Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №732/2030/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2030/25

Провадження № 3/732/55/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., розглянувши справу, яка надійшла з відділення поліції №3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №529475 від 02.12.2025 убачається, що 02 грудня об 11 год 02 хв, у с. Вокзал-Городня по вул. Захисників України, 163, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 2279» (результат становить 0,22 проміле).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуті без вручення адресату ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколів (02.12.2025) та розглядом справи (30.01.2026), є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд її справи.

Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суддя вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши докази у справі, суддя дійшла наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

Підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із статтями 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Пунктами 6, 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735, визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Дослідженими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду на місці та пройшов такий огляд, який був проведений працівниками поліції на місці зупинки.

У судовому засіданні встановлено, що при тестуванні ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції застосовували прилад «ALKOTEST DRAGER 6810» №ARАМ-2279. При цьому застосований поліцейськими прилад «ALKOTEST DRAGER 6810» зафіксував 0,22 проміле.

З офіційної інформації сертифікованого центру «Drager Компанії Saturn® Data International» про технічні характеристики і умови алкотестера «Drager Alcotest 6810» слідує, що даний прилад має високу точність вимірювання, але границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі становлять: абсолютна похибка ±0,02 мг/л – у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад – 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ±0,04‰ - у діапазоні від 0 до 0,4‰; відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад 0,4‰; робоча температура від -5?С до +50?С при відносній вологості від 10 до 100% без утворення конденсату.

В Україні 25 квітня 1974 року ратифіковано Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968 і діє допустимий поріг алкоголю в крові 0,2 проміле.

Пунктом 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно із нормами міжнародного права становить 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Отже, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу, не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

За таких обставин, коли зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості (0,22 проміле), що з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу, свідчить про його тверезий стан та виключає відповідальність за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Наведене у сукупності призводить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.12.2025 об 11:02, у стані алкогольного сп`яніння об`єктивно не підтверджений.

Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином дослідивши докази у справі, суддя дійшла висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належними доказами справи достовірно та об`єктивно не підтверджений.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, статтями 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. О. Бойко