Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №390/2756/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №390/2756/25

Суддя: Антипова І. Л.

Справа № 390/2756/25

Номер провадження 1-кп/404/459/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №42025122010000196 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олено-Косогорівка Кропивницького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

27.09.2025 близько 08 години 30 хвилини ОСОБА_3 , знаходився на АЗС «LONG» за адресою: с. Соколівське, Кропивницький р-н, вул. Шосейна, буд.45, де в той же час помітив припаркований мотоцикл, на якому був мотошолом марки MT Helmets targo s kay (ece 22/06) біло-синього кольору, розмір М з мотогарнітурою безпровідною Gearelec Dk 02, чорного кольору, власником якого є ОСОБА_5 , яка передала вищевказаний мотошолом марки MT Helmets targo s kay (ece 22.06) біло-синього кольору, розмір М з мотогарнітурою безпровідною Gearelec Dk 02, чорного кольору у користування своєму синові ОСОБА_7 .

В той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мотошолома марки MT Helmets targo s kay (ece 22.06) біло-синього кольору, розмір М з мотогарнітурою безпровідною Gearelec Dk 02, чорного кольору, належного ОСОБА_5 , яким користується ОСОБА_7

27.09.2025 близько 08 години 38 хвилини ОСОБА_3 , скориставшись тим, що його злочинні дії ніхто не бачить, а саме користувач ОСОБА_7 мотошолома марки MT Helmets targo s kay (ece 22.06) біло-синього кольору, розмір М з мотогарнітурою безпровідною Gearelec Dk 02, чорного кольору, який знаходився на мотоциклі припаркованому на АЗС «LONG», розташованому за адресою: вул. Шосейна, буд.45, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградської області, реалізовуючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що його злочинні дії ніким не будуть помічені, шляхом вільного доступу підійшов до припаркованого мотоциклу на АЗС «LONG», розташованого за адресою: вул. Шосейна, буд.45, с. Соколівське, Кропивницький район Кіровоградська область, таємно викрав мотошолом марки MT Helmets targo s kay (ece 22.06) біло-синього кольору, розмір М з мотогарнітурою безпровідною Gearelec Dk 02, чорного кольору, вартістю 3818 грн. 24 коп.

З місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними, протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3818 грн. 24 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковане як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з яким він 27.09.2025 близько 08 години 30 хвилини перебував на АЗС «LONG» за адресою: с. Соколівське, Кропивницький р-н, вул. Шосейна, буд.45, де помітив припаркований мотоцикл, на якому був мотошолом, який він викрав. Повністю визнає вину, погоджується з кваліфікацією його дій, зазначає, що розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є умисним закінченим тяжким злочином, особу винного, який характеризується позитивно, осудний, не працює, не одружений, на обліках в лікарнях не перебуває, раніше не судимий.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, повне визнання вини.

Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений тяжкий злочин, повністю визнав вину у вчиненому правопорушенні, не працює, раніше не судимий, не одружений, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, характеризується позитивно, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: мотошолом – залишити потерпілій ОСОБА_5 ; диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 3565 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фортечному районному суді м.Кропивницького копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua