп та судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 779 грн 71 коп.

ОСОБА_1 зазначала, що не має можливості одразу виконати рішення суду, оскільки має тяжке захворювання, яке потребує періодичних медичних маніпуляцій у закладах охорони здоров`я із застосуванням дороговартісних препаратів, а деякі медичні препарати потрібно приймати на постійній основі, що в свою чергу призводить до фінансових витрат та впливає на матеріальний стан особи, як наслідок, звернулась до суду з відповідною заявою.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 листопада 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по справі № 404/754/24 відмовлено повністю.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не підтвердила свою неспроможність сплатити належну суму та не надала достатніх доказів незадовільного матеріального стану.

Суд першої інстанції вважав, що введення та продовження строку воєнного стану в Україні в розумінні ст. 435 ЦПК України, не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано обставин щодо того, як саме введення воєнного стану перешкоджає виконанню зобов`язань, а жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення слід відмовити, оскільки відповідачем не доведено та, відповідно, судом не встановлено обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, а висновки суду, викладені в ній, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В заяві про розстрочення рішення суду відповідач вказувала, що в неї немає можливості в повній мірі сплатити розмір заборгованості, оскільки вона має тяжке захворювання, яке потребує періодичних медичних маніпуляцій у закладі охорони здоров`я із застосуванням доволі дороговартісних препаратів, а деякі медичні препарати потрібно приймати на постійній основі, що призводить до фінансових витрат та впливає на матеріальний стан.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 було надано консультативний висновок спеціаліста, лікаря-травматолога від 04.09.2025, в якому зазначено основний діагноз артроз, артроз-артріт та супутні захворювання, а також рекомендації щодо лікування.

Наданою ОСОБА_1 довідкою від 10.09.2025, виданою поліклінікою КНП «ЦМЛ» КМР», підтверджується, що заявник лікується у лікаря ортопеда-травматолога із зазначеними вище діагнозами, та в ній також зазначено, що пацієнт потребує лікування 2 рази на рік та санаторно-курортного лікування.

Крім зазначеного, відповідач повинна нести витрати на санаторно-курортне лікування, що потребує значних витрат, а навіть у самому найближчому санаторії ціни на путівки (2025 рік) становлять від 30 492 грн до 36 666 грн.

Також відповідачем у заяві про розстрочення рішення суду зазначалось про те, що необхідно враховувати загальновідомий факт щодо введення на території України воєнного стану, що впливає на життєві процеси кожного громадянина, у тому числі і відповідача, ускладнюючи її спроможності.

Об`єктивними причинами, які впливають на спроможності та спосіб життя і нерозривно пов`язані з військовим станом в країні – це стрімкий ріст інфляції, що призводить до подорожчання продуктів харчування, товарів, робіт, послуг, включно з ліками та медичним лікуванням.

Удари, які завдає ворог по критичній інфраструктурі, призводять до відключень світла, у зв`язку із чим виникає необхідність у придбанні альтернативних джерел живлення та інших приладів для забезпечення побутових умов.

Відповідач також посилається на те, що її середньомісячний дохід становить 23 936 грн 45 коп, а з вирахуванням податку та військового збору становить 18 431 грн 06 коп, а тому висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем необґрунтовано обставин щодо того, як саме введення воєнного стану перешкоджає виконанню зобов`язань не відповідають обставинам справи.

Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу

Від ТОВ «Глобал Спліт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 листопада 2025 року.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Глобал Спліт» Петренко М. О. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася за адресою реєстрації місця проживання, проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою про причини невручення - «адресат відсутній».

За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За таких обставин, ОСОБА_1 в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено, що відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 010/0650/82/0487116 від 27 листопада 2014 року у розмірі 49 378,73 грн та 3 028 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 квітня 2025 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість у загальному розмірі 34 712 грн 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 779 грн 71 коп.

На підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання вказаного судового рішення або роблять його неможливим, ОСОБА_1 надано консультативний висновок спеціалістка, лікаря-травматолога від 04 вересня 2025 року та довідку від 10 вересня 2025 року КНП «ЦМЛ» КМР» про те, що у неї діагноз артроз, артрозо-артрит та супутні (пов`язані з ним) захворювання, рекомендації щодо лікування, ОСОБА_1 09 травня 1968 року лікується у лікаря ортопеда-травматолога з зазначеними вище діагнозами, потребує лікування 2 рази на рік та санаторно-курортного лікування.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 906/1035/23 зазначив, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 010/0650/82/0487116 від 27 листопада 2014 року у розмірі 49 378,73 грн та 3 028 грн витрат по сплаті судового збору (том 2 а. с. 42-47).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 квітня 2025 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість у загальному розмірі 34 712 грн 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 779 грн 71 коп (том 2 а. с. 122-125).

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 посилалась на те, що не має можливості одразу виконати рішення суду, оскільки має тяжке захворювання, яке потребує періодичних медичних маніпуляцій у закладах охорони здоров`я із застосуванням дороговартісних препаратів, а деякі медичні препарати потрібно приймати на постійній основі, що в свою чергу призводить до фінансових витрат та впливає на матеріальний стан особи.

Крім того, заявник посилалась на введення на території України воєнного стану.

На підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання вказаного судового рішення або роблять його неможливим, ОСОБА_1 надано консультативний висновок спеціалістка, лікаря-травматолога від 04 вересня 2025 року та довідку від 10 вересня 2025 року КНП «ЦМЛ» КМР» про те, що у неї діагноз артроз, артрозо-артрит та супутні (пов`язані з ним) захворювання, рекомендації щодо лікування, ОСОБА_1 09 травня 1968 року лікується у лікаря ортопеда-травматолога з зазначеними вище діагнозами, потребує лікування 2 рази на рік та санаторно-курортного лікування (том 1 а. с. 137-138).

Аналізуючи надані відповідачем докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що утруднюють виконання рішення, а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та законного висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Посилання апелянта на те, що вона має тяжке захворювання, яке потребує періодичних медичних маніпуляцій та застосування дороговартісних препаратів, не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Як правильно встановив суд першої інстанції, надані ОСОБА_1 консультативний висновок лікаря-травматолога від 04 вересня 2025 року та довідка КНП «ЦМР» КМР» від 10 вересня 2025 року лише підтверджують факт наявності захворювання та рекомендації щодо лікування, проте не містять відомостей, які б свідчили про винятковий характер захворювання, необхідність негайного або безперервного стаціонарного лікування, реальні витрати на лікування та їх співвідношення з доходами заявника, а також неможливість виконання судового рішення саме у зв`язку зі станом здоров`я.

Надані медичні документи не доводять наявності обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у розумінні ст. 435 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявник потребує санаторно-курортного лікування, вартість якого у 2025 році становить від 30 492 грн до 36 666 грн, також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, адже матеріали справи не містять жодних доказів того, що таке лікування є обов`язковим та невідкладним, заявник фактично понесла або зобов`язана понести зазначені витрати у визначений період, відсутні альтернативні форми лікування або компенсації.

При цьому самі по собі орієнтовні ціни на санаторні путівки, наведені в апеляційній скарзі, не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували фактичні фінансові зобов`язання заявника.

Посилання апелянта на запровадження в Україні воєнного стану, зростання інфляції, подорожчання товарів та послуг, а також відключення електроенергії, є загальними та не підтверджують наявності саме тих виняткових обставин, які вимагає ст. 435 ЦПК України для надання розстрочки виконання судового рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що дія воєнного стану сама по собі не зупиняє та не обмежує виконання судових рішень, чинне законодавство не передбачає автоматичного відстрочення або розстрочення виконання судових рішень у зв`язку з воєнним станом, а ОСОБА_1 не доведено, яким саме чином зазначені обставини унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення у конкретній справі.

Загальні соціально-економічні труднощі не можуть вважатися винятковими обставинами, оскільки вони стосуються всіх громадян та не мають індивідуального характеру.

Доводи апеляційної скарги про те, що середньомісячний дохід ОСОБА_1 після сплати податків становить 18 431 грн 06 коп. є необґрунтованими, з огляду на таке.

За змістом частини першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 (провадження № 61-41031св18) вказано, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 за період з серпня 2025 року по вересень 2025 року (том 2 а. с. 187).

Разом з тим, підтверджень, що вказані відомості надавались відповідачем до суду першої інстанції, матеріали справи не містять.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 не ставила питання про долучення вказаних відомостей до матеріалів справи та не надавала докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.

За таких обставин, суд не бере до уваги надані відповідачем разом з апеляційною скаргою відомості.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують висновку суду першої інстанції про недоведеність обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 листопада 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 30.01.2026.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник