Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №214/11302/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11302/25

1-кп/214/509/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, Високопільського району, с. Наталине, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2025 приблизно в 08 годин 48 хвилин в світлий час доби, водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі для руху, по проїзній частині пр. Миру, з боку вул. Героїв Підпільників, в напрямку вул. Гетьманської, в Саксаганському районі, м. Кривого Рогу.

В цей час в крайній правій смузі для руху, біля правого краю проїзної частини, навпроти б. 28 по пр. Миру, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, стояв автомобіль «ВАЗ-21114» р.н. НОМЕР_2 , поряд з яким, на тротуарі стояв пішохід ОСОБА_6 ..

Водій ОСОБА_4 , під час перестроювання, керованого ним автомобілю «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з крайньої лівої смуги для руху, в крайню праву смугу для руху, повинен був діяти відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Однак, водій ОСОБА_4 , діючи зі кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- «10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_4 не впевнився, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, почав перестроювання керованого ним автомобілю, з крайньої лівої смуги для руху, в праву смугу для руху, при цьому допустив наїзд на автомобіль «ВАЗ-21114» р.н. НОМЕР_2 , який стояв біля правого краю проїзної частини, в наслідок чого, цей автомобіль «ВАЗ-21114» р.н. НОМЕР_2 відкинуло, і він вдарив пішохода ОСОБА_6 , який стояв на тротуарі, поряд з автомобілем «ВАЗ-21114» р.н. НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно висновку експерта № 1942 від 21.11.2025 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма – синець обличчя, уламковий перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, перелом правої величної кістки, перелом коронки 1 зуба, стиснення головного мозку епідуральною гематомою в правій скроневій ділянці, забій головного мозку, суборохноідальний крововилив, закритий перелом 1 ребра праворуч, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Згідно висновку експерта 3804-25 від 17.11.2025 року між порушенням водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків – заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , є прямий причинний зв`язок.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

19 січня 2026 року між прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Сторони погоджуються, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом може бути визнано щире каяття, добровільне повне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Під час досудового розслідування обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено. З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю відшкодував завдані збитки, злочин вчинено вперше, на обліках лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває та не перебував, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, та обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 та відсутності обставин, які обтяжують покарання останнього, можливості виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з огляду на положення ст.ст. 65,66, 67, України, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами та звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Беззастережно визнав винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся у скоєному. Просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки, зокрема, йому необхідно доглядати свою бабу, яка є внутрішньо переміщеною особою. Проти затвердження угоди він не заперечує.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. Подав згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , з мірою покарання згоден. Матеріальна та моральна шкода відшкодовані. Подальший судовий розгляд просить проводити без його участі та затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке на підставі ст. 12 КК України, є тяжким злочином. Свою винуватість у вчиненні кримінального провадження в суді визнав беззастережно та щиро розкаявся.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Суд перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди.

Враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який має малолітню дитину, не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, який раніше не судимий, обставинами, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, які обтяжують покарання відсутні, суд вважає можливим призначити йому узгоджену міру покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, за участю його захисника, та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 373-374, 376, 468-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 січня 2026 року між прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 /два/ роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався.

Речовий доказ автомобіль ОСОБА_7 н НОМЕР_1 , який знаходиться у ОСОБА_4 на відповідальному зберіганні – залишити ОСОБА_4 .

Речовий доказ автомобіль ВАЗ -21114 р.н НОМЕР_2 , який знаходиться у ОСОБА_6 на відповідальному зберіганні – залишити ОСОБА_6 .

Речовий доказ відеозапис з камер зовнішнього спостереження встановлених поряд з перехрестям пр. Миру та вул. Святогеоргіївська в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, які містяться на флеш карті та зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведену експертизу №3804-25 від 17.11.2025 в розмірі 6785,28 грн.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення лише у випадках, передбачених ст.ст. 394, 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Суддя