Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №191/4369/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4369/25

Провадження № 2/191/2089/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2025 року до суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 204092,77 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» обґрунтовані наступним.

27.08.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/3157/82/890440, відповідно до умов якої кредитодавець відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт розміром 50000,00 грн., з максимальним лімітом – 500000,00 грн.; строк кредиту становить 48 місяців.

Крім того, 23.10.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» було укладено Заяву-договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №014/380805/82/1269479, відповідно до умов якої банк зобов`язаний надати кредит у сумі 117585,85 грн. (з якого 35374,08 грн. – придбання клієнтом товарів для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; 4585,85 грн. – оплата клієнтом страхового платежу; 77625,92 грн. – погашення заборгованості клієнтом перед АТ «Райффайзен Банк» за споживчим кредитом №014-RO-82-77743868 від 10.02.2021 року); строк кредиту – 72 місяці; процентна фіксована ставка – 40,90% річних.

20.12.2022 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в за кредитним договором №010/3157/82/890440 від 27.08.2020 року у сумі 57447,42 грн., з яких:

- 54097,00 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом;

- 3350,42 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом,

а також за кредитним договором №014/380805/82/1269479 від 23.10.2021 року у сумі 146645,35 грн., з яких:

- 125700,30 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 20945,05 грн. - сума заборгованості за процентами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за кредитним договором №010/3157/82/890440 від 27.08.2020 року в розмірі 57447,42 грн. та за кредитним договором №014/380805/82/1269479 від 23.10.2021 року у розмірі 146645,35 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача на свою користь, а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

У сьогоднішнє судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що 27.08.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/3157/82/890440.

Відповідно до умов договору банк відкрив картковий рахунок клієнту та надав послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку, під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту на придбання товарів для задоволення потреб, розмір кредиту на дату початку кредитування становив 50000,00 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500000,00 грн.. Строк кредиту становить 48 місяців; проценти за користування кредитом – процентна ставка фіксована і становить 48,0 % річних.

Крім того, 23.10.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» було укладено Заяву-договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №014/380805/82/1269479, відповідно до умов якої банк зобов`язаний надати кредит у сумі 117585,85 грн. (з якого 35374,08 грн. – придбання клієнтом товарів для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю; 4585,85 грн. – оплата клієнтом страхового платежу; 77625,92 грн. – погашення заборгованості клієнтом перед АТ «Райффайзен Банк» за споживчим кредитом №014-RO-82-77743868 від 10.02.2021 року); строк кредиту – 72 місяці; процентна фіксована ставка – 40,90% річних.

20.12.2022 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/3157/82/890440 від 27.08.2020 року у сумі 57447,42 грн., з яких:

- 54097,00 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом;

- 3350,42 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом, а також за кредитним договором №014/380805/82/1269479 від 23.10.2021 року у сумі 146645,35 грн., з яких:

- 125700,30 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 20945,05 грн. - сума заборгованості за процентами.

Позичальник свої зобов`язання за кредитними договорами щодо сплати процентів за користування кредитами та повернення кредитів належним чином не виконав, загальна заборгованість позичальника, яку просить стягнути ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» становить 204092,77 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитними договорами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами ґрунтуються на законі та умовах договорів, а тому підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача в сумі 6056,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Стосовно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2800,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, суд зауважує таке.

Згідно пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав копію договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та адвокатом Титаренком Владиславом Володимировичем, копію Додатку №1 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, копію додаткової угоди №1 від 09.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14.06.2023 року, копію замовлення №1356 від 24.07.2025 року до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1356 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, платіжну інструкцію №1885 від 25.07.2025 року на суму 1400,00 грн., копію замовлення №1333 від 24.07.2025 року до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1333 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, платіжну інструкцію №1862 від 25.07.2025 року на суму 1400,00 грн., ордер серії АІ №1975803 на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2971.

Договором №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, підтверджено, що він укладений між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та адвокатом Титаренком Владиславом Володимировичем про надання правової допомоги, з визначенням у ньому розмірів оплати та порядку розрахунків.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1356 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року та акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1333 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, які були сплачені позивачем адвокату, становить 2800,00 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу в цій справі становлять 2800,00 грн., що підтверджується копіями договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та адвокатом Титаренком Владиславом Володимировичем, Додатку №1 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, додаткової угоди №1 від 09.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14.06.2023 року, замовлення №1356 від 24.07.2025 року до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1356 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, платіжної інструкції №1885 від 25.07.2025 року на суму 1400,00 грн., замовлення №1333 від 24.07.2025 року до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 24.07.2025 року до замовлення №1333 до договору №14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, платіжної інструкції №1862 від 25.07.2025 року на суму 1400,00 грн., ордеру серії АІ №1975803 на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2971, та які підлягають стягненню з відповідача, як судові витрати по цій цивільній справі.

Позивачем на виконання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Таким чином, суд знаходить доведеними судові витрати на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі у загальній сумі 2800,00 грн., які понесені позивачем, та за правилами статті 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню стороною відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ : 39508708, заборгованість за кредитним договором № 010/3157/82/890440 від 27.08.2020 року станом на 20.06.2024 року у розмірі 57447,42 грн., за кредитним договором №014/380805/82/1269479 від 23.10.2021 року станом на 20.05.2024 року у розмірі 146645,35 грн., а разом 204092,77 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 6056,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2800,00 грн., а всього 212948 ( двісті дванадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 77 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.01.2026 року.

Суддя О.І. Окладнікова