Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 29 січня 2026 р.
Справа: №646/621/26
Суддя: Серпутько Д. Є.
Справа № 646/621/26
Провадження № 2-о/646/62/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.01.26 м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України, в якій просив встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільського району Луганської області, Україна.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільського району Луганської області, Україна. Неможливість реєстрації факту смерті встановленим законом порядком та необхідність звернення заявника до суду з вказаною заявою невідривно пов`язані із тимчасовою окупацією території України. Реєстрація факту смерті батька заявника саме на підставі рішення суду необхідна останньому для належного оформлення спадкових прав.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.
У судове засідання 30.01.2026 заявник не з`явився, надав до суду письмову заяву, просив слухати справу без його участі, вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 02.06.1986, виданого виконавчим комітетом Половинкинської сільської ради Старобільського району Ворошиловградської області на підставі актового запису про народження № 37 від 02.06.1986, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 .
Станом на 09.01.2026 року громадянин України ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкав на тимчасово окупованій території України – в селі Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільського району Луганської області.
Старобільська міська територіальна громада (до складу якої входить - с. Толоківка), відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, є тимчасово окупованою територією.
ІНФОРМАЦІЯ_4 батько заявника ОСОБА_1 – громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер.
На підтвердження факту смерті батька ОСОБА_2 , заявником надано: довідку про смерть № С-0028 від 12.01.2026 зі змісту якої убачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті – «наслідки цереброваскулярної хвороби» та свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 12.01.2026 видане на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» с. Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільського р-ну Луганської обл. є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Матеріалами справи доведено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у с. Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільський р-н, Луганська обл. (тимчасово окупована територія України), оскільки це підтверджується поданими заявником доказами в їх сукупності, підстав не довіряти яким у суду немає.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Толоківка (колишня назва — Половинкине) Старобільського р-ну, Луганської обл., Україна.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 77-84, 259, 260, 264-266, 269, 317, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України – задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Євсуг Біловодського р-ну Луганської обл., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України - у селі Толоківка (колишня назва - Половинкине) Старобільського району Луганської області, причина смерті - наслідки цереброваскулярної хвороби.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 41403982, адреса 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 11.
Суддя Д.Є. Серпутько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua