Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №344/18596/24 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 29 січня 2026 р.

Справа: №344/18596/24

Суддя: Татарінова О. А.

Справа № 344/18596/24

Провадження № 2/344/349/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжнародної громадської організації «Українське козацтво», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжнародної громадської організації «Українське козацтво», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, член міжнародної громадської організації «Українське козацтво» та займає посаду заступника Генерального інспектора Українського козацтва, а також має звання Генерал-осавула українського козацтва.

Посада заступника Генерального інспектора входить до складу посад визначених в Великій раді Українського козацтва (Загальні збори). Права та обов`язки заступника генерального інспектора визначені в Статуті. Проте, 01 листопада 2023 року наказом №26 «По українському козацтву» Гетьмана українського козацтва М.М. Пантелюка позивача було усунуто з посади заступника Генерального інспектора Українського козацтва, а також понижено в козацькому званні із генерал-осавула Українського козацтва до полковника.

В наказі зазначено, що це рішення було прийнято у зв`язку із грубим порушенням Статуту Українського козацтва, зловживанням службовим становищем. Натомість ані висновку контрольно-ревізійної комісії, ані рішення суду козацької честі, ані будь - яких матеріалів службового розслідування чи будь-яких доказів на підтвердження протиправності дій позивача та обґрунтованості винесеного наказу ОСОБА_2 надано не було. А вже 29 січня 2024 року наказом Гетьмана українського козацтва №15 позивача було виключено з лав Українського козацтва та позбавлено всіх козацьких військових звань та нагород. Окрім того, про оскаржувані накази позивач дізнався із мережі «Інтернет», так як про зміст наказів йому повідомлено не було, другий екземпляр наказу не отримував, позначку про ознайомлення із наказом не ставив.

Вважає такі дії Гетьмана Українського козацтва протиправними та такими, які прийняті з порушенням Статуту та Закону України «Про громадські об`єднання» у зв`язку із наступними обставинами.

Не погоджуючись з наказами №26 від 01 листопада 2023 року та №15 від 29 січня 2024 року позивачем 07.05.2024 року було надіслано скаргу до Великої ради Українського козацтва з метою оскаржити зазначені вище накази. В скарзі вимагалося повідомити в десятиденний термін про прийняття скарги до розгляду та про час і місце скликання Великої ради Українського козацтва для розгляду скарги. Також вимагалося надати матеріали службових розслідувань, рішення контрольно - ревізійної комісії та будь - які інші документи на підставі яких було прийнято оскаржувані накази. Натомість на його вимогу відповіді не надійшло, Велика рада скликана не була, позивач в свою чергу позбавлений можливості для захисту свої законних прав та інтересів в порядку та спосіб

передбачений Статутом.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МГО «Українське козацтво» керується Статутом затвердженим Протоколом Великої Ради Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» №7 від 30 серпня 2016 року. Відповідно до п.1.2. Статуту Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, Закону України «Про громадські об`єднання» указами Президента України, іншими нормативно-правовими актами, та Статутом. Порядок вступу та виключення з лав Українського козацтва, а також права та обов`язки його членів регламентується розділом 3 Статуту.

Позивачем зазначається, що такого заходу як усунення з посади МГО Українського козацтва не передбачено ані Статутом, ані будь - яким іншим внутрішнім нормативно -правовим актом. В свою чергу таке явище, як «усунення з посади» притаманне правовідносинам у сфері праці, зокрема в ст. 46 К3пП України. Проте, оскільки відносини між громадською організацією та позивачем не є трудовими, отже і застосування цієї норми є неправильним. В свою чергу відносини між учасниками громадської організації регулюються Статутом, Законом України «Про громадські організації», іншими нормативно - правовими актами, які в свою чергу не передбачають такого правового явища, як «усунення члена ГО з посади». Окрім того незрозумілі підстави такого усунення, оскільки позивачем не було допущено порушень Статуту, а дії позивача повністю відповідають принципам громадської організації та її меті, а саме - Захист Української держави. За таких обставин наказ про усунення позивача з посади заступника генерального інспектора від 01 листопада 2023 року наказом №26 «По українському козацтву» вважає протиправним та таким, який підлягає скасуванню в судовому порядку. До того ж 29 січня 2024 року наказом Гетьмана українського козацтва №15 позивача було виключено зі складу громадської організації та позбавлено всіх нагород.

Вважає такі дії протиправними, а наказ таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Так, відповідно до пункту 3.12 Статуту, рішення про виключення приймається Верховним Отаманом (керівником юридичної особи) на підставі рішення Ради первинного козацького осередку (суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії). Натомість ОСОБА_2 прийняв рішення про виключення позивача зі складу українського козацтва одноособово, що суперечить положенням Статуту. Окрім того не було проведено розслідування, контрольно-ревізійна комісія не винесла рішення на підставі відповідних доказів, а позивачу, як особі, яку безпідставно звинувачують у зловживанні службовим становищем та грубим порушенням Статуту, навіть не дали змоги надати пояснення з приводу висунутих звинувачень.

Позивачем зазначається, що ніякого зловживання службовим становищем та грубого порушення Статуту з його боку не існує. Натомість наказ про виключення позивача з членів громадської організації було прийнято з порушенням процедури, визначеної в Статуті, а саме: керівник громадської організації прийняв оскаржуване рішення без відповідного рішення контрольно-ревізійної комісії (суду козацької честі), окрім того не було доведено факту грубого порушення позивачем Статуту громадської організації та зловживання службовим становищем. Отже такі дії є протиправними та незаконними.

Засади на яких діють всі громадські об?єднання в Україні регламентовані в ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання». Керівник МГО «Українське козацтво» Пантелюк М.М. не наділений правом діяти від імені громадської організації, видавати від її імені накази, розпорядження та інші акти індивідуальної дії, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань не є керівником зазначеної громадської організації. Реєстрація громадських організацій, їх установчих документів, інші відомості про юридичну особу, зокрема про керівника, здійснюється в порядку Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повинна міститися інформація про керівника юридичної особи (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Проте, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань керівником МГО «Українське козацтво» є Опанащук Віталій Степанович.

За таких обставин оскаржувані накази: від 01 листопада 2023 року №26 та від 29 січня 2024 року №15 було видано суб`єктом правовідносин, який відповідно до Закону не має на це повноважень. Враховуючі зазначені обставини оскаржувані накази є недійсними.

Також, зазначає, що 22.09.2019 року було створено юридичну особу -Громадська організація «Сумський окремий полк Українського козацтва», керівником громадської організації є Спіцин Борис Іванович, зазначене підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сформованої щодо ГО «Сумський окремий полк Українського козацтва». Зазначена громадська організація ніяким чином не пов`язана відносинами контролю із Відповідачами, а є окремою юридичною особою, зареєстрованою в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Проте наказом №8 від 16 січня 2024 року Гетьмана Українського козацтва Пантелюк М.М. підпорядкував Громадську організацію «Сумський окремий полк Українського козацтва» до МГО «Українське козацтво». При цьому Відповідач ОСОБА_2 діяв без належних повноважень видавати подібний наказ. Такі дії Відповідача ОСОБА_2 перешкоджають нормальному функціонуванню громадської організації, вводять суспільство та членів громадської організації в оману та завдають збитків діловій репутації Позивача. Тому вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ №8 від 16 січня 2024 року Гетьмана Українського.

Окрім того ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14 березня відкрито справу за №344/4837/24 за позовом представника Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» до ОСОБА_2 про заборону використання найменування символіку та печатку громадської організації. Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Гетьмана українського козацтва №26 від 01 листопада 2023 року «По українському козацтву». Визнати протиправним та скасувати наказ Гетьмана українського козацтва №15 від 29 січня 2024 року «По українському козацтву». Визнати протиправним та скасувати наказ Гетьмана українського козацтва №8 від 16 січня 2024 року «По українському козацтву».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив про задоволення позовних вимог. В подальшому подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник МГО«Українське козацтво» в судове засідання не з`явився.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Протоколом Великої Ради Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» №7 від 30.08.2016 року затверджено Статут Міжнародної громадської організації «Українське козацтво».

Відповідно до п.1.2. Статуту Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об`єднання» указами Президента України, іншими нормативно-правовими актами, та Статутом.

Так, згідно п.3.9 Статуту члени українського козацтва мають право: вирішального голосу на козацьких Радах; обирати і бути обраним до керівних органів Українського козацтва всіх рівнів; виносити на розгляд козацьких Рад питання щодо діяльності Українського козацтва; отримувати козацькі звання згідно з Положенням про проходження козацької служби та займаних в Українському козацтві посад; згідно з чинним законодавством користуватися майном Українського козацтва; отримувати інформацію про діяльність Українського козацтва; отримувати відповіді на свої пропозиції та заяви до осередків Українського козацтва всіх рівнів; працювати в структурах Українського козацтва; отримувати духовно-моральну та (в разі потреби і можливості) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах, в Інших навчальних закладах за рекомендацією керівних органів Українського козацтва; носити однострій українського козацтва з обладунками і шаблею та іншою зброєю, згідно з чинним законодавством, правилами дозвільної системи України і відповідних положень; колективні члени беруть участь у діяльності Українського козацтва з правом дорадчого голосу;

П.3.11. Статуту передбачено, що членство в Українському козацтві припиняється: за власним бажанням; у разі порушення Статуту Українського козацтва, а також за діяльність, спрямовану на запалювання ворожнечі та розколу єдності Українського козацтва; за несумісну із званням українського козака діяльність, що завдала шкоди українській державі, українському народові або українському козацтву; у разі несплати членських внесків протягом трьох місяців поспіль.

Згідно п.3.12.Статуту рішення про виключення приймається Верховним Отаманом на підставі рішення Ради первинного козацького осередка (суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії). Рішення Ради первинного козацького осередка (суду козацької честі, контроль-ревізійної комісії) може бути оскаржене в суді козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у випадку обгрунтованих вимог скаржника, у Великій Раді Українського козацтва, але не пізніше ніж за два місяці до Ради. Для розгляду справи Велика Рада створює спеціальну комісію, яка проводить слідування і за її висновками приймає остаточне рішення, що оскарженню не підлягає.

П.3.13.Статуту передбачено, що підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є вирок Суду Козацької честі.

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГО «Сумський окремий полк Українського козацтва» зареєстрований 26.02.2019 року, керівником є Спіцин Б.І.

06.12.2019 року ОСОБА_1 прийняв присягу, посвяту і освяту в Українське козацтво, йому присвоєно козацьке військове звання – Осавул, наказом № 47 від 06.12.2019 року, що підтверджується Універсалом.

Наказом Гетьмана Українського козацтва від 06.12.2019 року №47 «По Українському козацтву» затверджено членство в Українському козацтві ОСОБА_1 з здачею Універсалу про членство в УК. Підтверджено присвоєння козацького військового звання «Осавул УК» ОСОБА_1 . Підтверджено повноваження отамана Сумського окремого полку Українського козацтва осавула ОСОБА_1 .

Наказом Гетьмана Українського козацтва ОСОБА_2 від 6.12.2019 року №48 «По Українському козацтву» оголошено про зарахування до складу Українського козацтва Сумський окремий полк Українського козацтва, як структурний підрозділ. Підтверджено повноваження отамана Сумського окремого полку Українського козацтва осавула ОСОБА_1 обраного більшістю голосів делегатами полкової Ради (Протокол №5 від 24 серпня 2019 р.), і введено до складу Ради Генеральної старшини Українського козацтва.

Наказом Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ ОСОБА_2 від 01.11.2023 року №26 «По Українському козацтву» за грубе порушення Статуту Українського козацтва, а також за цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українського козацтва - усунуто з посади заступника Генерального інспектора Українського козацтва генерал-осавула ОСОБА_1 . Понижено козацьке військове звання генерал-осавул УК до полковника УК ОСОБА_1 .

З копії наказу Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ Пантелюка М.М. від 16.01.2024 року №8 «По Українському козацтву» вбачається, що з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України наказано підпорядкувати структурний підрозділ «Сумський окремий полк Українського козацтва» Сумському обласному козацькому товариству як структурний підрозділ обласного козацького товариства. Отаману Сумського ОКТ генерал-отаману ОСОБА_3 відповідно до ст.4.7.6 Статуту УК провести Раду крайової старшини щодо підтвердження повноважень отамана, судді, писаря, осавула, хорунжого, бунчужного, контрольно-ревізійного інспектора та іншої старшини Сумського окремого полку.

Із п.4.3. статуту Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» вбачається, що усі осередки Українського козацтва мають єдину назву: «структурний підрозділ Українського козацтва». Рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва структурним підрозділам Українського козацтва можуть присвоюватися почесні звання видатних діячів козацького руху України, які діяли на тих територіях, де розташовано структурний підрозділ. Козацькі осередки всіх рівнів мають право на збереження історичних козацьких назв.

Структуні підрозділи: застава; рій (складається із двох-трьох застав); загін (складається із двох-трьох роїв); сотня (складається із двох-трьох загонів); курінь (складається із двох-трьох сотень); полк (складається із двох-трьох куренів), кіш (паланка, січ) складається із полків; Не допускається перетворення козацьких підрозділів у незаконні воєнізовані формування. Крім того, в межах структурних підрозділів Українського козацтва можуть існувати структурні підрозділи морського козацтва, авіації тощо.

Із висновку Генерального судді Українського козацтва генерала-отамана ОСОБА_4 про ситуацію у Сумському обласному козацькому товариству від 26.10.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , своїми діями поставив себе вище інтересів організації, ігнорує вимоги отамана і козацького товариства, допускає грубість і неповагу до козаків та козацької старшини, у засобах масової інформації публікує висловлювання, що принижують честь і гідність українського козацтва, а тому заслуговує суворого покарання. Але, враховуючи що ОСОБА_1 на даний час став на захист України від ворожої агресії, рекомендовано обмежитись відносно ОСОБА_1 покаранням, залишивши його рядах Українського козацтва, даючи йому можливість позбавитись допущених помилок заслужити авторитет і повагу козацького товариства.

Із висновку Генерального судді Українського козацтва генерала-отамана ОСОБА_4 по факту порушення норм Статуту Українського козацтва в Сумському обласному козацькому товаристві від 25.01.2024 року слідує, що дослідивши надані матеріали, в тому числі і публікації ОСОБА_1 в інтернет виданнях, прийшов до висновку, що поведінка ОСОБА_1 , є такою, що не відповідає нормам Статуту Українського козацтва і не працює задля миру, громадянської злагоди на території України, єдності українського суспільства і зміцненню демократичної і правової Української держави.

ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності і наказом Гетьмана УК з урахуванням того, що він перебуває на військовій службі, захищаючи Україну від ворога, був понижений у козацькому військовому звані, усунутий з посади заступника Генерального інспектора УК, належних висновків для себе не зробив, продовжує ганьбити честь і гідність українського козака, допускає відкриті образи на адресу своїх побратимів-козаків у засобах масової інформації, що працює на радість нашим ворогам і завдає шкоди Українському козацтву, а тому таким особам не місце в Українському козацтві. Запропоновано виключити ОСОБА_1 з лав Українського козацтва, позбавивши його, козацьких військових звань і козацьких нагород (відзнак).

Наказом Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ ОСОБА_2 від 29.01.2024 року №15 «По Українському козацтву» відповідно до Статуту Українського козацтва ст. 1.2; 1.3; 1.4; 1.7; 3.1; 3.9; 3.12, рішення Генерального судді Українського козацтва та рішення Ради Генеральної старшини Українського козацтва винесено наказ, а саме 1. За неодноразове порушення Статуту Українського козацтва, а також за діяльність, спрямовану на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українського козацтва, за несумісну із званням Українського козака діяльність - усунути з посади отамана Сумського окремого полку УК і виключити ОСОБА_1 з лав Українського козацтва, позбавивши його козацьких військових звань і козацьких нагород (відзнак). 2. Наказ оголосити всьому Українському козацтву.

Як вбачається із витягу з протоколу №1 Засідання розширеної Ради Генеральної старшини Українського козацтва від 29.01.2024 року, затверджено наказ №15 від 29 січня 2024 р. про усунення з посади отамана Сумського окремого полку УК і виключення ОСОБА_1 з лав Українського козацтва, позбавивши його козацьких військових звань і козацьких нагород (відзнак).

07.05.2024 року ОСОБА_1 звертався із скаргою до Великої Ради Українського козацтва на незаконні дії ОСОБА_2 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.08.2025 року заборонено ОСОБА_2 використовувати найменування Міжнародної громадської організації «Українське козацтво», а саме: - скликати Великі Ради від імені МГО «Українське козацтво», присвоювати козацькі звання від імені МГО «Українське козацтво», проводити нагородження козацькими нагородами від імені МГО «Українське козацтво», вручати грамоти, універсали, видавати накази від імені МГО «Українське козацтво», використовувати козацькі клейноди МГО «Українське козацтво»

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (згідно із статтею 8 Конституції України у редакції, яка діяла на момент виключення позивачів з УТМР (далі - Конституція України)).

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша статті 36 Конституції України).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частини перша, друга та п`ята статті 55 Конституції України).

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (частина перша статті 124 Конституції України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (частина перша статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є: 1) судовий захист цивільного права та інтересу (пункт 5); 2) справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Стаття 13 ЦК України передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. За умови порушення зазначених приписів особою при здійсненні своїх прав суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 81 ЦК України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 ЦК України.

Частина перша статті 87 ЦК України передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Може застосовуватись також модельний статут, розроблений відповідно до вимог законодавства.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 ЦК України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об`єднання» (у актуальній редакції далі - Закон про ГО).

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами (частина третя статті 2 Закону).

Згідно із пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону про ГО громадські об`єднання утворюються і діють, зокрема на принципах добровільності та самоврядності. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому (частина друга). Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом (частина третя).

Частина перша статті 11 Закону передбачає, що статут громадського об`єднання має містити, зокрема відомості про: 1) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); (пункт 3); порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг (пункт 7).

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону (частина друга статті 11 Закону.

Стаття 13 Закону регулює питання створення та існування відокремлених підрозділів громадського об`єднання, зокрема передбачає, що відокремлені підрозділи громадського об`єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об`єднання.

Втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об`єднань, так само як і втручання громадських об`єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 22 Закону).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установчий документ юридичної особи є одним з документів, який подається для державної реєстрації юридичної особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначив, що у разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, розглядаючи спір, який за своєю суттю стосувався незаконного звільнення керівника громадської організації шляхом проведення загальних зборів, без дотримання законних вимог до їх проведення, зробила наступний правовий висновок: що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації. Внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб. Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду. Цей правовий висновок також був підтриманий та врахований Верховним Судом у постанові від 24 березня 2021 року у справі № 157/3194/17-ц.

У своїй ухвалі від 28 серпня 2024 року у справі № 301/1637/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що зазначений висновок Конституційного Суду України врахований у її постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, тобто не виключає повноваження суду визначати належність питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.

Так, Суд звертає увагу, що принцип самоврядності громадської організації, передбачений статтею 3 Закону не має абсолютного характеру та передбачає можливість втручання у організаційну діяльність громадської організації, якщо таке втручання відповідає чинному законодавству.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправними та скасувати накази Гетьмана українського козацтва №26 від 01 листопада 2023 року «По українському козацтву», №15 від 29 січня 2024 року «По українському козацтву», №8 від 16 січня 2024 року «По українському козацтву».

Згідно Наказу Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ ОСОБА_2 від 01.11.2023 року №26 «По Українському козацтву» усунуто з посади заступника Генерального інспектора Українського козацтва генерал-осавула ОСОБА_1 . Понижено козацьке військове звання генерал-осавул УК до полковника УК ОСОБА_1 .

Наказом Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ ОСОБА_2 від 16.01.2024 року №8 «По Українському козацтву» підпорядковано структурний підрозділ «Сумський окремий полк Українського козацтва» Сумському обласному козацькому товариству як структурний підрозділ обласного козацького товариства.

Наказом Гетьмана Українського козацтва полковника ДШВ Пантелюка М.М. від 29.01.2024 року №15 «По Українському козацтву» усунуто з посади отамана Сумського окремого полку УК і виключено ОСОБА_1 з лав Українського козацтва, позбавивши його козацьких військових звань і козацьких нагород (відзнак).

Розділом 5 Статуту передбачено порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів Українського козацтва та розгляду скарг.

Так, згідно п.5.1. Статуту члени Українського козацтва мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність іншого члена Українського козацтва або Великої Ради шляхом подання письмової скарги:

5.1.1. На дії, бездіяльність або рішення члена Українського козацтва - первинна скарга подається до Верховного Отамана, який зобов`язаний отримати письмові пояснення від особи, дії, бездіяльність або рішення якої оскаржується, та протягом 30 (тридцяти) робочих розглянути скаргу із письмовими поясненнями та повідомити про результати її розгляду скаржника. В разі відхилення скарги - повторна скарга подається до Великої Ради, яка зобов`язана розглянути скаргу на найближчому засіданні, із обов`язковим викликом члена Українського козацтва, який скаржиться, а також члена Українського козацтва бездіяльність або рішення якого оскаржується.

5.1.2. На дії, бездіяльність або рішення Верховного Отамана скарга подається до Великої Ради, яка зобов`язана розглянути скаргу на найближчому засіданні, із обов`язковим викликом члена Українського козацтва, який скаржиться, а також за обов`язкової присутності Верховного Отамана, бездіяльність або рішення якого оскаржується.

5.1.3. На дії, бездіяльність або рішення члена Великої Ради скарга подається до Верховного Отамана (Голови Великої Ради), який зобов`язаний скликати засідання Великої Ради та розглянути скаргу протягом 30 (тридцяти) робочих днів, із обов`язковим викликом члена Українського Козацтва, який скаржиться, а також члена Великої Ради, бездіяльність рішення якого оскаржується.

5.1.4. На дії, бездіяльність або рішення Великої Ради - до суду, відповідно до вимог чинного законодавства на момент оскарження таких дій, бездіяльності або рішень.

5.2. У разі відсутності при розгляді скарги члена Українського козацтва, який скаржиться скарга залишається без розгляду, а у разі відсутності члена Українського козацтва дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується рішення може бути прийняте за його відсутності.

5.3. Повідомлення про виклик на розгляд скарги члена Українського козацтва саржиться, а також члена Українського козацтва дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується здійснюється шляхом направлення повідомлення електронною поштою за адресою проживання.

Таким чином, відповідно до п.5.1.2 статуту Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» позивач має право оскаржити такі накази до Великої Ради.

07.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Великої Ради Українського козацтва на незаконні дії ОСОБА_2 , в якій фактично оскаржив накази №26 від 01 листопада 2023 року «По українському козацтву», №15 від 29 січня 2024 року «По українському козацтву».

Однак, подана ОСОБА_1 скарга від 07.05.2024 року до Великої Ради Українського козацтва направлена на адресу, яка є відмінною від адреси, зазначеної в ЄДРЮОФОПГО та не містить вимог щодо оскарження наказу від 16.01.2024 року №8 «По Українському козацтву».

Суд зазначає, що право громадської організації здійснювати свою внутрішньоорганізаційну діяльність, зокрема встановлювати порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності її керівних органів передбачено чинним законодавством.

Суд враховує необхідність дотримання вимог Статуту, які передбачають право реалізації оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів Українського козацтва та можливість перегляду судом таких рішень виключно після розгляду скарг на такі рішення Великою Радою.

Інші доводи мають бути досліджені та оцінені судом після оскарження таких рішень в порядку, передбаченому Статутом Міжнародної громадської організації «Українське козацтво».

А тому, враховуючи, що відповідно до Статуту оскарженню в суді підлягає рішення Великої Ради, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки поданий передчасно.

На підставі наведеного, ст. ст. , керуючись ст. ст. 4,5, 13, 12, 81, 82, 89, 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжнародної громадської організації «Українське козацтво», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua