Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №952/354/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 952/354/25

Провадження № 1-кп/626/78/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

30 січня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

малолітньої потерпілої ОСОБА_5 ,

законних представників потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ,

психолога ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Берестин кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025221090000250 від 07.03.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зачепилівка Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,-

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2025 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_10 , рухаючись пішки по вулиці Центральній в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області, неподалік будинку № 46 побачив малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також рухалась по вулиці Центральній в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області попереду нього, після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років – ОСОБА_5 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, діючи із сексуальних мотивів, ОСОБА_10 , продовжуючи рухатись по вул.Центральній с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області, почав переслідувати ОСОБА_5 , яка в той час звернула за будинок АДРЕСА_2 та почала рухатись до будинку АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , побачивши, що за нею рухається ОСОБА_10 , почала прискорювати свій шаг, на що ОСОБА_10 також почав прискорювати шаг, а ОСОБА_5 , побачивши це і розуміючи, що ОСОБА_10 її переслідує, почала бігти в напрямку місцевого шкільного стадіону, розташованого за будинком АДРЕСА_3 .

ОСОБА_10 , переслідуючи ОСОБА_5 та побачивши, що остання почала тікати, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи свої дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйнятні норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_5 в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду, зокрема в інтимних питаннях, рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічної травми, скориставшись відсутністю інших перехожих, почав бігти за ОСОБА_5 , яка внаслідок хвилювання, забігши за паркан будинку АДРЕСА_3 , втратила рівновагу та впала на землю передньою частиною тулуба; наздогнавши її, ОСОБА_10 ліг на потерпілу ОСОБА_5 зверху своїм тілом та почав торкатися руками її грудей впродовж декількох хвилин, при цьому ОСОБА_5 просила ОСОБА_10 її відпустити та кликала на допомогу. Почувши, що неподалік від місця вчинення злочину проїжджає автомобіль, ОСОБА_10 піднявся з потерпілої ОСОБА_5 та залишив місце вчинення злочину.

ОСОБА_10 в судовому засіданні 20 січня 2026 року пояснив, що вину у скоєнні відносно ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення не визнає, давати показання відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

В судовому засіданні 29 січня 2026 року змінив свою позицію та пояснив, що визнає свою вину та розкаюється в тому, що напав на потерпілу ОСОБА_5 . Зазначив, що 07 березня 2025 року у світлу пору доби йшов по вул.Центральній с.Зачепилівка та побачив, що попереду йшла ОСОБА_12 ; усвідомлював, що вона малолітня, на вигляд їй приблизно 13-14 років. Із потерпілою раніше знайомий не був. Не може пояснити чому став переслідувати потерпілу, йдучи за нею. Коли ОСОБА_12 стала бігти, він побіг за нею. Коли потерпіла впала за землю передньою частиною тіла, він наздогнавши її, взяв останню під руки, щоб підняти, при цьому його права рука випадково скользнула та сталось так, що він правою рукою приблизно три хвилини тримав ОСОБА_5 за грудь. Йому здається, що потерпіла кричала, оскільки злякалась. Потім ОСОБА_5 скочила та побігла, а він, передумав йти до магазину та повернувся додому. Не пам`ятає, щоб того дня мимо них із ОСОБА_5 проїжджала машина. Особисто не знайомий ані з потерпілою ОСОБА_5 , ані із свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

На запитання суду пояснив, що зміна позиції та бажання давати показання є його власною, добровільною позицією, тиску на нього з цього приводу ніким не здійснювалось і не здійснюється. Просив суд врахувати, що його мати має незадовільний стан здоров`я, є інвалідом 3 групи, з огляду на що потребує допомоги, яку окрім нього, надати нікому.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 , його вина у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, малолітня потерпіла ОСОБА_5 , допитана з іншого залу судових засідань з використанням відеконфереції, в присутності законних представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , психолога ОСОБА_17 , пояснила, що коли 07.03.2025 року в денний час доби йшла гуляти на стадіон по АДРЕСА_4 , помітила, що за нею хтось іде і озирнувшись, побачила, що це ОСОБА_10 , про якого в селі казали, що він пристає до дівчат, через що вона перелякалась та побігла. Людей навколо не було. Оскільки вона дуже перелякалась, в якийсь момент в очах у неї потемніло, ноги перестали її слухатись, вона впала, а ОСОБА_10 , наздогнавши її, ліг на неї своїм тілом та на протязі декількох хвилин, приблизно 2-3 хвилини трогав її за груди, декілька разів казав, що вона «красавица». Коли ОСОБА_10 вставав з неї вона почула, що неподалік проїжджала машина, яку вона підвівшись із землі, побачила. Вона побігла на стадіон, де її заспокоїли подруги, після чого пішла додому, де розповіла батькам про те, що з нею сталось.

Свідок ОСОБА_15 , який є батьком малолітньої потерпілої ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснив, що 07.03.2025 року приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_18 пішла на день народження до подруги в центр с.Зачепилівка. Коли повернулась додому, була схвильована, налякана та розповіла про те, що мешканець с.Зачепилівка ОСОБА_19 спочатку йшов за нею, потім прискорився, став переслідувати, а вона стала бігти і намагалась звати на допомогу. Зі слів доньки йому відомо про те, що 07.03.2025 року в денний час, ОСОБА_10 , наздогнавши її, трогав її груди та нюхав волосся. Після того як трапилась ця подія ОСОБА_18 пішла до подруг, які її заспокоїли, а потім прийшла додому, все розповіла їм із дружиною, після чого вони звернулись до поліції. Одяг доньки, в якому вона повернулась додому був забруднений, але не пошкоджений.

Свідок ОСОБА_16 , яка є матір`ю малолітньої потерпілої ОСОБА_20 , в судовому засіданні пояснила, що 07.03.2025 року приблизно о 14 годин 30 хвилин донька пішла до подруг, а коли повернулась, то розповіла, що на неї напав ОСОБА_10 за наступних обставин. Коли вона йшла до подруг, то помітила, що за нею йде ОСОБА_10 , після чого вона пришвидшила крок, потім побігла і злякавшись впала на землю. Зі слів доньки їй відомо про те, що після того, як вона впала, відчула, що ОСОБА_10 знаходився на неї та трогав її за груди і волосся. Після того, що трапилось, дитині стали сниться кошмари, вона боїться ходити сама додому, тому її проводжають та зустрічають рідні. Про події, що стались повідомили поліцію.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 07.03.2025 року приблизно о 14 годині він на автомобілі їхав по с.Зачепилівка і побачив, як ОСОБА_10 зі сторони парку в напрямку будинку культури йшов за дівчинкою віком приблизно 12-13 років. Ситуація викликала у нього занепокоєння, оскільки ОСОБА_10 швидким шагом направлявся за неповнолітньою дівчинкою, яка теж рухалась доволі швидко, тому він поїхав на автомобілі до селищної ради, розвернувся та їдучи у зворотньому напрямку, вирішив пересвідчитися в тому, що все гаразд. Коли зайшов за клуб, то побачив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 розходились один від одного в різні сторони, при цьому дівчинка побігла в напрямку школи. За клубом, за полем його зору, ОСОБА_10 та ОСОБА_21 перебували приблизно дві хвилини.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що одного дня в березні 2025 року приблизно о 14 годині їхав на автомобілі по с.Зачепилівка Берестинського району та бачив, як ОСОБА_10 швидким кроком перейшов йому дорогу у напрямку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Малолітня свідок ОСОБА_22 , допитана в присутності законного представника ОСОБА_23 та психолога ОСОБА_17 , в судовому засіданні пояснила, що 07.03.2025 року вони з подружками святкували день народження на стадіоні в с.Зачепилівка. Приблизно о 14-15 годині прийшла ОСОБА_12 , яка була схвильована, заїкалась, на очах у неї були сльози. Аріна розповіла про те, що коли вона йшла до них, помітила, що за нею йшов чоловік, після чого вона насторожилась та пришвидшила крок, а чоловік напав на неї та трогав за груди.

ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.156).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.03.2025 року та фототаблиці до нього місцем вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_5 є відкрита ділянка місцевості з географічними координатами 49.2010827, 35.2359103, розташована в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області. Присутня під час даної слідчої дії потерпіла ОСОБА_5 вказала на місце, де обвинуваченим по відношенню до неї були вчинені дії сексуального характеру, а саме: торкався в області грудної клітини, волосся, лежав на ній (т.1а.с.161-167).

На підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 21 березня 2025 року було отримано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до комп`ютера, жорсткого диска, сервера на якому заходиться інформація із камер зовнішнього відео спостереження, що знаходиться у володінні ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_3 , а саме: відео зображення подій, що мали місце по вул. Центральна с. Зачепилівка Берестинського району Харківської області 07.03.2025 у період часу із 14:00 год. по 14:40 год (т.1а.с.267-269).

В судовому засіданні було відтворено dvd-диск (т.1 а.с.270), на якому знаходиться відеофайл з назвою vid НОМЕР_2 із відеозаписом подій, які мали місце 07.03.2025 року поблизу будинку АДРЕСА_3 при перегляді якого вбачається, як дві особи рухаються на певній відстані одна від одної. При цьому особа худорлявої статури йде попереду, більш крупнішої статури - позаду. Після того, як особа худорлявої статури прискорила крок та стала рухатись швидше, особа більш крупної статури також пришвидшила свій рух, а потім стала бігти за першою, поки вони не забігли за паркан будинку. Через деякий час особа більш крупної статури вийшла із-за паркану будинку та попрямувала по дорозі. На відеозаписі зафіксовано рух автомобіля світлого кольору.

Присутня в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що, на відтвореному в судовому засіданні відеозаписі зафільмовані події, які мали місце 07.03.2025 року по вул.Центральній в с.Зачепилівка; при цьому на відео вона йде першою, а ОСОБА_10 її наздоганяє, після чого вона, злякавшись побігла, а ОСОБА_10 побіг за нею.

Обвинувачений ОСОБА_10 спочатку пояснив, що нікого не впізнає на відтвореному відеозаписі, 07.03.2025 року не переслідував ОСОБА_5 по вул.Центральній в с.Зачепилівка. Згодом, в наступному судовому засіданні на запитання учасників процесу підтвердив, що на зазначеному вище відтвореному відеозаписі зафільмовані події за участю його та ОСОБА_5 .

Відповідно протоколу огляду від 25.04.2025 року в присутності свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було оглянуто та відтворено dvd-диск на якому знаходиться відеофайл з назвою vid НОМЕР_2 , при перегляді якого встановлено на 0:01:17 часу з лівої сторони по грунтовій дорозі йде дівчина і за нею йде чоловік, як вказав свідок ОСОБА_13 , - це ОСОБА_12 та ОСОБА_25 , яких він 07.03.2025 року бачив в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області близько 14 години. При подальшому перегляді видео на 0:01:19 встановлено, що ОСОБА_26 почала бігти за паркан і одразу за нею почав бігти ОСОБА_27 ; в подальшому на 0:01:48 ОСОБА_27 вибігає із-за паркану та починає йти в сторону вулиці Центральна с.Зачепилівка. В цей час, як вказав свідок ОСОБА_14 , він їхав на своєму автомобілі та побачив, як йшов Смірнов по вул.Центральній в с.Зачепилівка (т.1а.с.271-272).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 від 26.04.2025 року, остання в ході вказаної слідчої дії на місці показала та розповіла про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення, зазначивши, що 07.03.2025 року близько 14 години йшла по вулиці Центральній с.Зачепилівка до місцевого стадіону, де її чекали подруги. Почала звертати за місцевий клуб, щоб зрізати дорогу, коли доходила до будинку громадянина ОСОБА_28 , обернувшись назад, побачила, що за нею йде ОСОБА_25 , за якого їй казали, що він пристає до дівчат. Зрозумівши, що він йде за нею, почала прискорювати шаг і він також почав прискорювати шаг. Після чого вона знову обернулась назад та побачила, що він продовжує за нею йти і вона почала бігти і стала кричати; коли забігла за паркан біля якого мається стежка до території школи, озирнувшись побачила, що ОСОБА_27 також біжить за нею. В цей час у неї потемніло в очах, вона впала на землю передньою частиною тулуба, в цей час відчула, що на неї хтось ліг і вона знову почала кричати, а коли повернула голову в правий бік, то побачила, що на неї лежить ОСОБА_29 , який в подальшому своїми руками схопив її спереду тулуба, а саме в області грудей, при цьому вона також відчувала, що він своїми руками стискає її груди, всі стискання він робив поверх одягу. При його діях вона кричала, щоб допомогли та щоб він її відпустив. В цей час почула, що неподалік він них проїжджає автомобіль і вона знову закричала і в неї вийшло вирватися і побігти в сторону території школи. В цей час ОСОБА_29 розвернувся та пішов в протилежному напрямку від неї, а вона пішла до своїх подруг ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 на стадіон, де з ними при спілкуванні розповіла про те, що з нею трапилось. Цього дня була одягнута в джинси темного кольору та куртку чорного кольору. Близько 18-19 години повернулась додому, де батькам розповіла про те, що з нею трапилось (т.1 а.с.273-276).

В судовому засіданні було відтворено відеозапис слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 за флеш-носії (т.1 а.с.277), який за змістом повністю відповідає протоколу слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 від 26.04.2025 року(т.1 а.с.273-276) та її показанням в судовому засіданні.

08.03.2025 року слідчим СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області було оглянуто одяг потерпілої ОСОБА_5 , в якому вона була одягнута 07.03.2025 року, в ході чого встановлено, що на джинсах чорного кольору «ENVYROSE» в ділянці лівого коліна виявлено пляму ймовірно від грунту; на кофті чорного кольору з фіолетово-білим візерунком «O’Nellis» в ділянці лівої лопатки маються сліди ймовірно від грунту, що підтверджується протоколом огляду предметів від 08.03.2025 року та фототаблицею до нього (т.1а.с.169-173).

07.03.2025 року слідчим СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області було проведено огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_10 , в ході якого було виявлено та вилучено належні останньому джинси синього кольору «RESALSA» та чоловічу куртку «Rhett Batler» темного кольору, що підтверджується протоколом огляду від 07.03.2025 року (т.1а.с.175-178) та відтвореними в судовому засіданні і дослідженими dvd-дисками (т.1 а.с.179), на яких зафіксовано огляд за вказаною адресою і зміст яких повністю відповідає протоколу огляду.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/8993-ФХД від 19.05.2025 року на поверхні куртки ОСОБА_10 та кофти ОСОБА_5 виявлені сторонні волокна-нашарування, а саме волокна вовни, бавовни і хімічні волокна, які представлені поодинокою кількістю і частково придатні до порівняльних досліджень. Серед виявлених на поверхні куртки ОСОБА_10 волокон-нашарувань виявлені поодинокі поліефірні волокна світло-фіолетового кольору, які мають спільну родову належність з поліефірними волокнами світло-фіолетового кольору, які входять до сировинного складу кофти ОСОБА_5 . Відповісти на питання про їх спільну групову належність не виявляється можливим через малу кількість виявлених волокон-нашарувань на поверхні куртки. Серед виявлених волокон-нашарувань на поверхні кофти ОСОБА_5 не виявлено волокон, що мають спільну родову та групову належність з волокнами, які входять до сировинного складу куртки ОСОБА_10 (т.2 а.с.32-38).

В судовому засіданні досліджені визнані постановою слідчого ОСОБА_33 від 08.03 2025 року в якості речових доказів у кримінальному провадженні кофта чорного кольору з фіолетово-білим візерунком «O’Nellis», в яку 07.03.2025 року була одягнута потерпіла ОСОБА_5 та чоловіча куртка «Rhett Batler» темного кольору, в яку 07.03.2025 року був одягнутий ОСОБА_10 і які були предметом дослідження експерта під час проведення експертизи, за наслідками якої складено висновок № СЕ-19/121-25/8993-ФХД від 19.05.2025 року.

Згідно висновку експерта № 12-14/24-КР/24 від 12.03.2025 року будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не виявлено (т.1а.с.200-201).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 235 від 01.04.2025 року ОСОБА_5 з урахуванням віку та рівня розвитку розуміла характер та значення вчинених відносно неї протиправних дій, могла здійснювати опір. З урахуванням віку, рівня інтелектуально-мнестичного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану ОСОБА_5 могла правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та може давати про них відповідні покази. Підвищеної схильності до фантазування та підвищеної схильності до навіювання у ОСОБА_5 не виявлено (т.1а.с.210-214).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 200 від 18.03.2025 року ОСОБА_10 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_10 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 на теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1а.с.218-220).

Оцінивши дослідженні у судовому засіданні вищенаведені докази з точки зори належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 мала місце, вина обвинуваченого у його скоєнні доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.153 КК України як вчинення насильницький дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Ставити під сумнів правдивість та достовірність показань потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , які є послідовними та узгоджуються між собою, у суду відсутні.

Показання потерпілої є послідовними, повністю узгоджуються із обставинами вчинення відносно неї кримінального правопорушення, про які вона повідомила під час слідчого експерименту за її участю 26.04.2025 року.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 235 від 01.04.2025 року ОСОБА_5 з урахуванням віку, рівня інтелектуально-мнестичного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану могла правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та може давати про них відповідні покази; підвищеної схильності до фантазування та підвищеної схильності до навіювання у ОСОБА_5 не виявлено.

Послідовні показання потерпілої ОСОБА_5 узгоджуються з наявними у справі письмовими доказами та показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , а сукупність зазначених доказів, на переконання суду, є такою, що поза розумним сумнівом доводить винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України.

Як встановлено з показань обвинуваченого ОСОБА_10 , до подій, які мали місце 07.03.2025 року він не був знайомий ані з потерпілою ОСОБА_5 , ані з допитаними судом свідками, з огляду на що відсутні підстави для висновку про те, що вказані особи оговорюють обвинуваченого.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_10 та його суперечливі та непослідовні показання щодо обставин подій, які спростовуються іншими наведеними вище дослідженими судом доказами, суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення міри покарання.

При призначенні ОСОБА_10 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч.4 ст.153 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Щодо відсутності обставин, які пом`якшують покарання суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Посилання обвинуваченого на наявність у нього матері, яка має незадовільний стан здоров`я, є інвалідом 3 групи, з огляду на що потребує допомоги, суд не може визнати обставиною, що пом`якшує покарання, оскільки ця обставина жодним чином не вплинула та не завадила ОСОБА_10 вчинити інкримінований злочин, не може вагомо знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності його особи.

Відповідно до Постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Як зазначено в Постанові ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07 листопада 2018 року у справі №297/562/17 щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Оцінивши показання ОСОБА_10 , суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце часткове визнання обвинуваченим обставин вчинення злочину, що, на переконання суду, не свідчить про його щире каяття, з огляду на що, суд не може врахувати цю обставину, як таку, що пом*якшує покарання останнього.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_10 за ч.4 ст.153 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки зазначене покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до досудової доповіді складеної ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні; орган пробації, враховуючи інформацію, що характеризує обвинуваченого за місцем проживання, умови його життєдіяльності вважає за можливе виправлення ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства (т.1а.с.80-84).

Відповідно до діючого законодавства досудова доповідь має для суду рекомендаційний характер, яку суд може врахувати, виходячи зі своїх дискреційних повноважень, що узгоджується із висновком, сформульованим в Постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 295/8690/21 (провадження № 51-3426 км 22).

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства (Постанова Верховного Суду від 10.08.2021 року у справі № 235/689/20).

Суд вважає за доцільне звернути увагу на ту обставину, що обвинувачений не висловив каяття чи жалю з приводу вчиненого, не приніс вибачень потерпілій, що свідчить про відсутність критичного ставлення до власної поведінки та небажання усвідомити її суспільну небезпечність.

За таких обставин суд доходить висновку, що обвинувачений не став на шлях виправлення та не продемонстрував готовності до законослухняної поведінки без застосування до нього реального покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства і неможливість його виправлення без відбуття покарання, з огляду на що суд не вважає за можливе врахувати досудову доповідь при призначенні покарання та застосувати до ОСОБА_10 ст.75 КК України.

При призначенні конкретної міри покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

При призначенні покарання має бути досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Суд враховує позицію ІНФОРМАЦІЯ_8 , викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

На переконання суду, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Оскільки ОСОБА_10 засуджується за цим вироком за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості про нього відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України, ст.6-1 КВК України слід включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Щодо заліку попереднього ув`язнення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.5,7 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Як вбачається з протоколу затримання, ОСОБА_10 був затриманий 08.03.2025 року о 01 годині 00 хвилин в порядку ст.208 КПК України (т.1а.с.232).

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 10.03.2025 року ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08.04.2025 року скасовано ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 10.03.2025 року та застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із встановленням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.

На виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08.04.2025 року ОСОБА_10 11.04.2025 року було поміщено до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_10 слід зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення (фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України) в період часу з 08.03.2025 року по 10.03.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_10 відповідно до ч.7 ст.72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком слід зарахувати цілодобовий домашній арешт з 11.03.2025 року по 10.04.2025 року включно із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання за цим вироком слід обчислювати ОСОБА_10 з моменту його фактичного затримання та поміщення до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 11.04. 2025 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили, залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Накладений з метою забезпечення збереження речових доказів відповідно до ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2025 року арешт на майно (т.1 а.с.188-190) на підставі ч.4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Долю речових доказів (т.1 а.с.181-187) слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта (т.2 а.с.39) на підставі ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого, з якого стягнути на користь держави витрати у розмірі 8914 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст.368, 370,371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення (фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України) в період часу з 08.03.2025 року по 10.03.2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання за цим вироком цілодобовий домашній арешт з 11.03.2025 року по 10.04.2025 року включно із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання за цим вироком обчислювати ОСОБА_10 з моменту фактичного затримання на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – з 11 квітня 2025 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили, залишити без змін у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ " ІНФОРМАЦІЯ_11 ".

Включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи відомості про ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2025 року.

Речові докази :

– чоловічу куртку «Rhett Bathler» темного кольору, чоловічі джинси синього кольору «RESALSA», мобільний телефон марки «Tecno Pop 4 lte» з сім картою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » н.т. НОМЕР_3 , Imei №1 — НОМЕР_4 , Imei №2 — НОМЕР_5 , передані на зберігання до камери речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_13 – повернути за належністю ОСОБА_10 ;

- джинси чорного кольору «ENVYROSE», кофту чорного кольору з фіолетово-білим візерунком «O`Neills», передані на зберігання до камери речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_13 – повернути за належністю ОСОБА_5 .

Стягнути із ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 8914 гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1