Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №208/944/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/944/26

№ провадження 1-кп/208/1037/26

ВИРОК

Іменем України

26 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

при судовому розгляді у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12026046160000008 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, має середню освіту, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 та 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року в денний час доби, ОСОБА_4 перебуваючи на центральному ринку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, провулок Цегляний, 69-А, знайшов паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.02.1998 року, і реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне ним заволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно його привласнив, після чого переніс його за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати його з метою подальшого використання в особистих цілях.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», п.1 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України та є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Згідно з п. п. 3,7 Положення, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Відповідно до ст. 24 Закону, а також Положення про Державну міграційну службу України, паспорт громадянина України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, а саме Державною міграційною службою, яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Згідно з п. п. 5-6 Положення, паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта.

При невстановлених слідством обставинах, не пізніше 08.01.2026 року ОСОБА_6 перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на підроблення раніше незаконно отриманого паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.02.1998 року, тобто офіційного документу, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, та який видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою його подальшого особистого використання, вніс зміни шляхом заміни фотокартки на його першій сторінці — первинну фотокартку видалив, після чого на її місце вклеїв іншу фотокартку, із власним зображенням, тобто підробив офіційний документ, який видається установою, що має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його особистого використання.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем.

Приблизно о 12.30 годині 07.01.2026 року, ОСОБА_4 маючи при собі раніше підроблений паспорт громадина України, перебував на дитячому майданчику у дворі біля будинку № 10-A по вул. Мурахтова у м. Кам`янське, де курив тютюнові вироби у забороненому (громадському) місці.

У зв`язку із наявністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, працівники поліції запропонували надати документ, що посвідчує його особу.

Морозов, діючи умисно та реалізуючи протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документу, на вимогу працівників поліції пред`явив їм раніше підроблений ним паспорт громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.02.1998 року, заповнений на ім`я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , із внесеними змінами шляхом заміни фотокартки на його першій сторінці – видаленої первинної фотокартки із вклеєною на її місці іншої фотокартки із зображенням ОСОБА_4 , тим самим використав завідомо підроблений документ.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Обвинувальний акт, у відповідності до ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно зазначеної норми КПК, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Підозрюваному, роз`яснюється зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор зобов`язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

- письмова заява обвинуваченого, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваного своєї винуватості.

Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Статтею 382 КПК України передбачено, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_6 при судовому розгляді встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано:

- за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом;

- за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає визнання ним своєї вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, перебуває на обліку в лікаря нарколога з діагнозом – психічні поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю, синдром залежності, не перебуває на обліку в лікаря психіатра, враховує обставини що пом`якшують покарання, відсутність обставин які його обтяжують.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Зважаючи, що покарання за кримінальні правопорушення передбачені ст. ст. 357 ч.3, 358 ч.1 та 4 КК України призначається у виді штрафу, арешту чи обмеження волі, суд з урахуванням принципу індивідуалізації покарання та керуючись ст. 70 ч.1 КК України, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому остаточного покарання у виді штрафу.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст. 357 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 510 гривень;

-за ч.1 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1 020 гривень;

-за ч.4 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 510 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1 020 гривень на користь держави.

Речові докази по справі – паспорт на ім`я ОСОБА_5 , знявши арешт, зберігати при справі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на рахунок держави процесуальні витрати по проведенні судової експертизи в сумі 4 457 гривень.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_4 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1