Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №635/1931/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1931/25

Провадження № 1-кп/635/642/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року с-ще. Покотилівка Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі Харківського районного суду Харківської області кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000002 від «03» січня 2025 року,

стосовно ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Коротич Харківського району

Харківської області, громадянина України,

українця, не працюючого, одруженого, має 2

дітей зареєстрованого та мешкаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області був призначений судовий розгляд на підставі обвинувального акта внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221320000002 від «03» січня 2025 року.

02.01.2025 року з 08:00 інспектор СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 заступив спільно з інспектором СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 в наряд для несення служби на території обслуговування відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. Працівники поліції, які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію», є працівниками правоохоронного органу, були одягнені в однострій із закріпленими нагрудними знаками та виконували свої службові обов`язки.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» сектор реагування патрульної поліції відповідно до покладених на нього службових завдань запобігає правопорушенням і припиняє їх у місцях несення служби, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, керуючись ст. ст. 42–46 Закону України «Про Національну поліцію».

02.01.2025 приблизно о 17:43 під час несення служби поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , перебуваючи на службі під час виконання своїх службових обов`язків, прибули за адресою: Харківська обл., смт Пісочин, вул. Надії, біля буд. 21, на блокпост за повідомленням працівників поліції вказаного блокпоста про виявлення водія авто «Тесла», н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував вказаним т.з. з ознаками алкогольного сп`яніння.

Після прибуття на місце було встановлено, що під час обслуговування виклику, а саме складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_4 , останній почав поводитися агресивно та висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників поліції.

02.01.2025 приблизно о 18:36 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за адресою: Харківська обл., смт Пісочин, вул. Надії, біля буд. 21, на блокпості поводився агресивно, вживав нецензурну лайку по відношенню до працівника поліції, за що отримав усне зауваження від інспектора СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , який був одягнутий в однострій працівника поліції, у відповідному екіпіруванні, із табельною вогнепальною зброєю, й перебував при виконанні службових обов`язків відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», пов`язаних з обслуговуванням виклику за повідомленням працівників поліції блокпоста про виявлення водія авто «Тесла», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

У цей час ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення авторитету органів державної влади, на зауваження припинити правопорушення не реагував та продовжував поводити себе агресивно та зухвало, принижував честь і гідність поліцейських, у грубій формі висловлювався образливими словами в бік поліцейських, на законні вимоги поліцейських не реагував та чинив активний опір, розмахуючи руками перед поліцейськими, після чого в ході такого поводження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно розуміючи, що вказані поліцейські перебувають при виконанні службових обов`язків, продовжив чинити опір та здійснив напад на інспектора СРПП ОСОБА_6 , завдавши йому удару правою ногою в тулуб, чим здійснив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Судовий розгляд проведено з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав вину, підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини та не оспорював їх, у зв`язку із чим за згодою сторін судом застосовано порядок, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України, із обов`язковим допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також доказів, необхідних для вирішення питання щодо речових доказів.

Під час допиту обвинувачений пояснив, що 02.01.2025 на блокпості в смт. Пісочин під час оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП він поводився не у відповідності до правил та норм, а також застосував фізичну силу, завдавши удару ногою інспектору СРПП ОСОБА_6 . Обвинувачений повідомив, що усвідомлював, що перед ним — працівники поліції у форменому одязі, які виконують службові обов`язки. Вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся.

Досліджені судом матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, та інші докази, необхідні для вирішення питань, передбачених КПК України, узгоджуються з показаннями обвинуваченого, не містять істотних суперечностей та не дають підстав сумніватися у добровільності й усвідомленості його позиції у судовому засіданні.

Оцінка суду та висновок щодо доведеності.

Оцінивши показання обвинуваченого, з урахуванням досліджених матеріалів кримінального провадження та дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає доведеним, що 02.01.2025 приблизно о 18:36 у смт Пісочин Харківської області на блокпості за адресою: вул. Надії, біля буд. 21, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що інспектор СРПП ОСОБА_6 є працівником поліції та перебуває при виконанні службових обов`язків, умисно вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, у тому числі шляхом застосування фізичної сили (удар ногою в тулуб).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Позиції сторін і їх оцінка судом.

Прокурор просив призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі та застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку 1 рік, посилаючись на визнання вини, щире каяття, наявність інвалідності, двох дітей, а також на дані про особу. Також у судовому засіданні обвинувачений повідомив, що не зможе сплатити штраф, що прокурор враховував при обранні виду покарання.

Захисник просила врахувати співпрацю зі слідством, визнання вини, щире каяття та активну участь у вихованні дітей, і клопотала про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Оцінюючи наведені позиції, суд виходить з такого.

Пропозиція прокурора щодо призначення покарання у виді 1 року позбавлення волі з подальшим застосуванням ст. 75 КК України є узгодженою з даними про особу обвинуваченого, встановленими пом`якшуючими обставинами та цілями покарання, визначеними законом.

Клопотання захисту про застосування ст. 45 КК України суд не знаходить можливим задовольнити, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності за цією нормою є винятковим правовим наслідком, який допускається лише за наявності сукупності передбачених законом умов. За встановлених у цій справі обставин та з урахуванням правової природи інкримінованого діяння (посягання на авторитет та належне виконання службових повноважень працівником правоохоронного органу із застосуванням фізичної сили), суд дійшов висновку, що підстави для такого звільнення відсутні. Самі по собі визнання вини, каяття та позитивні дані про особу можуть і повинні враховуватися при призначенні покарання, однак не підміняють умов, установлених законом для звільнення від кримінальної відповідальності.

Призначення покарання.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд керується вимогами ст. 50, 65–67 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також мету покарання — не лише кару, а й виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що діяння було вчинено стосовно працівника поліції під час виконання ним службових обов`язків у публічному місці (на блокпості), тобто за обставин, коли законні вимоги правоохоронців спрямовані на забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

Разом із цим суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, має сім`ю, двох дітей, наявні відомості про інвалідність, у судовому засіданні визнав вину, не заперечував фактичних обставин, висловив щире каяття та критично оцінив свою поведінку.

До пом`якшуючих обставин суд відносить щире каяття та визнання вини, а також інші дані, що свідчать про можливість виправлення без ізоляції від суспільства (сімейний стан, участь у вихованні дітей, стан здоров`я).

Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Окремо суд зазначає, що кримінальне правопорушення вчинене в період дії воєнного стану. Хоча ця обставина не визначена законом як кваліфікуюча для складу, який інкримінується, вона має значення при оцінці суспільної небезпечності поведінки та потреби у належній реакції держави. В умовах воєнного стану суспільний інтерес у забезпеченні публічної безпеки, стійкості правопорядку та авторитету правоохоронних органів є підвищеним, оскільки саме від належного виконання ними службових повноважень залежить реальний захист прав і безпеки людей. Тому відповідь правосуддя має бути такою, щоб формувати у суспільства впевненість у дієвості охорони правопорядку та неприпустимості насильницького чи зухвалого протистояння законним вимогам поліцейських.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на те, що обвинувачений повідомив про неможливість сплати штрафу, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, однак з урахуванням значної кількості пом`якшуючих обставин і даних про особу — дійти висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

Суд вважає, що призначення покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, а встановлення іспитового строку 1 (один) рік та покладення обов`язків, передбачених законом, забезпечить належний контроль за поведінкою обвинуваченого і стимулюватиме його до правослухняної поведінки.

Речові докази.

Речовий доказ — оптичний диск — відповідно до ст. 100 КПК України залишити у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 373–376 КПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи (за наявності).

Речовий доказ диск — залишити у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1